Законопроєкт № 15585 від 31.08.2026
Ініціатор: Кабінет Міністрів України.
На кого вплине: іноземців та осіб без громадянства, які за контрактом проходять або проходили службу в Збройних Силах України, Державну спеціальну службу транспорту, Національну гвардію України, іноземні подружжя, діти й батьки громадян України, які служать чи служили у Державному бюро розслідувань, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших правоохоронних органах чи розвідці, іноземці колишні військовополонені, особи зі статусом учасника бойових дій або інваліда війни.
Що пропонує:
- розширити перелік органів, служба в яких дає іноземному подружжю громадянина України право на спрощене громадянство, дозвіл на імміграцію чи посвідку на проживання: раніше це фактично були лише ЗСУ, Нацгвардії і Держспецтрансслужба, тепер додаються ДБР, Держприкордонслужба, Управління держохорони, Держспецзв’язку, інші органи з правоохоронними функціями та розвідувальні органи;
- синхронізувати підстави звільнення з військової служби у різних нормативно-правових актах, розширивши коло підстав звільнення та підстав пільгового громадянства ветерана та його родини;
- зараховувати строк контрактної військової служби у ЗСУ, Держспецтрансслужбі, Нацгвардії до п’ятирічного цензу безперервного проживання, необхідного для дозволу на імміграцію (з допуском розриву не більш як 180 днів між закінченням служби та оформленням посвідки);
- продовжити пільговий строк збереження законного статусу перебування іноземців після завершення служби з 3 до 6 місяців;
- знизити поріг тривалості спільної участі іноземця у бойових діях разом із ЗСУ чи Нацгвардією (в районах бойових дій, за виконання бойових, службових завдань), необхідної для права на посвідку на тимчасове проживання, а звідти на статус учасника бойових дій чи інваліда війни: з 6 до 4 місяців; для тих, хто перебував у полоні, вимога строку не застосовується взагалі;
- створити новий документ — «посвідчення іноземця для виїзду за кордон» — для іноземних ветеранів і подружжя військовослужбовців, чий паспорт прострочений або підлягає обміну, але отримати новий вони об’єктивно не можуть, бо країна громадянства вчинила збройну агресію проти України або не визнає її територіальну цілісність. Це документ книжечка на 16 сторінок з електронним чипом, дійсний до 3 років, оформлюється за 15 робочих днів, збір за оформлення чи заміну — 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 666 грн за нормою 2026 року).
Що так:
- усуває нерівність у правовому статусі сімей загиблих: сім’я загиблого прикордонника чи співробітника ДБР не мала тих самих імміграційних і громадянських пільг, як сім’я загиблого військовослужбовця ЗСУ;
- новий проїзний документ для іноземців, чия країна громадянства є державою-агресором: без нього ветеран-росіянин чи ветеран-білорус, подружжя військового, отримавши статус в Україні, фактично залишався(-лася) без дійсного паспорта без жодної законної можливості його поновити, оскільки звернення до консульства РФ або неможливе, або небезпечне;
- зниження строку до 4 місяців і окрема норма про полон — це правильне рішення. Людина, яка потрапила в полон, фізично не може відповідати вимозі про безперервне перебування чи участь протягом певного строку. Це відбулося не з її вини. Тож карати її за це відсутністю статусу було б несправедливо.