Мінцифри пропонує закрити значну частину відкритих реєстрів, аргументуючи це безпекою. Пояснюємо чому тут більше шкоди для держави, ніж користі.
 

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України 

Яка стадія: проводяться публічні громадські обговорення. Текст ще можна виправити. 

На кого вплине: громадян, бізнес, громадянське суспільство, народних депутатів, президента, депутатів місцевих рад, голів громад, державних службовців. 

Що змінює:  

  • дозволяє розпорядникам наборів даних у формі відкритих даних на час воєнного та надзвичайного стану відступати від принципів відкритості даних; 
  • визначає перелік наборів відкритих даних, які не публікуються під час воєнного стану. Це, зокрема, інформація: 
  • про народних депутатів, їх активність і майновий стан, про депутатів місцевих рад, у тому числі контрактну інформацію та графік прийому; 
  • про кандидатів на посади президента, народних депутатів, депутатів місцевих рад і голів громад, виборчі дільниці, виборчі комісії, кількість виборців; 
  • з Єдиних державних реєстрів юридичних осіб, ФОПів і громадських формувань, друкованих ЗМІ, арбітражних керуючих, атестованих судових експертів; 
  • з Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та Реєстру корупціонерів; 
  • про звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, результати повної перевірки декларацій; 
  • з Реєстрів суб’єктів природних монополій, а також природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, захоронення побутових відходів; 
  • з Реєстрів морських портів та гідротехнічних споруд морських портів; 
  • про перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий; 
  • з Реєстрів сертифікованих аеродромів та провайдерів аеронавігаційного обслуговування; 
  • про надходження природного газу до газотранспортної системи та транспортування газу трубопроводами; 
  • з Реєстрів морських портів та гідротехнічних споруд морських портів. 

Що так: обмеження доступу до чутливої інформації, якою може скористатись окупант для отримання стратегічної переваги. 

Що не так:  

  • обмеження доступу має бути аргументованим та доцільним. Наразі Україна страждає від агресії росії, яка застосовує терористичні методи боротьби. Але не уся інформація, яку Мінцифри пропонує приховати, є цінною для ворога. Принаймні частина пропозицій, зокрема щодо реєстрів декларацій, корупціонерів, юридичних осіб, є неаргументованою та невиправданою; 
  • зміни дозволяють розпорядникам інформації закривати доступ до будь-яких відкритих даних посилаючись на воєнний стан. Мінцифри не визначило жодних критеріїв, за якими можна було б визначити, чи є інформація цінною для ворога чи небезчною для України; 
  • закриття інформації про народних та місцевих депутатів, кандидатів на виборні політичні посади є невиправданим, адже не несе цінності для ворога. Наразі неможливо навіть на веб-сайті парламенту знайти інформацію про народних депутатів, фракції та групи, хоча вона має суспільний інтерес і не є небезпечною; 
  • інформація з відкритих реєстрів є важливою для бізнесу та працівників. Великі компанії проводять перевірку кандидатів, зокрема щодо кримінального минулого, вчинення корупційних правопорушень тощо. Неможливість провести таку перевірку часто позбавляє кандидатів можливості працювати. У соціальних мережах шириться інформація про відмову у працевлаштуванні у міжнародних компаніях через неможливість отримати дані з реєстрів. 

Що ще: 13 громадських організацій підписали звернення до Мінцифри, у якому розкритикували ініціативу. Вони вказують, що до 24 лютого 2022 року не було зареєстровано жодного військового злочину, де б використали публічну інформацію з державних реєстрів. Бази даних потрапляють до ворогів під час захоплення адміністративних будівель чи за допомогою колаборантів. 

Що далі: після завершення публічних консультацій і погодження з іншими міністерствами Кабмін може підтримати цю ініціативу. Суспільний розголос може завадити урядові зробити крок назад до закритості.