Голова Верховної Ради Дмитро Разумков на вимогу президента Володимира Зеленського скликав на 23 лютого позачергове засідання парламенту. Єдине питання порядку денного – пропозиції президента щодо державної служби в Україні. Що пропонує президент і які ризики? 

 

Реформувати державну службу і відновити конкурси (4531)

Яка стадія: президент ветував законопроєкт і надав свої пропозиції. Нардепи мають або розглянути ці пропозиції, або долати вето. 

На кого вплине:  

  • нардепів, прем’єра, міністрів, в.о. міністрів, заступників міністрів – проєкт визначає особливості та перелік повноважень в.о. міністра 

  • державних службовців, кандидатів на державну службу, “карантинних” державних службовців – в частині конкурсів на державну службу 

  • громадян – в частині якості державної політики.  

Чому важливо: український уряд Дениса Шмигаля вже майже рік неукомплектований і не може працювати ефективно: 

  • міністра енергетики не призначили  

  • протягом тривалого часу без постійного очільника лишались міністерства освіти та культури 

  • Юрія Вітренка, в.о. міністра енергетики, вже двічі парламент відмовився призначати міністром. Перший раз 17 грудня, другий – 28 січня. З березня 2020 року Юрій Вітренко – четвертий в.о. міністра енергетики. 

Якщо парламент не призначив постійного міністра, уряд може покласти обов’язки в.о. міністра на його заступників. В.о. міністра мають обмежені повноваження і не можуть самостійно здійснювати політику у відповідній сфері. 

Що ухвалили нардепи:  

виконувачам обов’язків міністра: 

  • заборонити бути в.о. міністра особам, яких парламент відмовився призначати міністрами 

  • збільшити повноваження в.о. міністра у перші 60 днів після звільнення міністра 

  • за ці 60 днів в.о. міністра міг би керувати діяльністю міністерства, скасовувати акти терорганів, розподіляти повноваження між заступниками, розподіляти бюджетні кошти, підписувати накази міністерства, спрямовувати і координувати роботу центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує міністерство 

державним службовцям: 

  • категорії “А“ – захистити від свавільного звільнення новопризначеними Кабміном, міністрами, керівниками центральних органів виконавчої влади протягом чотирьох місяців з дня їхнього призначення 

  • припинити “карантинні” конкурси на державну службу, відновити конкурси протягом шести місяців з дня ухвалення закону 

  • “карантинним” державним службовцям обмежити строк перебування на посадах на час конкурсу, але не довше дев’яти місяців з дня ухвалення закону 

  • особам, які досягли 65-річного віку, унеможливити роботу на державній службі. 

Що пропонує президент: надати в.о. міністра усіх повноважень міністра. 

Маніпуляції:  

Президент у тексті вето вказує, що: 

  • Верховна рада самоусувається від призначення міністрів і дозволяє покладати на в.о. міністрів лише окремі повноваження 

  • нардепи порушують принцип стримувань і противаг, надмірно впливаючи на уряд. 

Але: 

  • відповідно до Конституції, парламент призначає міністрів за поданням прем’єра або президента (щодо міністра оборони чи міністра закордонних справ)  

  • саме на Верховну Раду покладається завдання контролювати роботу Кабміну. 

У кожній демократичній країні завданням прем’єра є сформувати повноцінний уряд, а парламенту – контролювати і спрямовувати його роботу. Це не порушує принцип стримувань і противаг, як каже президент, а є його ключовим елементом.  

Що не так у пропозиціях президента:  

  • прем’єр не погоджуватиме міністрів з парламентом: якщо в.о. міністрів мають усі повноваження, прем’єр зможе всупереч Конституції формувати склад уряду рішенням самого уряду 

  • парламент не зможе якісно контролювати уряд. Взаємодія між міністрами і нардепами буде ще гіршою, що сприятиме конфліктам між Кабміном та Верховною радою 

  • уряд перестане бути підзвітним громадянам: Кабмін зможе призначати нового в.о. з повноваженнями міністра ледь не кожного дня. У разі провалу урядової політики, не буде кого притягнути до політичної відповідальності.  

Можливі рішення парламенту: 

  • подолати вето президента. Для цього необхідно 300 голосів. Зібрати їх у складі парламенту, де 247 голосів має президентська фракція, буде щонайменше складно. За таке рішення мають проголосувати принаймні 124 нардепи фракції “Слуга народу“ 

  • підтримати пропозиції президента. Для цього достатньо 226 голосів. Але так парламентарям доведеться відмовитись від ключових новацій ухваленого ними проєкту та позбавити себе контролюючої функції щодо уряду. Шанси на це невеликі. 

  • відхилити пропозиції президента і законопроєкт. Для цього достатньо не підтримати достатньою кількістю голосів для жодного з попередніх варіантів. Після цього парламент може розпочати процес напрацювання нового законопроєкту для збереження балансу гілок влади в державі. Це найбільш ймовірне рішення. 

 

Нам дуже приємно, що ви цікавитесь суспільно-політичним життям нашої країни!

Якщо вам подобається те, що ми робимо, пропонуємо вам стати патроном Центру спільних дій та підтримати нас щомісячним внеском від 3$ тут. Окрім цього, щомісячні внески дадуть змогу вам ближче познайомитися з командою та отримати наші додаткові продукти.

Зрештою, так ви допоможете нам робити аналітику регулярною, політику більш доступною, а діяльність влади – прозорою для громадян усієї країни.