Пропозиції нардепів стосовно НАБУ, НАЗК, ФОПів, місцевих бюджетів та Уповноваженого з захисту державної мови — що реєстрували депутати

Хто ініціатор: Володимир Кабаченко, член фракції “Батьківщина”.

На кого вплине: директора Національного антикорупційного бюро, голову Національного агентства з питань запобігання корупції, працівників цих органів, державних службовців, осіб, підслідних НАБУ.

Що змінює: 

• надає Верховній Раді повноваження звільнити директора НАБУ у разі вчинення ним корупційного адміністративного правопорушення
• надає Кабміну повноваження звільнити голову НАЗК у разі вчинення ним корупційного адміністративного правопорушення.

Чому важливо: проєкт, ймовірно, пов’язаний із вчиненням Артемом Ситником, директором НАБУ, корупційного адміністративного правопорушення. Зміни можуть дозволити парламенту звільнити його із посади.

Що не так: 

• нові підстави для звільнення роблять керівників НАБУ та НАЗК залежними від парламенту та уряду. Директор НАБУ не зможе розслідувати справи проти нардепів чи суддів, а голова НАЗК — притягувати до відповідальності членів Кабміну, якщо вони знають, що ці органи у разі необхідності можуть їх звільнити
• деякі із корупційних адміністративних правопорушень залежать не від особи, або ж вона може вчинити їх несвідомо, тому звільнення з посади керівника надважливого державного органу буде непропорційним покаранням. Зокрема, такими порушеннями є несвоєчасне подання декларації, несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунку закордоном, робота за сумісництвом, порушення обмежень щодо одержання подарунків тощо
• державних службовців теж можуть звільняти у разі вчинення ними корупційного адміністративного правопорушення. Але лише у разі, якщо суд заборонив державному службовцю займати свою посаду. Тому парламент, суди і уряд отримують зручний механізм впливу на керівників НАБУ та НАЗК.

Хто ініціатор: Наталія Королевська та Юрій Солод, члени фракції “Опозиційна платформа – За життя”. 

На кого вплине: фізичних осіб-підприємців першої та другої груп, очільників та мешканців ОТГ, міст, сіл та селищ, працівників комунальних підприємств.

Що змінює: на час карантину звільняє від сплати єдиного податку фізичних осіб-підприємців першої та другої груп, які не використовують працю найманих працівників.

Що не так: 

• єдиний податок – місцевий податок, тобто йде до бюджетів ОТГ, міст, сіл та селищ. Відповідно, автори законопроєкту без консультацій з органами місцевого самоврядування пропонують розпоряджатись місцевими коштами

• звільнення від сплати єдиного податку значно зменшить надходження місцевих бюджетів. Наприклад, у бюджеті Києва закладено 7 мільярдів доходів від сплати єдиного податку, Дніпра – 1.5 мільярди, з яких 1.2 мільярди саме від фізичних осіб, Харкова – 2.3 мільярди, з яких 1.9 мають сплатити фізичні особи

• зменшення надходжень місцевих бюджетів може призвести до проблем із оплатою праці працівників комунальних підприємств, серед яких є працівники сфер освіти та охорони здоров’я . Також буде менше коштів на підтримку і ремонт інфраструктури, шкіл та лікарень. 

Хто ініціатор: Оксана Савчук, позафракційна нардепка.

На кого вплине: Уповноваженого із захисту державної мови, працівників його секретаріату, громадян, підприємців, журналістів, вчителів та учнів.

Що змінює:  

• прямо в законі вказує, що секретаріат Уповноваженого — юридична особа, який має свої печатку та рахунок у банку. Тобто усі ці речі не потребують узгодження з Кабміном

• Уповноважений самостійно затверджує положення про секретаріат та кошторис. 

Чому важливо: Тетяна Монахова, колишня Уповноважена з захисту державної мови, як причину звільнення назвала невизначений статус секретаріату та ігнорування цього питання з боку Кабміну.

Що так: 

• у разі ухвалення не треба отримувати окреме рішення Кабміну про створення секретаріату Уповноваженого з захисту державної мови, оскільки його створять відповідно до вимог закону

• повноцінний секретаріат дозволить запустити роботу Уповноваженого з захисту державної мови. Уповноважений зможе притягувати за порушення використання державної мови в органах державної влади, судах, сферах освіти, кіно, книговидавництва, ЗМІ тощо.