Спецвипуск! Як планують реформувати містобудування в Україні

Найближчим часом можуть розглянути законопроєкт, що суттєво змінить правила містобудування і може створити додаткові конфлікти громад з забудовниками.  
 

Як планують реформувати містобудування в Україні

Законопроєкт 5655 від 11.06.2021 

Яка стадія: друге читання. Проєкт можуть ухвалити остаточно. 

На кого вплине: забудовників, органи державної влади та місцевого самоврядування, громадян, бізнес. 

Що змінює:  

• наділяє приватних юридичних осіб повноваженням здійснювати містобудівний контроль над забудовниками. Такі контролери будуть існувати та працювати за кошти забудовників; 
• визначає, що істотною умовою договору щодо архітектурного проєкту будинку є передання замовнику майнових прав інтелектуальної власності архітектора щодо проєктної документації. Наразі архітектор має виняткове право на авторський нагляд щодо втілення в життя власного проєкту; 
• збільшення ролі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Вона автоматично генеруватиме дозвіл на виконання будівельних робіт, що мало б зменшити корупційні ризики; 
• створює Містобудівну палату – орган при Мінрегіоні, який притягуватиме до відповідальності за порушення у сфері містобудування. Палата скрадатиметься з 31 члена: міністра розвитку громад, його заступника, керівника структурного підрозділу міністерства, що відповідає за державну політику у сфері будівництва, а також представників забудовників, експертних організацій, органів містобудування, виконкомів громад, університетів. Персональний склад Палати затверджує Мінрегіон; 
• пропонує, щоб спори за позовами виконкомів громад щодо демонтажу об’єктів самочинного будівництва розглядались адміністративними судами. Наразі, залежно від сторін процесу, спори щодо демонтажу об’єктів самочинного будівництва можуть розглядатись в адміністративному, господарському чи цивільному процесах; 
• нотаріуси зможуть здійснювати реєстраційні дії у сфері містобудівної діяльності; 
• штрафи за порушення забудовниками містобудівних норм будуть направлятись до державного бюджету; 
• визначає, що до створення виконкому громади з питань архітектури уповноваженим органом містобудування є структурний підрозділ районної державної адміністрації. 

Що не так: 

• суттєве зменшення повноважень місцевого самоврядування у сфері нагляду за будівництвом. Зокрема, забудовники зможуть створювати організації з контролю за будівництвом та, відповідно, контролювати самих себе. Це призведе до зловживань, конфлікту інтересів, а також захисту в першу чергу інтересів забудовника, а не громади чи громадян. 
• звуження авторських прав архітектора. Після передання майнових прав інтелектуальної власності замовник може змінювати проєктну документацію, що може бути небезпечним; 
• є ризики, що Єдина державна електронна система генеруватиме дозволи на виконання будівельних робіт лише за фактом наявності документу без перевірки змісту чи містобудівних умов і обмежень. Це може не лише не захистити від потенційної корупції, але й легалізувати її. Достатньо буде отримати документи, які порушують вимоги містобудівної документації і отримати через систему дозвіл на будівництво; 
• відсутність чітких критеріїв призначення членів Містобудівної палати. У проєкті відсутні параметри і процедури, за якими міністр розвитку громад обирає членів Містобудівної палати. Це створює ризики загальної неефективності такого органу, залежності місцевого самоврядування та громад від міністерства, непідзвітності громадянам;  
• сплата штрафів до держбюджету. Через порушення у сфері містобудування страждають у першу чергу громади, а не держава. Тому штрафи мали б йти у місцеві бюджети, а не бути джерелом наповнення державного бюджету; 
• Хоч і тимчасово, але підміняє органи місцевого самоврядування державними адміністраціями. Це суперечить реформі децентралізації і позбавляє місцеве самоврядування повноважень. 

Що ще:  

• Асоціація міст України висловила числені зауваження до проєкту, серед яких звуження повноважень місцевого самоврядування та збільшення ролі держави у сфері містобудування;   
• проти проєкту у такій редакції виступили архітектори, які виходили з протестами у Києві, Прикарпатті, Черкасах, Львові, а також Ужгороді, Тернополі, Івано-Франківську, Житомирі, Рівному, Сумах, Полтаві, Дніпрі, Миколаєві, Одесі, Вінниці тощо. 

Що далі: нардепи розглядатимуть законопроєкт у другому читанні. Готового документу, який рекомендував комітет, ще немає. У парламентарів є можливість виправити документ і залучити до цього процесу усіх зацікавлених сторін.