Корець: допомагаємо громаді реформувати шкільну систему

Про якісну шкільну освіту часто говорять у розрізі “фінської” чи “американської” освітніх систем. Коли ж ідеться про Україну — згадують столичні приватні школи або, принаймні, ліцеї та гімназії у великих містах. Однак на якісну освіту заслуговують діти в кожному населеному пункті. Ба більше, місцева влада в цьому зацікавлена не менше за батьків та вчителів, адже від освіти дітей залежить потенціал громади.  

Це добре зрозуміли у Корецькій міській територіальній громаді (МТГ). Тому місцеве самоврядування звернулося до Центру спільних дій зі своїми пропозиціями, як можна вивести шкільну освіту у громаді на якісно новий рівень. Разом ми проаналізували проблему та напрацювали кілька варіантів, як її розв’язати. Спойлер: для цього не потрібно виділяти величезних коштів.  

Крок 1. Визначили проблему 

Корецька МТГ знаходиться на сході Рівненської області і межує з Житомирщиною. Окрім Корця, до громади входять ще 34 села. Але хоча громада займає чималу площу — понад 530,4 км² — до повномасштабної війни тут жило менше 25 тисяч людей. Після 24 лютого тут також оселилися близько 1,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб.  

До 2021 року у громаді було 33 школи, тобто заклад середньої освіти знаходився ледь не в кожному селі. Така велика мережа закладів середньої освіти “з’їдала” багато коштів громади, а якість освітніх послуг при цьому не виправдовувала витрачених сум. 

Щоб розв’язати цю проблему,  місцева влада у 2021 році розпочала реорганізацію мережі шкіл і провела її перший етап. Це означає, що в частина шкіл матиме нижчий ступінь: умовно, діти зможуть отримати базову освіту у рідному селі. А оскільки не всі учні планують закінчувати 10-11 класи, то повну середню освіту охочі можуть отримати в сусідньому селі, де навчається більше учнів. А два заклади, які утримувати зовсім недоцільно, місцева влада вирішила закрити. 

І тут з’явилася нова проблема: частина освітян та мешканців громади не до кінця зрозуміли дії влади. Реорганізація мережі закладів освіти викликала в них недовіру та супротив. 

Крок 2. Склали карту заінтересованих сторін або стейкхолдерів 

Щоб врахувати інтереси всіх груп людей, на яких впливатиме нова політика, ми склали їх список. Проблема мережі закладів освіти стосується всіх мешканців громади, зацікавлених в освітніх послугах, зокрема на учнів, керівників та працівників закладів освіти, батьків, а також на Корецьку міську раду та її підрозділи.  

Крок 3. Зібрали та проаналізували дані  

Щоб перевірити, чи здатна така велика мережа закладів освіти забезпечити повноцінну соціалізацію дітей, ми проаналізували кількість учнів у школах і виявили, що в деяких із них навчається від 8 до 20 дітей. Відповідно, про соціалізацію тут не йдеться, а це — одна з важливих функцій шкіл.  

Що ж стосується якості освітніх послуг, об’єктивним показником тут можуть слугувати бали, які учні отримують під час складання ЗНО. Тут Корецька громада теж не показує високих результатів: у 2020 році лише Корецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 та Новокорецька загальноосвітня школа I-III ступенів увійшли в топ-100 шкіл із найвищим середнім балом ЗНО, посівши 53 та 93 місце відповідно. 

При цьому, під час аналізу місцевого бюджету громади ми виявили, що у 2021 році на освіту спрямували три чверті бюджету громади. Тобто громада витрачає на цю сферу величезні кошти, які не дають якісного результату.  

Крок 4. Проаналізували попередні рішення місцевої влади 

Оскільки місцева влада МТГ розуміє проблеми мережі закладів середньої освіти, вона запропонувала нам свої пропозиції, як можна завершити реорганізацію найефективніше. У 2022 році місцеве самоврядування планує понизити ступень 16 закладів середньої освіти, а також приєднати до трьох шкіл заклади дошкільної освіти. 

Ми проаналізували цей план, виходячи з даних про наповнюваність класів, видатки на одного учня та результати учнів під час ЗНО. Зрештою, ми виявили, що в усіх 16 закладах фактична наповнюваність класів менша за розрахункову. Цей показник визначається на основі щільності, чисельності населення громади та відсотка сільського населення. Від цього залежить, скільки коштів на освіту громада отримає з державного бюджету. 

Також у 13 з цих закладів освіти видатки на одного учня перевищують середні по країні, а у п’яти з цих закладів, учні яких складали ЗНО, жоден не увійшов навіть до топ-100 у Рівненській області. Тому ми вважаємо такий план обґрунтованим. Однак це не скасовує того, що таке рішення викликає супротив серед населення. 

Крок 5. Проконсультувалися зі стейкхолдерами 

Ми провели 7 консультацій у форматі закритих онлайн-інтерв’ю з представниками Корецької міської ради, постійної комісії з питань бюджету, комісії з питань освіти, фінансового відділу, відділу освіти, управлінцями закладів освіти. 

Під час цих інтерв’ю представники деяких заінтересованих сторін висловили думку, що місцева влада не залучила їх під час першого етапу реорганізації мережі закладів середньої освіти або ж не дослухалася до них належним чином. І зокрема тому рішення про реорганізацію зараз викликає в громаді такий супротив і конфлікти між заінтересованими сторонами.  

Крок 6. Проаналізували проблему та можливі шляхи розв’язання 

Базуючись на даних, потребах мешканців громади та позиціях заінтересованих сторін, у документі ми визначили та описали причини проблем у сфері освіти в громаді. 

Деякі з них є процедурними та кадровими. Зокрема, вчителі розглядають школи як місце працевлаштування, але не як заклади, де учні мають отримувати якісні освітні послуги. Педагоги мають украй низьку мотивацію, а це пов’язано, зокрема, з відсутністю коштів на надбавки та преміювання. І це при тому, що в громаді вже виділяють на освітню сферу величезні суми. Але оскільки ставок у незаповнених школах дуже багато, коштів на мотивацію вчителів все одно бракує. 

Також є матеріально-технічні причини проблеми. Щоб гарантувати довезення усіх учнів до школи, місцева влада повинна докупити ще п’ять нових автобусів. А крім того, проблема має комунікаційну причину, і саме на неї ми звернули увагу під час консультацій зі стейкхолдерами.  

Ми запропонували місцевій владі три шляхи розв’язання проблеми. Один із них є найпростішим, але й найдорожчим — не завершувати реорганізацію мережі закладів освіти. Очевидно, зараз таке рішення може здаватися мешканцям громади найпривабливішим, однак воно не допоможе їхнім дітям отримати якісні освітні послуги, повноцінно соціалізуватися та добре скласти ЗНО і вступити в майбутньому до престижного закладу вищої освіти.  

Інша пропозиція — провести реорганізацію за тим планом, який вже ухвалила місцева рада. З точки зору ефективності рішення є вдалим, про що свідчить наш аналіз. Однак воно може викликати ще більше несприйняття та ворожість із боку мешканців та освітян.  

І ще один шлях розв’язання проблеми — внести зміни до ухваленого раніше плану реорганізації освітніх закладів, ґрунтуючись на результатах консультацій із заінтересованими сторонами та нашому аналізі.  

Місцева влада ознайомилася з нашими пропозиціями та обрала третій варіант розв’язання проблеми як найбільш якісний та ефективний для громади. Представники місцевого самоврядування провели консультації зі стейкхолдерами в більшості населених пунктів громади. Врахувавши суспільну думку громади та наші експертні рекомендації, Корецька міська рада внесла зміни до розроблених рішень, ухвалила їх і після цього почала впроваджувати нову політику. 

Крок 7. Перейдемо до моніторингу результатів нової політики 

Наші аналітики готові допомагати громаді у процесі впровадження рішень. А з березня наступного року ми проведемо повний моніторинг нової освітньої політики та її результатів, аби зрозуміти, як вона працює на практиці й чи потрібно вносити в неї зміни.  

За час нашої співпраці Корецька місцева влада перейняла та почала активно використовувати практики доброго врядування, зокрема залучення громадян до процесу ухвалення рішень. Наприклад, для того, щоб зрозуміти позицію та запити людей щодо того, якою вони бачать мережу закладів освіти, у громаді почали проводити опитування мешканців. Ці знання місцеве самоврядування зможе застосувати і в інших сферах, аби розробляти нові ефективні політики. 

Детальніше про те, як ми працюємо з громадами та як виглядає повний цикл публічної політики, можна прочитати за посиланням.