Проєкт закону № 10439 від 29.01.2024  

Хто ініціював: Кабінет Міністрів України. 

Стадія: передано на розгляд Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. 

На кого вплине: бізнес, БЕБ, прокурорів, інші правоохоронні органи, Раду бізнес-омбудсмена.  

Що змінює:  

  • встановлює новий порядок відбору директора Бюро: конкурсною комісією у складі трьох осіб від Кабінету Міністрів, чотирьох осіб – від представників профільних міжнародних організацій;  
  • конкурсна комісія з відбору директора БЕБ є повноважною у разі її затвердження у повному складі; 
  • рішення конкурсної комісії вважається ухваленим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох членів, у тому числі – не менше двох міжнародників; 
  • надає членам конкурсної комісії доступ до інформації з обмеженим доступом (крім таємної) та державних баз даних;  
  • звільнити директора БЕБ можна буде на основі висновку комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки через неналежне виконання обов’язків (зараз достатньо було, щоб уряд визнав роботу директора БЕБ незадовільною за результатами його звіту); 
  • до складу комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки входять три особи, призначені Кабміном на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій;  
  • забороняє призначати працівників, які відмовилися проходити поліграф; 
  • після набрання чинності законом розпочинається формування комісії з призначення директора БЕБ;  
  • переатестація:  
    • заступники Директора проходять переатестацію після набрання чинності законом;  
    • працівники, призначені на посади до набрання чинності законом, мають пройти переатестацію через рік після скасування або припинення воєнного стану.  

Що так:  

  • позбавляє Верховну Раду та РНБО неконституційних та невластивих повноважень призначати членів конкурсної комісії для обрання директора БЕБ. 

Що не так:  

  • вирішальна роль представників міжнародних та іноземних організацій у доборі кандидата посаду директора та аудиті його діяльності робить БЕБ залежним від представників міжнародних та іноземних організацій. Це порушує державний суверенітет та суперечить Конституції, бо надає представникам іноземних структур фактичні повноваження призначати керівника органу державної влади та позбавляє народ України виключного права на здійснення влади в Україні; 
  • призначення керівників органів виконавчої влади за результатами добору колегіальними конкурсними комісіями позбавляє парламентську більшість та уряд політичної відповідальності за їхню діяльність, а це руйнує суть виборної демократії.  

Що натомість:  

  • реорганізувати БЕБ в Бюро фінансової безпеки, яке займатиметься виключно питаннями загроз та зловживань у сфері фінансів, а не всієї економіки держави. 

Що передувало:  

  • в січні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про Бюро економічної безпеки України”. Новостворене Бюро отримало повноваження протидіяти економічній злочинності. Раніше цим займалися податкова міліція та Департамент контррозвідувального захисту економіки СБУ, діяльність яких пов’язували із систематичними зловживаннями, тиском на бізнес та корупцією;  
  • в березні 2023 року подавали законопроєкт про перезавантаження БЕБ, який мав подібну структуру, але залишав окремі повноваження призначати директора БЕБ за РНБО;  
  • протягом 2023 року управлінські проблеми у Бюро тільки загострювалися. Перезавантаження органу підтримують бізнес-асоціації;  
  • 23 січня 2024 року набрав чинності указ Президента України про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки під час воєнного стану. Цей указ доручає КМУ внести на розгляд Верховної Ради України законопроєкти про посилення механізмів функціонування Бюро економічної безпеки України та додаткові гарантії захисту законних інтересів підприємців під час здійснення кримінального провадження.