Перезавантаження Бюро економічної безпеки

Проєкт Закону № 9080 від 03.03.2023 

Хто ініціював: група із семи народних депутатів із фракцій “Слуга народу” та “Голос” на чолі із Данилом Гетьманцевим 

Яка стадія: підготовка до розгляду 

На кого вплине: мешканців України, співробітників БЕБ, Президента, РНБО, Кабмін, осіб, які мають досвід роботи в прокуратурі та правоохоронних органах, бізнес 

Що передувало: У січні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Бюро економічної безпеки України». Новостворене Бюро отримало повноваження із протидії економічній злочинності, що раніше були розподілені поміж податковою міліцією та Департаментом контррозвідувального захисту економіки СБУ діяльність яких пов’язували із систематичними зловживаннями, тиском на бізнес та корупцією. Закон також уповноважив БЕБ прогнозувати ризики та загрози національній економіці. В одному органі законодавці поєднали аналітичну роботу, оперативно-розшукову діяльність, досудове слідство, гарантування безпеки національної економіки. Як наслідок БЕБ отримав набір функцій, який дав йому фактичну монополію для контролю всієї національної економіки: від дрібних підприємців до цілих секторів економіки. У підсумку ухвалений закон створив навіть більше передумов для зловживань, ніж було раніше 

Що змінює:  

• підхід до формування складу конкурсної комісії для призначення Директора БЕБ: 
  • РНБО та Кабмін будуть мати не по три, а по два представники у конкурсній комісії; 
  • позбавляє Верховну Раду повноважень делегувати трьох своїх представників до конкурсної комісії; 
  • доповнює склад конкурсної комісії п’ятьма особами, яких визначає Кабмін на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які протягом останніх трьох років надавали Україні міжнародну фінансову підтримку та допомогу у сфері проведення реформ; 
• перелік міжнародних організацій, які можуть пропонувати кандидатів у члени конкурсної комісії, визначає Міністерство закордонних справ; 
• для членів конкурсної комісії скасовують вимогу перебувати у громадянстві України та додають вимогу мати не менше п’яти років досвіду роботи у сфері права або запобігання і протидії корупції; 
• визначає, що конкурсна комісія приймає рішення не менше ніж п’ятьма голосами, за умови що три із них дали представники міжнародних та іноземних організацій; 
• замість трьох кандидатур на посаду Директора БЕБ конкурсна комісія буде подавати Кабміну лише одну кандидатуру для призначення на посаду; 
• скасовує вимогу до кандидатів на посаду Директора БЕБ мати Бюро мати не менше п’яти років досвіду роботи на керівних посадах в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях; 
• запроваджує щорічний зовнішній аудит діяльності Директора БЕБ, на підставі якого його можна звільнити; 
• аудит здійснюють три особи, призначені Кабміном на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій;   
• забороняє призначати на посади в БЕБ осіб, які до 1 січня 2023 року сукупно не менше одного року займали будь-яку слідчу чи оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, Національній поліції України та міліції та осіб, які відмовилися пройти поліграф; 
• зобов’язує всіх працівників БЕБ пройти переатестацію  впродовж одного року з дня призначення нового Директора БЕБ; 
• припиняє повноваження Директора БЕБ, першого заступника і заступників з дня набрання Законом чинності та надає Кабміну повноваження призначити тимчасово виконуючого обов’язків Директора на строк не більше шести місяців.
  

Що так:  

• позбавляє Верховну Раду неконституційних повноважень призначати членів конкурсної комісії для добору Директора БЕБ. 

Що не так:  

• збереження повноважень РНБО призначати членів конкурсної комісії суперечить Конституції, оскільки РНБО є консультативним органом Президента і не може мати самостійних повноважень; 
• вирішальна роль представників міжнародних та іноземних організацій у доборі кандидата посаду Директора та аудиті його діяльності робить БЕБ залежним від представників міжнародних та іноземних організацій. Це порушує державний суверенітет та суперечить Конституції, бо надає представникам іноземних структур фактичні повноваження щодо призначення керівника органу державної влади та позбавляє народ України виключного права на здійснення влади в Україні; 
• призначення керівників органів виконавчої влади за результатами добору колегіальними конкурсними комісіями позбавляє парламентську більшість та Уряд політичної відповідальності за їхню діяльність, що руйнує суть виборної демократії; 
• надання конкурсною комісією на розгляд Кабміну лише однієї кандидатури фактично зводить його роль у призначенні на цю посаду до церемоніальної. Це суперечить Конституції України, яка наділяє Кабмін самостійним повноваженням призначати керівників центральних органів виконавчої влади; 
• заборона призначати на посади в БЕБ осіб, які мають досвід роботи в прокуратурі чи у правоохоронних органах, порушує право цих осіб вступати на публічну службу та дискредитує роботу в прокуратурі та правоохоронних органах прирівнюючи її до вчинення злочину чи інших діянь, які позбавляють права вступати на публічну службу; 

• Проведення переатестації співробітників лише через рік після створення Бюро, коли формується кадровий склад органу, порушує принцип правової визначеності. Це дасть підстави для масового оскарження рішень про переатестацію та її результатів в судах. А також підриває довіру до вступу на публічну службу і  перешкоджає формуванню кваліфікованої публічної служби в країні. 

Що натомість: 

• відхилити законопроєкт у зв’язку із грубою невідповідністю Конституції України; 
• реорганізувати БЕБ в Бюро фінансової безпеки, яке займатиметься виключно питаннями загроз та зловживань у сфері фінансів, а не всієї економіки держави.