Розпорядження КМУ № 875-р від 03.09.2026 року

На кого вплине: осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та групи підвищеного ризику (діти, зокрема депортовані чи примусово переміщені внаслідок агресії РФ; ВПО; жителі прифронтових і звільнених територій; трудові мігранти за кордоном; особи з інвалідністю); Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України, Міністерство економіки України, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство закордонних справ України, Державну прикордонну службу України, Державну службу України з питань праці, обласні й Київську міську держадміністрації, органи місцевого самоврядування.

Що змінює:

  • затверджує комплексну державну програму на 2026–2030 роки — після схвалення її Концепції у лютому 2026 року. Програма охоплює чотири основні напрями: запобігання, захист постраждалих, розслідування злочинів, інституційна координація;
  • створює комплексний підхід замість точкових ініціатив для окремих груп, усього 74 конкретних заходи, саме це є єдиний варіант, здатний забезпечити притягнення винних до відповідальності, а не лише допомогу постраждалим;
  • запроваджує нові інструменти: інститут незалежного Національного доповідача з протидії торгівлі людьми (незалежний орган чи посадовець, який щороку аналізує ситуацію, готує звіти й публічно вказує на проблеми в роботі держави, не будучи підпорядкованим тому, кого він перевіряє), єдину цифрову ІТ-платформу для обміну даними між усіма причетними органами, модель державного компенсаційного механізму для постраждалих;
  • встановлює конкретні цільові показники до 2030 року: до 90% заявників отримають офіційний статус постраждалого; до 70% населення знатиме ознаки торгівлі людьми; до 50% постраждалих звертатимуться по допомогу самостійно (а не через виявлення сторонніми), і до 100% з них отримають допомогу; до 70% кримінальних проваджень закінчуватимуться повідомленням про підозру;
  • визначає обсяг фінансування у 141,57 млн грн на 2026–2030 роки, із яких 101,07 млн грн (71% від усієї суми) — кошти місцевих бюджетів, 40,5 млн грн — міжнародна технічна допомога та інші не заборонені законодавством джерела.

Що так:

  • перехід від розрізнених ініціатив для окремих вразливих груп до єдиної програми, що охоплює одразу профілактику, захист, кримінальне переслідування й координацію є обґрунтованим, з огляду на визначену в самій програмі проблему фрагментарності попереднього підходу;
  • створення комплексного підходу є єдиний варіант, здатний забезпечити притягнення винних до відповідальності, а не лише допомогу постраждалим;
  • окремий акцент на ризиках торгівлі людьми, посилених війною, є обґрунтованим: програма враховує примусове переміщення дітей, масштабну трудову міграцію за кордон та підвищену вразливість мешканців прифронтових територій;
  • запровадження незалежного Національного доповідача — це давня вимога міжнародних партнерів (GRETA, щорічний TIP Report Держдепартаменту США), яка нарешті отримує законодавчу перспективу: доручає Мінсоцполітики розробити й подати відповідний законопроєкт;
  • розробка державного компенсаційного механізму для постраждалих спрямована на усунення прогалини у правовому регулюванні українського законодавства.