Доопрацьований проєкт закону про мобілізацію

Проєкт закону №10449 від 30.01.2024 

Хто ініціював: Кабінет Міністрів України.  

Стадія: на розгляді комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.  

На кого вплине: громадян України, військовослужбовців, військовозобов’язаних, ЗСУ, інші військові формування та правоохоронні органи, бізнес, органи місцевого самоврядування, місцеві державні, військові та військово-цивільні адміністрації, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, поліцейських, Кабінет Міністрів.  

Що змінює:  

Відпустки військовослужбовців 

• щорічна основна відпустка надається частинами не менше 15 календарних днів;  
• після звільнення з полону надається додаткова відпустка на 90 календарних днів зі збереженням виплат.  

Повноваження органів влади  

• органи місцевого самоврядування, місцеві державні, військові та військово-цивільні адміністрації:  
  • забезпечують організацію призову й направлення молоді для підготовки й проходження базової військової служби;  
  • інформують громадян  про проведення мобілізації;  
  • ведуть облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також заброньованих військовозобов’язаних;  
  • забезпечують планування та проведення мобілізаційної підготовки й заходів мобілізації;  
  • сповіщають громадян про необхідність прибути на збірні пункти та у військові частини;  
• Міністерство оборони матиме ширші повноваження щодо накопичення озброєнь, мобілізаційного резерву й потужностей, розроблення проєкту мобілізаційного плану та потреб ЗСУ. 

Військово-транспортний обов’язок 

• залучати транспортні засоби зможуть також Служба зовнішньої розвідки та Головне управління розвідки;  
• державні органи, які ведуть облік зареєстрованих транспортних засобів (МВС, Мінрегіон та інші), подають в ТЦК інформацію про зареєстровані ТЗ, які можуть бути призначені для доукомплектування ЗСУ;  
• такі транспортні засоби заборонять відправляти в інші регіони або за межі України, передавати права власності на них, здавати в довгострокову оренду чи використовувати як предмет застави. 

Вручення повістки 

• уточнюється зміст повістки – там обов’язково мають бути вказані місце, день та час явки військовозобовʼязаного до ТЦК;  
• органи Національної поліції беруть участь в оповіщенні військовозобов’язаних спільно з представниками ТЦК;  

• повістку можуть надіслати через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту;  

• військовозобов’язаний може не прибути в ТЦК тільки з поважних причин, які мають бути підтверджені документально: 
  • перешкода стихійного характеру, хвороба, дії країни-агресорки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначений строк; 
  • смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича його дружини (чоловіка). 

 Що буде, якщо не прийти до ТЦК: 

• якщо громадянин не прибуває в ТЦК, а поліція не може доставити туди військовозобов’язаного протягом 15 днів з дати в повістці, то керівник ТЦК надсилає йому в електронній або паперовій формі вимогу про виконання обов’язків;  
• якщо громадянин протягом 10 днів після вимоги добровільно не з’являється до ТЦК, то ТЦК подає до місцевого загального суду заяву щодо:  
  • тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України;  
  • тимчасового обмеження фізичної особи у праві керування транспортними засобами;  
  • накладення арешту на кошти та інші цінності фізичної особи, що знаходяться на рахунках у банках, або на електронні гроші на рахунках у цінних паперах;  
• заява до суду подається протягом 5 днів з дня неприбуття до ТЦК протягом 15 днів;  
• суд ухвалює рішення по суті заявлених вимог не пізніше 15 днів з дня відкриття провадження у справі. Якщо сторони не прибули, то суд розглядає справу у письмовому провадженні;  
• рішення суду в таких справах мають бути виконані негайно;  
• оскаржити рішення можна протягом 15 днів з дня вручення повного рішення суду. Подання апеляційної скарги на рішення не перешкоджає його виконанню. 

Перетин кордону 

• в разі запровадження воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього, зобов’язані додатково пред’явити військово-обліковий документ з відміткою про взяття чи виключення з військового обліку;  
• ця норма не поширюється на працівників системи органів дипломатичної служби та членів їхніх сімей. 

Військовий облік  

• громадяни зобов’язані зареєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного або резервіста, проходити медичний огляд і лікуватися згідно з рішеннями ВЛК чи ТЦК; 
• військовозобов’язані мають протягом 60 днів з дня початку мобілізації  уточнити свої дані через ЦНАП, ТЦК чи електронний кабінет; 
• у період проведення мобілізації громадяни віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ;  
• жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку; 
• на військовий облік військовозобов’язаних, окрім чинних умов, також беруть:  
  • призовників, які пройшли базову загальновійськову підготовку; 
  • громадян старше 25 років, які раніше не перебували на військовому обліку; 
  • громадян, які вийшли з установ виконання покарань; 
• консульські дії у закордонних дипломатичних установах, а також оформлення паспорта громадянина України та закордонного паспорта під час воєнного стану в Україні за заявами військовозобов’язаних чоловіків від 18 до 60 років можливі за наявності військово-облікових документів. Винятки: оформлення посвідчення на повернення в Україну; вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України; коли другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства; нотаріальні дії з питань оформлення спадщини; загроза життю та здоров’ю, арешт; затримання чи позбавлення волі за кордоном.  

Вік мобілізації, відстрочка та звільнення з військової служби 

• мобілізувати зможуть громадян від 25 років;  
• скасовує статус “обмежено придатний”;  
• дозволяє мобілізованим звільнятися у разі безперервної служби під час воєнного стану протягом 36 місяців; 
• окрім чинних підстав, відстрочку матимуть такі категорії військовозобов’язаних:  
  • особи, які мають на утриманні 3 і більше дітей до 18 років, крім тих, хто має заборгованість за аліменти більше, як за 3 місяці;  
  • особи з інвалідністю на термін 6-12 місяців з подальшим проходженням ВЛК;  
  • особи, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, а також своїми батьками, які за висновком ВЛК його потребують;  
  • особи, які мають дитину до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, оголошений померлим;  
  • опікуни особи, визнаної судом недієздатною;  
  • особи, які мають дитину до 18 років, а інший з подружжя проходить військову службу;  
  • керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;за 
  • народні депутати;  
  • судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голова Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя; 
  • працівники органів військового управління військових частин Міноборони, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Держспецзв’язку, СБУ, СЗР, НГУ, ДПСУ, УДО, МВС, експертної служби МВС;  
  • особи, звільнені в запас, в тому числі – після звільнення з полону;  
• також не можна буде призвати на військову службу під час мобілізації:  
  • здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами – на вищому рівні, ніж раніше, та за однією спеціальністю;  
  • докторантів та інтерни, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; 
  • наукових та науково-педагогічних працівників закладів освіти за основним місцем роботи на 0,75 ставки;  
• на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період можуть бути призвані за бажанням засуджені особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням (крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України та за військові правопорушення).  

Бронювання поширюється на:  

• державних службовців категорії “А”, голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів;  
• державних службовців категорій “Б” і “В”, в органах місцевого самоврядування – до 50% кількості військовозобов’язаних у відповідному органі влади; 
• військовозобов’язаних, які проходять службу в Національній поліції, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДСНС, органах прокуратури, Службі судової охорони, в судах, інших державних органах та установах системи правосуддя й органах досудового розслідування, патронатних службах;
• працівників підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки, забезпечення життєдіяльності населення та потреб ЗСУ й інших військових формувань в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники;  
• працівників підприємств, установ і організацій, яким встановлено мобілізаційні завдання, якщо це необхідно для їх виконання.

Базова військова служба та базова загальновійськова підготовка (БЗВП) 

• замість строкової військової служби запроваджується базова військова служба для всіх громадян віком до 25 років. Вони зможуть обирати рік та період служби;  
• строк базової військової служби: в мирний час – до 5 місяців, під час воєнного стану – до 3 місяців;  
• від проходження БЗВП звільняються призовники: 
  • які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби; 
  • які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;  
• базову загальновійськову підготовку проводитимуть для здобуття військово-облікової спеціальності у військових вишах та військових підрозділах вишів, навчальних центрах ЗСУ і правоохоронних органів, а також – у закладах фахової освіти та вишах всіх форм власності; 
• для проходження БЗВП направлятимуть придатних громадян віком від 18 до 25 років;  
• громадяни, які не пройшли БЗВП або базову військову службу, не зможуть стати держслужбовцями, прокурорами чи поліцейськими.  

Перехідний період  

• закон набирає чинності через місяць з дня, наступного за днем його опублікування; 
• громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номер контактного телефону, електронну пошту та інші військово-облікові дані:  
  • у разі перебування на території України – прибути до ТЦК або ЦНАПу; 
  • у разі перебування за кордоном – повідомити на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦК; 
  • незалежно від місця перебування – в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста;  
• громадяни України, яких ВЛК раніше визнала обмежено придатними, мають пройти повторний медогляд протягом 9 місяців з дня набрання чинності цим законом; 
• громадяни України, які навчаються у закладах освіти, мали право на відстрочку й втратили його, мають право завершити навчання до кінця навчального року з дня набрання чинності цим законом;  
• громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 року встановлено інвалідність II та III груп (крім випадків ампутації кінцівки та коли інвалідність отримана під час захисту Вітчизни), до кінця 2024 року підлягають переогляду на придатність до військової служби на підставі переліку хвороб, станів та фізичних вад, затвердженого КМУ;  
• громадяни чоловічої статі, які проходять службу в Нацполіції, Службі судової охорони, ДБР, БЕБ, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі України зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання законом чинності стати на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦК за своїм місцем проживання; 
• громадяни України, зняті з військового обліку у зв’язку із вибуттям за межі України на строк понад 3 місяці, зобов’язані протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою КМУ щодо обліку громадян за кордоном, стати на військовий облік громадян України. Під час дії воєнного стану такі громадяни мають право на безперешкодний в’їзд-виїзд з України; 
• базова загальновійськова підготовка розпочинається з 2025 року.  

Чому важливо: законопроєкт має унормувати одне із найбільш чутливих питань для суспільства (мобілізацію) і, разом з тим, вирішити одну із нагальних потреб армії – забезпечити укомплектування і резерв війська для захисту від агресії рф. 

Що так: 

• забезпечує військовослужбовцям належне право на відпочинок та відновлення після полону;  
• мінімізує можливості ухилення від військово-транспортного обов’язку;  
• врегульовує порядок вручення повісток та розширює повноваження органів влади в цьому питанні;  
• сприятиме впровадженню єдиної системи обліку призовників, військовозобов’язаних, резервістів;  
• скорочує кількість підстав для відстрочки від мобілізації, залишаючи лише найважливіші. 

Що не так:  

• перекладає проблему з викликом громадян на органи місцевого самоврядування – це не забезпечує єдиної державної політики у сфері призову та мобілізації, а також не належить до типових повноважень ОМС;  
• немає правової визначеності щодо скасування статусу “обмежено придатний”;  
• норму про звільнення після 36 місяців безперервної служби, радше за все, не вдасться виконати через масштаб війни, дефіцит підготованих до служби громадян для поповнення війська й загрозу втратити найбільш досвідчених військовослужбовців;  
• можливість обрати рік та період проходження базової військової служби унеможливлює планомірну роботу навчальних центрів ЗСУ і може призвести або до їхнього простою, або до дефіциту потужностей;  
• заборона бути держслужбовцем, прокурором чи поліцейським без базової загальновійськової підготовки не має сенсу, бо їх можуть забронювати;  
• норма про те, що коли особі неможливо вручити повістку чи вимоги, вона вважається повідомленою про неї, не відповідає принципу правової визначеності та є абсурдною. Натомість в таких випадках можна повідомляти особу через медіа за тією ж процедурою, що передує винесенню заочних рішень; 
• немає відповідальності для представників ТЦК за ненаправлення заяви про невиконання вимоги з’явитися до ТЦК. Це може породити певні корупційні ризики. 

Що натомість: необхідно доопрацювати законопроєкт по суті та не використовувати тему мобілізації для політичної боротьби.  

Як можемо вплинути: пропозиції до законопроєкту можна направити на адресу комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.  

Що ще: стаття Оксани Заболотної: “Як ухилення від мобілізації “в законі” підриває обороноздатність держави”.