Мир, який не можна називати: чого не рекламують Бойко та Вілкул

27 Березня 2019
Мир, який не можна називати: чого не рекламують Бойко та Вілкул
Головна > Партії і вибори > Мир, який не можна називати: чого не рекламують Бойко та Вілкул

Автор: Марта Кобринович для ГО “Центр UA”

Майже всі кандидати у президенти використовують телебачення як найбільш ефективний канал комунікації зі своїми виборцями. Це не дивно, адже українці, згідно із дослідженнями, довіряють цьому виду медіа найбільше. Аби охопити якомога ширшу аудиторію, часто у своїх агітаційних роликах кандидати зосереджують увагу на обіцянках у соціально-економічній сфері, яка не входить до їхніх основних компетенцій.

У Конституції України чітко визначено, що безпековий сектор та міжнародна політика – це два основні обов’язки Президента. Глава держави також вносить до Верховної ради кандидатури міністра оборони та міжнародних відносин і голови СБУ, призначає очільника Національного банку та Генеральної прокуратури. Впливати ж на соціальну та економічну політику Президент може за допомогою законодавчої ініціативи та ветування.

Для того, щоб зрозуміти, які з цих сфер впливу описані у програмах кандидатів у президенти та що вони обіцяють своїм виборцям, ми проаналізували програми кандидатів та їхні телевізійні ролики від початку офіційної передвиборчої кампанії 31 грудня 2018 р. до 2 березня 2019 р. У вихідців з “Партії регіонів” Юрія Бойка та Олександра Вілкула відсоток програми, присвячений соціальній та економічній політиці, один з найвищих серед інших кандидатів – 67% у Бойка та 57% у Вілкула.

Цікаво те, що у назвах програм кандидатів є слово “мир”. Програма Бойка називається “План мирного розвитку для України“, а Вілкула – “Мир та розвиток: 4 кроки до успіху“, але проблеми  безпеки та геополітики у їхніх програмах поступаються соціально-економічним питанням. Бойко про безпековий блок та міжнародну політику в своїй програмі згадує дуже побіжно. У Вілкула ж зовнішня політика займає менше п’ятої частини програми.  В обох кандидатів менше 10% програми присвячено правам людини, що є доволі непоганим показником, порівняно з іншими, а розподілу владних повноважень кандидати приділили менше 20% у своїх офіційних документах.

Вілкула у рекламних роликах зображують як успішного керівника підприємств та області, якому вдалося покращити рівень життя та заробітних плат. Про це йдеться у половині роликів з 12, які ми брали до уваги, а у  5 роликах згадано слово “війна” або “мир”. У Бойка питання війни та миру зустрічається частіше – у 8 з його 12 роликів. У той же час поруч із безпековими питаннями у 9 роликах йдеться про соціально-економічні проблеми, питання бідності, міграції та високих тарифів.

Щоправда, і у роликах Бойка, і Вілкула не вказано, що ж конкретно пропонують кандидати. Вілкул  у своїй програмі обіцяє припинити війну на Донбасі шляхом введення миротворчого контингенту “дружніх країн і нейтральних держав (Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Фінляндія, Швеція, Австрія)” та проведенням виборів за українським законодавством. Для безпекового сектору Вілкул пропонує запровадити нову систему безпеки та оборони, заснованої “на професійній армії та муніципальній поліції”. Щодо геополітики, то Україна мала б бути позаблоковою державою, що суперечить Конституції. Також не згадано у передвиборчих роликах те, що Вілкул пропонує зробити Україну децентралізованою парламентською республікою з двопалатним парламентом та електронною системою управління.

Бойко так само пропонує мирний сценарій розв’язання війни на Донбасі, щоправда, шляхом виконання усіх міжнародних зобов’язань та прямими переговорами з “усіма сторонами конфлікту”. Так само як і Вілкул він пропонує створити муніципальну поліцію та ще більше децентралізувати державу. Щодо сфери зовнішньої політики, то Бойко говорить про позаблоковий статус України та подолання “протиріччя з усіма країнами-сусідами, у тому числі з Росією”.

Проте український виборець цього всього не дізнається з передвиборчих роликів цих кандидатів, хоч і вони витратили багато коштів на такі агітацію. Вони обидва є у топ-5 кандидатів, які найбільше витратили на рекламу на телебаченні  за перші два місяці офіційної кампанії. Вілкул за січень-лютий витратив майже 52 млн гривень, а Бойко – трохи більше 49 млн. Попри це, їхні телевізійні ролики не дають чіткого поняття про їхні погляди на проблеми країни. Тому, щоб краще зрозуміти, які ж мирні плани пропонують Бойко та Вілкул, читати програми таки доведеться.

Ця стаття стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО “Центр UA” була відповідальна за зміст цього матеріалу, але він не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Powered by Froala Editor