Постанова Кабінету Міністрів України № 866 від 1 липня 2026 року

На кого вплине: осіб з інвалідністю I та II групи, які прагнуть отримати нову професію у сфері кібербезпеки; суб’єктів освітньої діяльності у сфері неформальної освіти; Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю; роботодавців у сфері кібербезпеки.

Що змінює:

  • запускає експериментальний проект безоплатного навчання з кібербезпеки для не більше ніж 2000 осіб з інвалідністю I та II групи з метою їх подальшого працевлаштування за здобутою кваліфікацією;
  • встановлює граничну вартість навчання однієї особи до 150 тис. грн, що включає психологічний супровід, теоретичну і практичну підготовку та національну або міжнародну сертифікацію;
  • визначає мінімальний обсяг навчальної програми — 250 навчальних годин, і передбачає можливість очної, дистанційної або змішаної форми навчання залежно від потреб учасника;
  • відбирає освітніх операторів через відкритий конкурс з оцінюванням за п’ятьма критеріями: якість програми, практична складова, рівень викладачів, інклюзивність та вартість навчання, при чому вартість має найбільшу вагу (40 балів із 100);
  • зобов’язує освітнього оператора не лише навчити, а й працевлаштувати учасника: остаточний розрахунок здійснюється лише після підтвердження факту працевлаштування і отримання сертифіката;
  • вимагає від учасників конкурсу надати копії меморандумів з роботодавцями про наміри взяти випускників на роботу вже на етапі подачі конкурсної пропозиції.

Що так:

Проект є нестандартним і потенційно важливим рішенням. По-перше, кібербезпека — це галузь з реальним і зростаючим попитом на кадри, де можливість працювати дистанційно знімає частину бар’єрів, що є особливо значущим для людей з важкою інвалідністю.

По-друге, механізм «навчи і працевлаштуй» з фінансовою відповідальністю оператора за результат — це правильний підхід, що відрізняє цей проект від програм, де освітня установа отримує гроші незалежно від того, чи знайшла людина роботу.

По-третє, вимога до конкурсантів мати меморандуми з роботодавцями ще до початку навчання — це спроба забезпечити реальну, а не декларативну зайнятість випускників. Психологічний супровід як обов’язкова складова програми — це важлива деталь: перехід до нової професії після набуття інвалідності є не лише освітнім, а й психологічним процесом.

Що відбулося:

Проект є сміливим і своєчасним: він з’єднує дефіцит кадрів у кібербезпеці з потребою осіб з інвалідністю у доступній і якісній зайнятості, і робить це через ринковий механізм конкурсного відбору операторів із прив’язкою оплати до результату.

Питання про те, чи стане він системним інструментом або залишиться разовим експериментом, відкрите, відповідь на нього залежатиме від якості відібраних операторів, реальної готовності роботодавців брати випускників на роботу і від того, чи виявиться 2000 місць достатньо для оцінки ефективності цього механізму.