Проєкт закону № 10439-2 від 12.02.2024  

Хто ініціював: група з 14 народних депутатів із фракцій “Голос”, “Батьківщина” та “Слуга народу” на чолі з Ярославом Железняком. 

Стадія: передано на розгляд комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. 

На кого вплине: бізнес, Бюро економічної безпеки, Кабінет Міністрів України, прокурорів, інші правоохоронні органи, Раду бізнес-омбудсмена.  

Що змінює:  

  • встановлює новий порядок відбору директора Бюро: конкурсною комісією, де буде троє осіб від Кабінету Міністрів, четверо – від представників профільних міжнародних організацій;  
  • конкурсна комісія з відбору директора БЕБ є повноважною у разі її затвердження у повному складі; 
  • рішення конкурсної комісії вважається ухваленим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох членів, у тому числі – не менше трьох міжнародників; 
  • засідання конкурсної комісії відкриті для медіа. Забезпечується відео- та аудіофіксація і пряма трансляція її засідань;  
  • обмежує вплив уряду на обрання директора БЕБ – замість трьох кандидатур уряд подаватиме лише одну; 
  • надає членам конкурсної комісії доступ до інформації з обмеженим доступом (крім таємної) та державних баз даних;  
  • прибирає із кваліфікаційних критеріїв для обрання директора БЕБ вимоги щодо віку кандидата (понад 35 років) та досвіду роботи на керівних посадах;  
  • через один рік та через три роки з моменту призначення Директора БЕБ проводиться зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України;  
  • до складу комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки входять три особи, призначені Кабміном на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій;  
  • причиною звільнення директора БЕБ тепер може бути висновок Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки через неналежне виконання обов’язків (раніше достатньо було визнання урядом роботи директора БЕБ незадовільною за результатами його звіту);  
  • протягом 2 місяців після набрання чинності законом Кабмін має сформувати конкурсну комісію з відбору на посаду директора БЕБ;  
  • очільник БЕБ не пізніше, ніж через 3 місяці після призначення має сформувати кадрові комісії для конкурсів на посади в БЕБ та видати наказ про переатестацію працівників;  
  • якщо працівник БЕБ відмовляється проходити переатестацію – це підстава для звільнення;  
  • атестацію проводитиме комісія з п’яти членів (троє із них – представники профільних міжнародних організацій), яких призначатиме директор БЕБ. 

Що так:  позбавляє Верховну Раду та РНБО неконституційних та невластивих повноважень призначати членів конкурсної комісії для обрання директора БЕБ. 

Що не так:  

  • вирішальна роль представників міжнародних та іноземних організацій у доборі кандидата посаду директора та аудиті його діяльності робить БЕБ залежним від представників міжнародних та іноземних організацій. Це порушує державний суверенітет та суперечить Конституції, бо надає представникам іноземних структур фактичні повноваження призначати керівника органу державної влади та позбавляє народ України виключного права на здійснення влади в Україні; 
  • надання конкурсною комісією на розгляд Кабміну лише однієї кандидатури фактично зводить його роль у призначенні на цю посаду до церемоніальної. Це суперечить Конституції України, яка наділяє Кабмін самостійним повноваженням призначати керівників центральних органів виконавчої влади;  
  • призначення керівників органів виконавчої влади за результатами добору колегіальними конкурсними комісіями позбавляє парламентську більшість та уряд політичної відповідальності за їхню діяльність, а це руйнує суть виборної демократії.  

Що натомість:  реорганізувати БЕБ в Бюро фінансової безпеки, яке займатиметься виключно питаннями загроз та зловживань у сфері фінансів, а не всієї економіки держави. 

Що передувало:  

  • в січні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про Бюро економічної безпеки України”. Новостворене Бюро отримало повноваження протидіяти економічній злочинності. Раніше цим займалися податкова міліція та Департамент контррозвідувального захисту економіки СБУ, діяльність яких пов’язували із систематичними зловживаннями, тиском на бізнес та корупцією;  
  • в березні 2023 року подали законопроєкт про перезавантаження БЕБ, який мав подібну структуру, але залишав окремі повноваження призначати директора БЕБ за РНБО;  
  • протягом 2023 року управлінські проблеми у Бюро тільки загострювалися. Перезавантаження органу підтримують бізнес-асоціації;  
  • 23 січня 2024 року набрав чинності указ Президента України про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки під час воєнного стану. Керуючись цим указом, Кабмін вніс на розгляд Верховної Ради України законопроєкти про вдосконалення роботи Бюро економічної безпеки України та додаткові гарантії захисту законних інтересів підприємців під час здійснення кримінального провадження. Після цього група народних депутатів подала альтернативні до урядових законопроєкти. 

Що ще: подкаст “Ок, і шо?” №142: Перезапуск БЕБ: що (не)зміниться для українських підприємців?