Бучач: змінюємо культуру на благо громади

Центр спільних дій співпрацює з Бучацькою громадою з червня 2021 року. Ми допомагаємо її місцевому самоврядуванню зробити культурні послуги якісними та доступними для кожного мешканця. На можливість побувати на театральній виставі, переглянути прем’єру фільму чи сходити на концерт заслуговують і жителі невеликих громад. 

Активному культурному життю Бучацької громади заважають поганий матеріальний стан будинків культури і бібліотек, брак інформації про майбутні заходи, а також невідповідність пропозиції подій тому, що хотіли б відвідувати люди. Щоб допомогти вирішити ці проблеми, ми спільно з громадою пройшли шлях від визначення проблеми та збору даних щодо стану закладів культури Бучацької громади до пошуку можливих шляхів покращення якості культурних послуг у громаді.  

Крок 1. Як ми визначили проблему? 

На серпень 2021 року, у Бучацькій громаді проживали 41 тисяча осіб. Формально, до їхніх послуг був аж 61 заклад: 34 будинки культури та клуби і 27 бібліотек. Проте більше половини всіх жителів громади, яких опитав Центр спільних дій, повідомили, що за останні 2 роки були у цих закладах не більше 5 разів. 

Відбиває бажання ходити у заклади культури те, що там холодно, оскільки частина закладів не мають автономного опалення. Заклади не можуть надавати сучасні та якісні послуги через застарілу техніку, а ще туди незручно добиратися і заходи там відбуваються вкрай рідко. 

Крок 2. Карта стейкхолдерів: визначили тих, кого зачіпає проблема 

Неефективна робота закладів культури впливає на всіх мешканців громади, зацікавлених у культурних послугах, зокрема на дітей дошкільного віку, учнів, молодь, освітян, батьків, пенсіонерів. А також — на працівників закладів культури, місцеві аматорські колективи, місцевий бізнес, Бучацьку міську раду, Тернопільську облдержадміністрацію, Міністерство культури та інформаційної політики. 

Крок 3. Зібрали і проаналізували доступну інформацію 

На цьому етапі ми проаналізували законодавство про те, за якими правилами працюють мережі закладів культури у громадах. Чинні норми у сфері культури не відповідають реаліям, а змінювати державну культурну політику Міністерству культури та інформаційної політики швидко не вдається. Попри спроби реформувати культуру на рівні громад, системно ми продовжуємо жити за старими радянськими принципами та стандартами, які влада не сильно поспішає змінювати. 

З позитивного — у правове поле нарешті ввели новий тип багатофункціональних закладів культури під назвою “центри культурних послуг”. Тепер їх можуть створювати та фінансувати територіальні громади. Також нещодавно Мінкульт підготував практичний посібник “Центр культурних послуг у територіальній громаді” для громад, але практичного там досить мало. Тим громадам, які збираються покращити якість культурних послуг для своїх мешканців через створення центрів культурних послуг, доведеться шукати свій унікальний шлях. 

Від Бучацької міської ради ми отримали інформацію про відвідуваність закладів культури, їхніх працівників, кількість проведених культурних заходів і структуру фінансування культури з місцевого бюджету. Ми проаналізували отримані дані і на їх основі обрали спосіб залучення громадян та стейкхолдерів. 

Крок 4. Залучили громаду до розробки рішень 

Після аналізу усієї доступної інформації, ми вивчили думку людей, на благо яких зміни сфери культури спрямовані. У формі онлайн опитування мешканців громади ми дізналися їхню думку про те, як у громаді працюють заклади культури та чи пропонують цікаві громадянам послуги. В опитуванні взяли участь 137 мешканців громади.  

Під час опитування мешканці громади вказували, що рідко відвідують заклади культури через те, що частина з них фактично не працює, а також тому, що до них майже не доходить інформація про майбутні події. 

Ми також провели 8 закритих інтерв’ю з представниками заінтересованих сторін у громаді: місцевою владою та працівниками сфери культури. Ці люди повністю підтвердили ту інформацію, яку ми отримали під час опитувань. Працівники органів влади наголосили, що грошей на сферу культури вкрай бракує, і тому фінансування потрібно оптимізовувати задля більшої ефективності роботи мережі.   

Крок 5. Проаналізували проблему та визначили можливі способи її вирішення 

Базуючись на даних, потребах мешканців громади та позиціях заінтересованих сторін, ми визначили та описали причини проблем у сфері культури в громаді. Ми виявили, що культурні послуги в закладах громади надають за застарілими стандартами, кваліфікованих працівників бракує, а ті, що працюють, недостатньо вмотивовані робити це краще в наявних умовах.   

Деякі з цих причин тісно пов’язані з браком коштів та матеріального оснащення. Наприклад, у багатьох закладах приміщення обігрівають електроприладами. На сучасне обладнання чи закупівлю книг грошей теж бракує, оскільки майже всі виділені на культуру кошти витрачають на утримання шести десятків приміщень і виплати зарплат працівникам.  

При цьому, працівники закладів культури роблять чимало для того, щоб відвідувачі були задоволеними. Як наслідок, 63% жителів громади оцінюють якість послуг добре або відмінно. А 62% з опитаних жителів громади навіть готові платити за послуги цих закладів. 

Аналіз проблеми показав, що наразі мережа закладів культури в громаді є неефективною і не може забезпечити всіх мешканців якісними культурними послугами, тому її необхідно змінювати. Ми запропонували громаді два шляхи вирішення проблеми. Обидва передбачають створення багатофункціональних центрів культурних послуг. Вони будуть мати зручне розташування, сучасну матеріально-технічну базу. Ці центри будуть надавати різноманітні культурні та інформаційні послуги на базі одного закладу. 

За першого варіанту, ми пропонуємо створити Центр надання культурних послуг (ЦНКП) з трирівневою мережею закладів культури у громаді. ЦНКП знаходитиметься у місті Бучач (1 рівень), а у шести населених пунктах громади будуть працювати його філії-центри культурних послуг (2 рівень). Останні відповідатимуть за якість надання культурних послуг у найближчих населених пунктах. На 3 рівні будуть функціонувати всі інші заклади культури, частина з яких працюватиме як філії ЦНКП, а частина — без змін. У цій моделі заклади вищих рівнів будуть допомагати працювати закладам нижчих. 

За другого варіанту, ми пропонуємо створити три центри культурних послуг на базі будинків культури та бібліотек сіл Сороки, Підзамочок та Переволока. На наш погляд, ці заклади мають найбільший потенціал для таких змін. У інших населених пунктах громади роботу закладів культури наразі пропонуємо залишити без організаційних змін. Головна перевага цієї моделі у тому, що процес якісних змін можна буде проводити поступово. Як тільки ця модель підтвердить свою ефективність, місцева влада зможе створювати нові багатофункціональні заклади культури у інших населених пунктах громади. 

Аналіз проблеми, результати залучення громадян та стейкхолдерів, а також альтернативи вирішення проблеми детально описані у документі “Оновлення мережі закладів культури в Бучацькій міській територіальній громаді” за посиланням. Цим документом влада громади зможе користуватись для предметного обговорення проблем у сфері культури, комунікації з мешканцями та пошуку рішень. 

Крок 6. Обрати варіант рішення та розробити політику 

Бучацька громада вирішила піти другим шляхом та створити центри культурних послуг. Аби це втілити, ми розробили політику створення спроможних закладів культури.

Утім, хоча в перспективі такий варіант рішення є економічно вигідним для громади, на старті він потребує значних інвестицій. Через повномасштабну війну громада стикнулася з новими проблемами, на розв’язання яких має виділяти кошти. Так само скоротилися видатки на сферу культури і з боку держави.

Крок 7. Включення політики до Стратегії розвитку громади

Попри труднощі, Бучацька громада справді хоче реформувати систему закладів культури, аби мешканці могли отримати якісні та доступні послуги. Тому зараз місцева влада працює над Стратегією розвитку громади. У неї вона включить політику, яку ми спільно напрацювали, щоб втілити її тоді, коли громада матиме таку спроможність.

Ми продовжуємо співпрацю з громадою на цьому етапі, а також допомагаємо місцевій владі розповісти мешканцям, що і чому зміниться у сфері культури. А після впровадження нової політики ми будемо відстежувати, наскільки ефективною вона є, аби за потреби вносити корективи.  

Більше про роботу Центру спільних дій із громадами та як виглядає повний цикл публічної політики, можна прочитати за посиланням. Крім Бучацької громади, ми допомагаємо реформувати сферу культури у Любешівській громаді Волинської області та освіту у Корецькій громаді, що на Рівненщині. Ми відкриті до співпраці з іншими громадами, адже віримо і знаємо, що найкраще на користь громади працюють ті зміни, які враховують інтереси усіх її жителів!