Любешів: покращуємо культурні послуги разом із громадою

Любешівська селищна територіальна громада (СТГ) стала нашою першою громадою-партнером у цьому напрямку роботи. Із березня 2021 року ми допомагаємо місцевій владі зробити так, щоб всі мешканці цієї громади могли сходити на виставу чи концерт, а за новими цікавими книжками їм не потрібно було їхати в обласну бібліотеку. Тобто, щоб всі вони могли отримати якісні та сучасні культурні послуги. Адже на цікаве культурне життя заслуговують не лише мешканці великих міст. Тому разом із громадою ми проходимо повний цикл публічної політики, щоб створити якісно нову культурну екосистему.  

Крок 1. Ми визначили проблему 

Любешівська СТГ — громада на Волині, невеличка за населенням, але одна з найбільших за площею в Україні. Через це на її території зараз є понад 50 закладів культури, які залишилися громаді у спадок від Радянського Союзу. Однак насправді в багатьох населених пунктах вони або не працюють зовсім, або проводять заходи нерегулярно. А через проблеми з громадським транспортом мешканці віддалених сіл часто не можуть їздити на такі події, а працівники культури — приїжджати до них. Окрім того, опитування громадян показало: мешканці ігнорують культурні заходи не лише через те, що їм незручно добиратися. Частина заходів їх просто не цікавить, натомість бажаних форматів мешканці не отримують.  

Розв’язати цю проблему не так просто: коштів на культурну сферу завжди бракує. А отже, місцевій владі потрібно підійти до проблеми глибше і знайти найбільш оптимальне рішення: те, яке дасть мешканцям доступ до якісних культурних послуг і не коштуватиме при цьому всіх грошей світу.  

Крок 2. Склали карту заінтересованих сторін або стейкхолдерів 

Проблема мережі закладів культури впливає на всіх мешканців громади, зацікавлених у культурних послугах, зокрема на дітей дошкільного віку, учнів, молодь, освітян, батьків, пенсіонерів. А також — на працівників закладів культури, місцеві аматорські колективи, місцевий бізнес, Любешівську селищну раду, Волинську облдержадміністрацію та Міністерство культури та інформаційної політики.  

Крок 3. Зібрали та проаналізували дані 

Ми проаналізували законодавство, аби зрозуміти, як зараз працюють мережі культурних закладів у громаді та за якими стандартами вони надають послуги мешканцям. А також — щоб знайти проґалини і допомогти їх виправити.  

Ми виявили, що чинні норми у сфері культури не відповідають реаліям, а змінювати державну культурну політику Міністерству культури та інформаційної політики швидко не вдається. Від Любешівської селищної ради ми отримали інформацію про відвідуваність закладів культури, кількість проведених культурних заходів, структуру фінансування культури з місцевого бюджету, штатний розпис закладів культури. Ми проаналізували всю цю інформацію та на основі цього обрали спосіб залучення громадян та стейкхолдерів і формували альтернативи вирішення проблеми. 

Крок 4. Залучили громадян і стейкхолдерів у громаді 

Передусім для нас важить думка людей, для яких ми розробляємо політику. Тому ми провели опитування мешканців 15 населених пунктів громади (182 опитаних) та онлайн-опитування серед педагогів та школярів (409 опитаних), щоб дізнатися їхню думку про те, як у громаді працюють заклади культури та чи пропонують вони те, що цікаво громадянам. 

Результати опитування показали, що жителі громади не дуже активно відвідують заклади культури. Наприклад, половина опитаних за останні два роки не відвідували будинки культури і клуби, а 70% респондентів відповіли, що взагалі не користуються Публічною бібліотекою та її філіями. Під час опитування мешканці громади вказували, що не користуються закладами культури через те, що частина закладів фактично не працює, а інші проводять неякісні заходи.  

Окрім того, ми провели 10 закритих інтерв’ю з представниками заінтересованих груп у громаді: місцевою владою та працівниками сфери культури. Стейкхолдери повністю підтвердити ту інформацію, яку ми отримали під час опитувань. А також наголосили на тому, що грошей на сферу культури вкрай бракує, і тому фінансування потрібно оптимізувати задля більшої ефективності.  

Крок 5. Проконсультувалися з Міністерством культури та інформаційної політики України 

Не в усіх сферах нормативно-правове поле рухалося паралельно з реформою децентралізації. Зокрема, таку ситуацію ми маємо з культурою. Держава зробила громади повноцінними гравцями, але чітко не визначила для них правила гри: нові культурні норми тільки починають поступово втілювати. Через це ми неодноразово консультувалися з представниками Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства культури та інформаційної політики України, щоб добре розуміти, якою буде нова державна політика у сфері культури, і не випустити жодної дрібниці із свого поля зору. 

З ними ми обговорювали, зокрема, плани щодо затвердження нових мінімальних стандартів, за якими заклади культури повинні надавати послуги громадянам, а також можливості для створення кардинально нових культурних просторів у громадах. Щоб це втілити, Мінкультури має напрацювати відповідне законодавство, однак цей процес дещо затягнувся. Через це місцеве самоврядування не може ефективно розв’язати проблему зі сферою культури, а мешканці громади — отримати якісні культурні послуги. 

Крок 6. Проаналізували проблему та можливі шляхи розв’язання 

Базуючись на даних, потребах мешканців громади та позиціях заінтересованих сторін, у документі ми визначили та описали причини проблем у сфері культури в громаді. Ми виявили, що культурні послуги в закладах на території громади надають за застарілими стандартами, кваліфікованих працівників бракує, а ті, що працюють, недостатньо вмотивовані робити це краще в наявних умовах.  

Деякі причини напряму пов’язані з браком коштів та матеріального оснащення. Наприклад, у багатьох закладах немає сучасного опалення, а в деяких із них працівники досі мусять самостійно розпалювати грубки. На сучасне обладнання грошей теж бракує, адже виділених на культуру коштів найчастіше вистачає лише на зарплати працівникам оплату комунальних послуг. 

Більше того, заклади культури громади зовсім не самоокупні. Наприклад, у 2020 році вони заробили лише близько 1% від усіх грошей, які необхідні їм для функціонування. А крім того, роботу закладів ускладнила і пандемія COVID-19. 

Аналіз проблеми показав, що наразі мережа закладів культури в громаді є неефективною і не може забезпечити всіх мешканців якісними культурними послугами, тому її необхідно змінювати. Ми запропонували громаді дві альтернативні моделі мережі закладів культури.  

Крок 7. Разом із громадою обрали та розробили нову аргументовану політику  

Ми допомогли місцевій владі провести публічну консультацію, до участі в якій голова громади залучив місцевих депутатів, членів виконкому та керівників закладів культури громади. Після тривалого обговорення вони спільно та одноголосно обрали одну з альтернатив: створити мережу закладів із дворівневою структурою, оскільки вона є простішою і менш бюрократичною.  

Звісно, для цього не потрібно закривати всі заклади та відкривати нові з нуля. Натомість ми запропонували об’єднати Центр культури та дозвілля Любешівської селищної ради з філіями та Публічну бібліотеку Любешівської селищної ради з філіями. 

На їх основі виникне Центр надання культурних послуг (ЦНКП) як багатофункціональний заклад культури, який матиме 12 філій у громаді (ЦКП). Тобто кількість закладів зменшиться із понад 50 до 13. Відповідно, фінансування кожного закладу буде більшим, а якість послуг — зросте.  

ЦКП матимуть зручне розташування, щоб їх могли відвідати всі мешканці громади. Заклади будуть забезпечені кваліфікованими кадрами та сучасною матеріально-технічною базою. 

Це рішення було покладено в основу нової політики у сфері культури Любешівської громади. 

Крок 8. Склали план дій 

Аби втілити цю політику, ми сформували вичерпний перелік завдань для місцевої влади. На всіх цих етапах ми допомагатимемо місцевій владі їх втілювати. Три головні завдання з цього переліку такі: 

1. Реорганізувати мережу закладів культури.   

Для цього місцева влада повинна ухвалити рішення про реорганізацію мережі та погодити її з Міністерством культури та інформаційної політики, а також закрити заклади, утримання яких стане недоцільним, та вирішити, що робити з їхніми приміщеннями. 

1. Забезпечити ефективну роботу нової мережі.  

Для цього необхідно сформувати перелік послуг, цікавих мешканцям громади, укомплектувати штат мережі і регулярно проводити для працівників навчання і тренінги, а також розв’язати всі фінансові питання, пов’язані з новоствореними закладами.  

1. Інформувати громадян та стейкхолдерів на всіх етапах.  

Ми хочемо допомогти владі та мешканцям громади побудувати діалог. Це дуже важливо для того, аби влада чула запити мешканців і могла покращувати політики, а громадяни розуміли, що саме втілює влада та для чого, і не опиралася непопулярним, але важливим рішенням.  

Крок 9. Готуємо громаду втілювати нову політику 

Ми підготували проєкти рішень, які дозволять Любешівській місцевій владі запустити реорганізацію мережі закладів культури. Однак втілення політики відкладалося через законодавчу проблему: громада не могла фінансувати центри культурних послуг, оскільки їх не було у списку закладів, які можуть отримувати фінансування з місцевого бюджету.  

Ситуацію виправить законопроєкт 4692, що вносить відповідні зміни до Бюджетного кодексу. Народні депутати вже проголосували за нього. Тепер законопроєкт має підписати президент.  

Окрім того, Міністерство культури повинно напрацювати законодавство щодо центрів культурних послуг. Раніше ми сформували та направили до МКІП лист із питаннями, які необхідно врахували у законодавчій базі (наприклад, спосіб включення бібліотек до ЦКП, оплата праці працівників, врахування транспортної доступності під час реорганізації).  

Щойно зміни до Бюджетного кодексу наберуть чинності, а Міністерство культури напрацює законодавчу базу, ми зможемо перейти до наступних етапів втілення політики.  

Також ми допоможемо місцевій владі розповісти мешканцям громади, що і чому зміниться у сфері культури. А після впровадження нової політики ми будемо відстежувати, наскільки ефективною вона є, аби за потреби вносити корективи.  

Детальніше про те, як ми працюємо з громадами та як виглядає повний цикл публічної політики, можна прочитати за посиланням.