Аналітики Центру спільних дій провели піврічний моніторинг освітньої політики в Корецькій громаді на Рівненщині. Це фінальний етап циклу публічної політики, який ми проходимо разом із громадою-партнеркою.  

Корецька громада втілює політику з оптимізації шкільної мережі. Її мета – зробити освітні послуги якісними й доступними для кожної дитини громади. Також оновлена мережа закладів середньої освіти має відповідати чинному законодавству.  

Щоб перевірити, чи вдалося громаді досягнути цих завдань, ми визначили ряд показників, зокрема: 

Структура мережі. 

Громада привела шкільну мережу у відповідність до законодавства України. Зараз мережа складається з 3 ліцеїв, 15 гімназій та 7 початкових шкіл. У ліцеях проводять поглиблене навчання за такими напрямами: філологія в Копитівському ліцеї, українська філологія в Крилівському ліцеї та філологія, математика й історія в Корецькому ліцеї. Разом із тим, у ліцеях ще не затвердили профілі. Перед затвердженням ми рекомендуємо провести консультації з батьками, учнями й педагогами. 

Зауважимо, що раніше Корецька міська рада планувала понизити Крилівський ліцей до гімназії. Але після врахування стабільної народжуваності й приросту населення, а також великої відстані до інших ліцеїв, у міськраді вирішили, що ліцей краще залишити.  

Рівень знань учнів.  

У 2022 році на національному мультимедійному тесті (НМТ) з української мови випускники шкіл Корецької громади в середньому набрали 155 балів – це на 1 бал вище, ніж у середньому по Рівненській області.  

Історію України та математику учні склали на 150 та 145 балів відповідно, що нижче середнього результату по області. Це зона зростання для шкіл громади, тому ці предмети потребуватимуть більшої уваги з боку педагогів.  

Матеріально-технічна база. 

Усі шкільні приміщення громади частково або відмінно обладнані. Додаткового навчального обладнання найбільше потребують кабінети з лабораторними приміщеннями та майстерні трудового навчання. 

Підвезення учнів до закладів освіти. 

У громаді є пʼять автобусів, якими підвозять учнів на навчання. Середній показник їхнього технічного стану – 8 із 10. Ними користуються 12% усіх учнів громади. Для Крилівського ліцею Корецька міська рада закупила новий автобус, тож кожен із закладів профільної освіти має окремий шкільний автобус на маршруті. 

Чи впоралася громада із завданням? 

Моніторинг нової освітньої політики показав, що політика вже дає позитивні результати. Залишається відкритим питання профільних ліцеїв, які передбачені законодавством. Поки що жоден із трьох ліцеїв громади не має затверджених профілів.  

Щоб зробити мережу закладів освіти громади ще спроможнішою, ми дали місцевій владі кілька рекомендацій: 

  1. Провести опитування, громадські обговорення або публічні консультації з педагогами, учнями і батьками, щоб визначити профілі навчання у ліцеях громади.
  2. Провести детальніший аналіз матеріально-технічного стану ліцеїв. 
  3. Оцінити, який варіант буде дешевшим та оптимальнішим для громади: утримувати три ліцеї чи залишити один, створивши при ньому пансіон або закупившти нові автобуси для підвезення учнів. Якщо другий варіант — розглянути можливість перетворення двох ліцеїв на гімназії.
  4. Через пів року після проведення останніх змін у структурі мережі (лютий 2024 року) проаналізувати видатки на заклади освіти. Для цього ми рекомендуємо базуватися на таких індикаторах:
  • який відсоток від усіх витрат громади йде на заклад освіти; 
  • скільки коштів витрачають на зарплати допоміжному персоналу; 
  • чи не перевищують видатки на одного учня середній показник по країні. 

Якщо погіршаться показники одного із закладів, які ми рекомендували понизити, розглянути можливість змінити його тип (з ліцею на гімназію, з гімназії на початкову школу) та організувати підвезення учнів в сусідній заклад.

5.  На рівні Корецької міської ради затвердити періодичний моніторинг та оцінку політики, щоб ефективно коригувати її.

Детальніше про нашу співпрацю з Корецькою громадою можна прочитати тут.