Проєкт закону № 10288 від 24.11.2023 

Хто ініціював: Кабінет Міністрів України.  

Стадія: направлено на розгляд комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.  

На кого вплине: осіб, що належать до національних меншин, зокрема, школярів та студентів, Міністерство освіти та науки, заклади освіти, органи місцевого самоврядування, Уповноваженого ВРУ з прав людини, Центри національних меншин.   

Що змінює:  

  • уточнює поняття  населеного пункту, в якому традиційно (понад 100 років) мешкають особи, що належать до нацменшини й становлять значну частину його населення (понад 15%); 
  • в таких населених пунктах виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад забезепечують права на використання мов відповідних національних меншин;  
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини  має стежити за захистом права на використання мови національної меншини. Він щороку включає до своєї доповіді звіт про додержання законодавства у сфері захисту права на використання мови національної меншини; 
  • змінює порядок використання мов національних меншин в освіті: 
    • приватні заклади вищої освіти зможуть вільно обирати мову навчання, яка є офіційною мовою ЄС. При цьому має бути забезпечене вивчення державної мови як окремої дисципліни;  
    • у класах (групах) із навчанням мовами нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою;  
    • на навчальні програми для школярів — представників національних меншин, мови яких є офіційними мовами ЄС, і які розпочали навчання до 1 вересня 2018 року, не буде поширюватися вимога поступово збільшувати кількість предметів, що викладаються державною мовою;  
    • особи, які належать до національних меншин, зможуть здобувати базову та профільну середню освіту відповідними мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС. Виняток – предмети, пов’язані з вивченням української мови та літератури, а також історії України, які викладаються державною мовою; 
  • уточнює функції Центру національних меншин. Він буде відповідальний за розроблення та реалізацію заходів і програм для осіб, що належать до нацменшин; 
  • для телемовників, які ведуть ефір мовами корінних народів та національних меншин, незалежно від територіальної категорії, частка програм державною мовою у загальному тижневому обсязі має становити не менше, ніж 30 відсотків від загальної тривалості програм (або їх частин); 
    • регулює створення спеціалізованих книгарень для реалізації прав національних меншин. Обов’язковою умовою є наявність асортименту, що створений для задоволення потреб осіб, що належать до нацменшин, пов’язаних із культурою, мовою, історією національної меншини. Частка таких видань має становити не менше 50% назв книжкових видань, які є в продажу в кожній книгарні; 
    • регламентує поширення матеріалів передвиборчої агітації мовами національних меншин  України, а також розповсюдження внутрішньої та зовнішньої реклами мовами відповідних нацменшин; 
    • передбачає зміни щодо визначення кількості відвідувачів, на запит яких організатор забезпечує синхронний або послідовний переклад супроводу державною мовою (не менше 20 осіб); 
    • норми щодо використання мови національної меншини для мовників, які ведуть ефір мовами корінних народів та національних меншин, не застосовуються до російської мови. Ці норми чинні  протягом п’яти років з моменту припинення чи скасування воєнного стану.  

Що передувало: 8 листопада 2023 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, презентуючи звіт щодо розширення ЄС, рекомендувала Європейській Раді розпочати переговорний процес з Україною.  

Що натомість: доопрацювати проєкт, щоб не допустити звуження функціонування української мови.  

Що ще: