Спецвипуск! В Мінцифри хочуть обмежити доступ до відкритих даних

Мінцифри пропонує закрити значну частину відкритих реєстрів, аргументуючи це безпекою. Пояснюємо чому тут більше шкоди для держави, ніж користі.
 

Проєкт постанови Кабінету Міністрів України 

Яка стадія: проводяться публічні громадські обговорення. Текст ще можна виправити. 

На кого вплине: громадян, бізнес, громадянське суспільство, народних депутатів, президента, депутатів місцевих рад, голів громад, державних службовців. 

Що змінює:  

• дозволяє розпорядникам наборів даних у формі відкритих даних на час воєнного та надзвичайного стану відступати від принципів відкритості даних; 
• визначає перелік наборів відкритих даних, які не публікуються під час воєнного стану. Це, зокрема, інформація: 

• про народних депутатів, їх активність і майновий стан, про депутатів місцевих рад, у тому числі контрактну інформацію та графік прийому; 
• про кандидатів на посади президента, народних депутатів, депутатів місцевих рад і голів громад, виборчі дільниці, виборчі комісії, кількість виборців; 
• з Єдиних державних реєстрів юридичних осіб, ФОПів і громадських формувань, друкованих ЗМІ, арбітражних керуючих, атестованих судових експертів; 
• з Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та Реєстру корупціонерів; 
• про звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, результати повної перевірки декларацій; 
• з Реєстрів суб’єктів природних монополій, а також природних монополій у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, захоронення побутових відходів; 
• з Реєстрів морських портів та гідротехнічних споруд морських портів; 
• про перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий; 
• з Реєстрів сертифікованих аеродромів та провайдерів аеронавігаційного обслуговування; 
• про надходження природного газу до газотранспортної системи та транспортування газу трубопроводами; 
• з Реєстрів морських портів та гідротехнічних споруд морських портів. 

Що так: обмеження доступу до чутливої інформації, якою може скористатись окупант для отримання стратегічної переваги. 

Що не так:  

• обмеження доступу має бути аргументованим та доцільним. Наразі Україна страждає від агресії росії, яка застосовує терористичні методи боротьби. Але не уся інформація, яку Мінцифри пропонує приховати, є цінною для ворога. Принаймні частина пропозицій, зокрема щодо реєстрів декларацій, корупціонерів, юридичних осіб, є неаргументованою та невиправданою; 
• зміни дозволяють розпорядникам інформації закривати доступ до будь-яких відкритих даних посилаючись на воєнний стан. Мінцифри не визначило жодних критеріїв, за якими можна було б визначити, чи є інформація цінною для ворога чи небезчною для України; 
• закриття інформації про народних та місцевих депутатів, кандидатів на виборні політичні посади є невиправданим, адже не несе цінності для ворога. Наразі неможливо навіть на веб-сайті парламенту знайти інформацію про народних депутатів, фракції та групи, хоча вона має суспільний інтерес і не є небезпечною; 
• інформація з відкритих реєстрів є важливою для бізнесу та працівників. Великі компанії проводять перевірку кандидатів, зокрема щодо кримінального минулого, вчинення корупційних правопорушень тощо. Неможливість провести таку перевірку часто позбавляє кандидатів можливості працювати. У соціальних мережах шириться інформація про відмову у працевлаштуванні у міжнародних компаніях через неможливість отримати дані з реєстрів. 

Що ще: 13 громадських організацій підписали звернення до Мінцифри, у якому розкритикували ініціативу. Вони вказують, що до 24 лютого 2022 року не було зареєстровано жодного військового злочину, де б використали публічну інформацію з державних реєстрів. Бази даних потрапляють до ворогів під час захоплення адміністративних будівель чи за допомогою колаборантів. 

Що далі: після завершення публічних консультацій і погодження з іншими міністерствами Кабмін може підтримати цю ініціативу. Суспільний розголос може завадити урядові зробити крок назад до закритості.