Створення мережі державних каналів, комітетський диктат та відповідальне батьківство

Вперше більше ніж за місяць Верховна Рада проведе пленарний тиждень. Цього тижня парламентарі готуються порушити зобов’язання України перед ПАРЄ щодо державних каналів, обмежити опозицію у праві законодавчої ініціативи та врегулювати окремі сімейні питання.  

Вирішити проблеми ВПО та поширити мовлення каналу “ДОМ” на усю Україну 

Законопроєкт 3387 від 11.12.20 

Яка стадія: друге читання. Нардепи можуть ухвалити проєкт вже цього тижня. 

На кого вплине: внутрішньо переміщених осіб, кабельних операторів, органи державної влади та місцевого самоврядування, громадян.  

Що змінює:  

• запроваджує електронну базу даних про внутрішньо переміщених осіб. Довідка з цієї бази підтверджуватиме факт внутрішнього переміщення; 
• зобов’язує ВПО повідомляти про повернення до залишеного місця проживання; 

• визначає, що коли орган самоврядування бере людину на облік як ВПО, це також встановлює, що вона постійно проживає на території цієї громади. Тобто ВПО отримують усі права мешканців громади, у тому числі й політичні; 
• додає до універсальної програмної послуги (переліку каналів, які обов’язково транслюються операторами на території України) ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” – це материнська компанія телеканалів “ДОМ” та “UATV”. 

Чому важливо:  

• продукція ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” розрахована на мешканців окупованих територій, іноземців та громадян, які проживають за межами України. Програмна політика цих телеканалів проходить погодження з державними органами і спрямована на пропаганду українського наративу. Мовлення цієї платформи здебільшого ведеться російською мовою; 
• Україна ще у 1999 році зобов’язалась перед Радою Європи припинити впливати на редакційну політику медіа, які фінансуються за кошти з державного бюджету. Створення незалежного суспільного мовника стало одним із головних результатів Революції гідності. 

Що так: розширення прав ВПО. Вони зможуть користуватись адміністративними та медичними послугами, а також брати участь у виборах. 

Що не так:  

• поширення мовлення телеканалів “ДОМ” та “UATV” на територію України. Ці канали напряму підконтрольні Кабміну, а в чинних умовах – президенту. Разом з перезапуском телеканалу “Рада”, створюється мережа підконтрольного владі державного телебачення; 
• влада маніпулює інтересами ВПО і таким чином виправдовує створення власної медіамережі, яка фінансується за кошти платників податків. 

Що ще:  

• про небезпеку цієї ініціативи повідомляла також і громадська організація “Детектор медіа”; 

• на фінансування державних каналів на 2022 рік виділили значні кошти. На телеканал “Рада” виділили 378 млн гривень (хоча у 2021 році його бюджет складав 56,6 млн гривень), а на “ДОМ” та “UATV” – ще 362 млн гривень.  

Що замість: першочергово, проєкт стосувався лише обліку і прав ВПО. Пропозиції щодо телеканалів з’явились після опрацювання в комітеті. Тому варто лишити частину про облік і права ВПО, а зміни щодо каналів видалити з законопроєкту. 

Пришвидшити розгляд законопроєктів у другому читанні 

Законопроєкт 3415 від 29.04.20 

Яка стадія: друге читання. Нардепи можуть ухвалити проєкт вже цього тижня. 

На кого вплине: народних депутатів, зокрема опозиційних, парламентські комітети, громадян.  

Що було раніше: у квітні 2020 року нардепи запровадили спецпроцедуру розгляду проєктів у другому читанні. Це зробили для боротьби з “поправковим спамом“. Нова процедура суттєво обмежує право нардепів на законодавчу ініціативу. 

Що змінює: спецпроцедуру розгляду законопроєктів у другому читанні. Зокрема: 

• під час підготовки проєкту до другого читання, дозволяє нардепу наполягати лише на одній правці чи пропозиції навіть якщо він подав їх кілька чи кілька десятків; Наразі це можуть робити лише фракції (групи); 
• нардепи зможуть ставити враховані комітетом правки лише на відхилення. Тобто відхилити враховану комітетом правку зможуть лише 226 депутатів; 
• збільшує час виступу ініціатора відхилених поправок та пропозицій до 5 хвилин. 

Що не так:  

• процедура неконституційна, адже порушує право народних депутатів на законодавчу ініціативу. Рано чи пізно це може призвести до скасування законів, ухвалених за такою процедурою, через Конституційний Суд; 
• запроваджується принцип “комітетського диктату”. Скасувати враховані комітетом правки буде малоймовірно. Тобто група нардепів зможе вирішувати замість усіх, яким чином змінювати закон і що в ньому прописувати. Також це позбавляє опозицію можливості впливати на кінцевий текст законопроєктів. 

Сприяти формуванню відповідального батьківства 

Законопроєкт 3667 від 16.06.20 

Яка стадія: перше читання. Нардепи ще матимуть змогу доопрацювати проєкт. 

На кого вплине: батьків, особливо малолітніх та неповнолітніх, громадян, дітей, органи опіки та піклування, органи державної влади та місцевого самоврядування.  

Що змінює:  

• визначає, що у випадках, коли малолітні або неповнолітні стали батьками, їхні законні представники зобов’язані надавати їм допомогу. Орган опіки та піклування  відповідного органу місцевого самоврядування визначатиме обсяг необхідної допомоги для таких сімей; 
• дозволяє розірвати шлюб без рішення суду у випадках, коли в подружжя є діти. Для цього батьки мають укласти договір про те, з ким із батьків будуть проживати діти, а також про способи участі у вихованні, утриманні, розв’язанні питань щодо навчання і лікування дітей, розмір аліментів. Рішення про розірвання шлюбу прийматиме РАЦС через 30 днів після подання заяви; 
• якщо такого договору немає, то відповідні питання розв’язуватиме суд. Для ухвалення рішення суд має врахувати думку дитини, її вік, стан здоров’я,  стан психічного здоров’я батьків, зловживання ними алкоголем чи наркотиками, факти домашнього насильства тощо; 
• дозволяє змінювати прізвище дитини, яка не досягла 14 років, якщо один із батьків помер, зник, визнаний недієздатним, позбавлений батьківський прав. Також дозволяє дитині, яка досягла 14 років, змінювати по батькові на власний розсуд. 

Що так:  

• полегшує процедуру розірвання шлюбу сімей в яких є діти, якщо батьки погодили подальше виховання дітей. Наразі, навіть якщо подружжя між собою все погодило, розірвати шлюб, коли в сім’ї є діти, можна лише через суд. Судовий розгляд може займати тривалий час, хоч і не змінює наслідків; 
• надає додаткові державні гарантії для малолітніх та неповнолітніх батьків. Органи влади будуть підтримувати молоді сім’ї; 
• надає додаткові можливості для сімей, де є лише батько або мати, а другий із подружжя помер, зник, чи його позбавили батьківських прав.