Проєкт закону №11115 від 25.03.2024 

Хто ініціював: група з 12 народних депутатів із фракцій “Слуга народу”, “Європейська Солідарність”, “Голос” та депутатської групи “За майбутнє” на чолі з Миколою Княжицьким 

Стадія: надано на ознайомлення профільному комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики 

На кого вплине: користувачів соціальних мереж, провайдерів надання інформаційних послуг, Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення 

Що змінює:  

  • виокремлює провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, як окремі суб’єкти у сфері медіа. Telegram – один із них. Ключова ознака платформ спільного доступу до інформації – наявність там сторінок (облікових записів, каналів тощо), через які поширюється масова інформація; 
  • встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація (наприклад, Telegram), які здебільшого дублюють вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео (наприклад, YouTube); 
  • пропонує провайдеру платформ спільного доступу до інформації забезпечити присутність в Україні свого представника (представництва, юридичної особи або фізичної особи з довіреністю) для комунікації. Ця вимога не поширюється на платформи, які зареєстровані або мають представництво в ЄС; 
  • на провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, покладаються зобов’язання розкривати структуру власності та джерела фінансування на вимогу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Забороняється діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються громадянами держави-агресора; 
  • неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання запитуваних документів та інформації) є підставою визнати структуру власності такого провайдера непрозорою; 
  • органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг не матимуть права використовувати платформи спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності їхніх провайдерів. Тобто вони не зможуть мати там облікові записи чи використовувати такі платформи для надсилання сповіщень користувачам; 
  • працівникам органів державної та місцевої влади забороняється встановлювати вказані платформи та пов’язані з ними сервіси на пристрої, які використовуються для службових цілей; 
  • Кабмін має врегулювати порядок використання сервісів провайдерів платформ спільного доступу до інформації з непрозорою структурою власності державними службовцями та військовослужбовцями ; 
  • встановлюється відповідальність провайдерів платформ спільного доступу до інформації аналогічно з правилами, які встановлені чинним законом про медіа для провайдерів платформ спільного доступу до відео. 

Що так:  

  • врегулює захист персональних даних користувачів платформ спільного доступу до інформації (наприклад, Telegram); 
  • розвʼяже проблему блокування незаконного контенту; 
  • може допомогти налагодити систему комунікації з власниками каналів щодо поширення ними недостовірної інформації; 
  • забезпечить прозорість діяльності провайдера платформ спільного доступу до інформації, показує хто входить до структури власності. 

Що передувало: 31 березня 2023 року набув чинності закон “Про медіа”, який зокрема врегулював діяльність платформ спільного доступу до відео (YouTube).