Проєкт закону № 15573 від 28.08.2026

Ініціатор: Кабінет Міністрів України.

На кого вплине: військовослужбовців; безпосередніх командирів (начальників) та посадових осіб, що розглядають повідомлення; НАЗК; уповноважені антикорупційні підрозділи Міноборони та Служби правопорядку.

Що змінює:

  • вводить у Дисциплінарний статут ЗСУ окрему категорію «викривач із числа військовослужбовців» і поширює на неї права і гарантії захисту, передбачені Законом «Про запобігання корупції»;
  • право подавати заяви, скарги чи повідомлення про порушення доповнюється окремою процедурою повідомлення про факти корупції із безпосереднім зверненням до НАЗК;
  • повідомлення про корупцію більше не вважається діями, що завдають шкоди ЗСУ, тобто повідомлення про корупцію більше не можна кваліфікувати як шкідливу для Збройних Сил дію;
  • військовослужбовець сам обирає канал, яким може повідомити про корупцію (внутрішній, регулярний, зовнішній):
    • внутрішні — повідомлення керівнику чи уповноваженому підрозділу (особі) органу, де викривач служить. У військових формуваннях такими адресатами можуть бути командир або уповноважена особа (підрозділ), відповідальна за запобігання та виявлення корупції;
    • регулярні — повідомлення напряму НАЗК, НАБУ, поліції, прокуратурі, органу досудового розслідування, тобто спеціалізованим державним суб’єктам, до компетенції яких належить розгляд таких питань;
    • зовнішні — через фізичних чи юридичних осіб: медіа, журналістів, громадські об’єднання, профспілки тощо.

Що так:

  • законопроєкт усуває прогалину, коли Дисциплінарний статут не містив спеціальних норм щодо статусу викривача, порядку повідомлення про корупцію та взаємодії з НАЗК;
  • розмежування скарг щодо шкоди інтересам Збройних Сил України та повідомлень про корупцію мінімізує ризик того, що повідомлення про корупційне правопорушення буде помилково розцінене як дія, що завдає шкоди інтересам Збройних Сил України;
  • багатоканальність повідомлення про корупцію є необхідним елементом захисту викривачів у військовій сфері, оскільки військовослужбовець не завжди може ефективно скористатися внутрішнім каналом повідомлення, якщо потенційним порушником є його безпосередній начальник.