Реформування Рахункової палати

Проєкт Закону №10044 від 14.09.2023 

Хто ініціював: група з 28 народних депутатів із фракції «Слуга народу» на чолі з Павлом Фроловим. 

Стадія:  законопроєкт направлено на розгляд Комітету. 

На кого вплине: Рахункову палату, Верховну Раду. 

Що змінює:  

Статус Рахункової палати 

• Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснюватиме контроль не тільки за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням, але й   контролюватиме надходження та використання всіх публічних коштів. Йдеться про аудит місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, міжнародної фінансової, гуманітарної, технічної допомоги;  
• Рахункова палата щорічно здійснює фінансовий аудит Річного звіту про виконання Державного бюджету України та готує Аудиторський звіт за його результатами, який подає не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним, до ВРУ, Президента України та КМУ; 
• Рахункова палата перевіряє, як політичні партії використовують кошти, виділені з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності;  
• Рахункова палата стане фінансово незалежною: узгоджувати обсяг фінансування буде Комітет ВРУ з питань бюджету, а не Мінфін. 

Рішення Рахункової палати 

• під час ухвалення рішення, надання висновку член Рахункової палати не має права утримуватися від голосування; 
• рішення Рахункової палати, прийняте за результатами розгляду скарги на аудиторський звіт, має бути обов’язково враховане адміністративним органом вищого рівня та/або об’єктами аудиту; 

• впроваджується обов’язковий розгляд на засіданнях відповідних парламентських комітетів рекомендацій, що містяться в аудиторських звітах, та оцінка того, наскільки їх врахували об’єкти аудиту;  
• парламентський контроль за виконанням рішень та аудиторських звітів Рахункової палати здійснює Верховна Рада України, а також комітети Верховної Ради України, до предмету відання яких належать питання, які були предметом державного зовнішнього аудиту;   
• Рахункова палата може звернутися до Президента України з пропозицією щодо зупинення дії акта Кабінету Міністрів України, якщо він не відповідає Конституції України. А також вона може звернутися до Кабінету Міністрів України чи Президента з обґрунтованою пропозицією скасувати акт КМУ чи Президента, якщо він не відповідає законам України. 

Склад Рахункової палати 

• Зменшено кількість членів Рахункової палати. Вона складається з Голови та восьми інших членів Рахункової палати замість 13 членів; 
• Збільшено cтрок повноважень кожного із членів Рахункової палати, який становитиме сім років без права бути призначеним повторно. Зараз строк повноважень становить 6 років; 

• Рахункова палата є повноважною, якщо у її складі є більше половини членів  (5 осіб); 
• На посаду Голови або члена Рахункової палати може бути призначений громадянин України, не молодший 30 років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше 7 років, стаж роботи у сфері державного фінансового контролю, аудиту, бухгалтерського обліку, економіки, фінансів або права не менше 5 років та бездоганну ділову репутацію; 
• Голова Рахункової палати призначається ВРУ за поданням депутатських фракцій. Попередньо кандидатури на цю посаду розглядає  бюджетний комітет ВРУ. 

Державні аудитори 

• у Рахунковій палаті запроваджуються посади державних аудиторів для проведення державного зовнішнього аудиту; 
• призначення на посаду державного аудитора вперше здійснюється Головою Рахункової палати на строк не більш ніж на три роки на умовах контракту за результатами відкритого конкурсу або шляхом переведення з іншої посади в Рахунковій палаті;  
• члени Рахункової палати виконуватимуть функцію стратегічного управління і не керуватимуть аудитами, як зараз. Аудиторські звіти затверджуватимуть відповідні керівники департаментів; 

Аудит Рахункової палати 

• Рахункова палата здійснює внутрішній аудит своєї діяльності; Зовнішній фінансовий аудит звітності Рахункової палати здійснюється щорічно суб’єктом аудиторської діяльності, якого визначає ВРУ; 
• Зовнішнє оцінювання діяльності Рахункової палати щодо відповідності вимогам міжнародних стандартів державного аудиту проводиться не рідше одного разу на п’ять років і може здійснюватися за зверненням Рахункової палати або Верховної Ради України до членів INTOSAI (Міжнародна організація вищих органів державного аудиту).  

Державний зовнішній аудит  

• Під час здійснення державного зовнішнього аудиту посадові особи, які входять до складу аудиторської групи Рахункової палати, мають право:  
  • безперешкодно входити до будь-яких приміщень і сховищ об’єкта аудиту; 
  • отримувати і вивчати інформацію, оригінали документів та інші матеріали, дані, бази даних, витяги з документів, 
  • здійснювати аудіо-, фото- та відео- фіксацію на об’єкті аудиту або під час опитування, спілкування із персоналом об’єкта аудиту; 
  • ознайомлюватися з документами та матеріалами, що містять інформацію з обмеженим доступом; 
  • отримувати усні та письмові пояснення щодо предмета аудиту від будь-яких осіб, визначених керівником аудиторської групи; 
  • користуватися допомогою експертів та спеціалістів, скликати відповідні наради; 
• запроваджуюся стандарти INTOSAI (щодо незалежності членів, доступу до інформації, фінансової та управлінської автономії тощо):  
• рішення Рахункової палати щодо затвердження аудиторських звітів та рекомендацій, що містяться у цих звітах, не можна оскаржити в суді. Суд не може заборонити здійснення заходів державного зовнішнього аудиту та/або реалізацію повноважень Рахункової палати. 

• до того, як мандат Рахункової палати розширять у Конституції України, державний зовнішній аудит надходжень та використання публічних коштів органів АРК, органів місцевого самоврядування може здійснюватися лише за зверненням відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, районної, обласної, сільської, селищної, міської ради або відповідно сільського, селищного, міського голови. 

Що так:  

• дозволить підвищити ефективність та незалежність роботи Рахункової палати, зокрема через запровадження інституту державних аудиторів, процедуру призначення та звільнення членів Рахункової палати, розширення мандату контролю; 
•  посилює практику впровадження міжнародних стандартів роботи.  

Що не так:  

• порушує Конституцію в частині поширення діяльності Рахункової палати на всі публічні фінанси;  
• неможливість оскарження в суді рішень Рахункової палати щодо затвердження аудиторських звітів порушує Конституцію України та Європейську Конвенцію з прав людини. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;  

• Рахункова палата може звернутися до Президента України з пропозицією щодо зупинення дії акта Кабінету Міністрів України, якщо він не відповідає Конституції України. А також вона може звернутися до Кабінету Міністрів України чи Президента з обґрунтованою пропозицією скасувати акт КМУ чи Президента, якщо він не відповідає законам України. Це суперечить Конституції України в частині повноважень Рахункової палати та розподілу повноважень між гілками влади. Рахункова палата здійснює контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Саме тому вона не може втручатися в правотворчу діяльність ні Президента, ні КМУ. Законом можуть бути затверджені повноваження рахункової лише для виконання цієї функції;  
• вимога, що ініціювати звільнення голови можна за умови, якщо таке подання підписало 150 депутатів, суперечить Конституції. Кожний народний депутат може самостійно ініціювати розгляд будь-якого питання, яке належить до компетенції Ради. Винятки із цього правила передбачені в самій Конституції.