Як ми розвиваємо територіальні громади?

З початком децентралізації органи місцевого самоврядування (ОМС) отримали значні кошти та повноваження. Але разом із тим – і дуже велику відповідальність за комфорт мешканців своїх громад. На плечах місцевої влади опинилися безліч потреб громадян: від ремонту лікарень та шкіл – до закупівлі громадського транспорту й вивезення сміття.

Однак якість життя в регіонах залежить не від обсягу грошей, а від уміння місцевих управлінців їх використовувати. ОМС мусять розумно розставити пріоритети та розподілити ці кошти. А для цього – їм потрібно мати бачення майбутнього громади та правильно організувати бюджетний процес.

На цьому етапі часто виникають проблеми. Через брак досвіду та велику кількість проблем місцевій владі буває складно визначити серед них більш пріоритетні та ефективно розподіляти ресурси. Як наслідок, місцеві управлінці працюють, але мешканці громади не відчувають змін.

Щоб покращити ситуацію, Центр спільних дій визначив роботу з громадами як один із основних напрямків своєї діяльності. Базуючись на попередньому досвіді роботи в регіонах, міжнародних практиках та наукових підходах, ми розробили власний механізм співпраці з ОМС.

Ми допомагаємо ОМС визначити та розв’язати актуальну проблему на місцевому рівні. Для цього ми показуємо місцевій владі практичний механізм, який вона може апробувати спільно з нами і згодом застосувати в інших проблемних сферах.

Що ми робимо? 

У роботі з громадами ми керуємося дієвими практиками доброго врядування та адаптуємо їх до кожної окремої громади залежно від її потреб та особливостей. Разом із місцевою владою ми проходимо повний цикл публічної політики. Він включає такі етапи:

1. Визначаємо проблему. Для цього ми виробили два підходи. За першим, місцева влада самостійно складає перелік проблем, після чого ми за рядом критеріїв визначаємо найбільш актуальну та масштабну. У разі, якщо громада не має розуміння, які проблеми у їхній спільноті найбільш нагальні для вирішення, ми керуємось другим підходом. Для цього проводимо опитування серед мешканців громади щодо того, які проблеми вони вважають найактуальнішими, а тоді за однією з технік пріоритезації ОМС обирає з переліку ту, з якою необхідно працювати першочергово.
2. Напрацьовуємо карту стейкхолдерів – перелік заінтересованих сторін або груп інтересів. Це малі групи людей, на яких впливає проблема та/або які мають інтерес у її  розв’язанні.
3. Аналізуємо проблему шляхом роботи з даними. Ми працюємо з інформацією, яку надає ОМС, а також проводимо в громаді опитування мешканців, закриті інтерв’ю й публічні консультації з ключовими заінтересованими сторонами.
4. Пишемо аналітичний продукт – бриф про проблему. У ньому ми описуємо проблему та можливі шляхи її розв’язання. Цей документ стає основою для вироблення і впровадження нової політики.
5. Розробляємо нову аргументовану політику та план дій на її виконання. Цей документ включає вичерпний перелік рішень та пояснення, як вони наближать до вирішення проблеми.
6. Допомагаємо перетворити документ про політику на нормативно-правові акти, якими цю політику буде впроваджено в громаді. Іншими словами, надаємо юридичний супровід для влади громади на всіх етапах розробки та втілення політики.
7. Надаємо комунікаційний супровід. Ми розробляємо комунікаційну стратегію-план для ОМС та нашу партнерську комунікацію. Окрім того, ми розробляємо всі комунікаційні продукти для втілення цієї стратегії-плану — інфографіки, дописи у соцмережах, статті.
8. Моніторимо та оцінюємо нову політику, щоб переконатися, чи ефективно вона вирішує проблему громади. Для цього ми спільно з ОМС визначаємо показники ефективності та відстежуємо їх упродовж заздалегідь визначеного часу. За результатами цього моніторингу та оцінки ми напрацьовуємо зміни до політики.

Наразі за цим механізмом ми співпрацюємо з 8 громадами:

• у Любешівській селищній громаді (Волинська область) та Бучацькій міській громаді (Тернопільська область) допомагаємо реорганізувати мережу закладів культури;
• у Корецькій МГ (Рівненська область), Пустомитівській МГ та Сокальській МГ (Львівська область) розв’язуємо проблему з освітою;

• у Рожищенській МГ (Волинська область) та Великодимерській СГ (Київська область) – проблему зі сміттям;
• у Миколаївській МГ (Львівська область) допомагаємо реформувати мережу медичних закладів. 

Чому саме такий формат роботи? 

У 2016-2018 роках ми чотири рази об’їздили Україну з публічними консультаціями щодо виборчої, медичної та освітньої реформ. Ми збирали та аналізували позиції людей і підвищували рівень їхньої обізнаності щодо майбутніх змін. Це мало неабиякий успіх, тому ми вирішили повторити такий формат на регіональному рівні й започаткували мережу так званих «агентів змін» – регіональних координаторів. Вони проводили публічні консультації та залучали громадян до діалогу з місцевою владою про вирішення локальних проблем.

Однак із часом ми виявили, що проводити лише публічні консультації – недостатньо. Цей інструмент допомагає зібрати інформацію та думки різних груп населення (у тому числі – вразливих). Це необхідно для ухвалення рішення в більш інклюзивний спосіб та ефективнішого використання публічних ресурсів. Утім, такі зустрічі не мають бути самоціллю.

Тому ми оновили й поглибили формат співпраці на місцях.  

Ми посилюємо спроможність ОМС ефективно врядувати у своїх територіальних громадах. Ми хочемо, щоб після роботи з нами в межах одного циклу публічної політики, місцева влада могла відтворити його і в інших сферах.

Наша методологія роботи передбачає ґрунтовну аналітику й широке залучення громадян до ухвалення рішення. Відповідно, при виробленні політик враховують потреби більшої кількості мешканців громади, а кошти громади витрачаються з більшою користю для спільноти.

Окрім того, така модель не є теоретизованою й відірваною від реальності. Вона дозволяє перевірити всі аспекти політики на практиці та проаналізувати процес впровадження рішення. Керуючись нею, влада може внести корективи в політику на будь-якому етапі циклу.

Саме таким підходом користуються при розробці і впровадженні нових політик на національному та місцевому рівнях розвинені демократичні країни світу, зокрема країни Євросоюзу, США та Канада.

Такий формат співпраці є достатньо комплексним та глибоким, щоб справді допомогти владі громади добре врядувати, а самій громаді стати більш спроможною й комфортною для людей.