Правотворчість, державні символи і діджиталізація

Нардепи мають все менше і менше часу, щоб ухвалити важливі державні рішення до канікул. До кінця поточної сесії лишилось менше трьох тижнів. Зареєстровані у цей час законопроєкти стануть основою для майбутньої роботи народних обранців. Водночас громадяни матимуть достатньо часу, щоб відреагувати на ті проєкти, які впливатимуть на їхні права, безпеку та добробут.

Серед таких проєктів – врегулювання нормопроєктувальної діяльності органів влади, виконання вимоги Конституції щодо державних символів і створення правової бази для якісної роботи громадського транспорту.

 

Визначити правила правотворчої діяльності (5707)

Хто зареєстрував: 195 нардепів з різних фракцій і груп на чолі з керівництвом Верховної Ради: Русланом Стефанчуком, першим заступником Голови парламенту, Дмитром Разумковим, Головою парламенту, Оленою Кондратюк, заступницею Голови парламенту.

На кого вплине: народних депутатів, президента, Кабмін, міністрів, голів місцевих державних адміністрацій, органи державної влади і місцевого самоврядування, громадян.

Що змінює:

• встановлює основні вимоги до правотворчої діяльності, зокрема щодо структури актів, термінології, мови, стилю, змісту, техніки нормопроєктування
• забороняє президенту, парламенту та уряду делегувати свої правотворчі повноваження
• визначає структуру та ієрархію нормативно-правових актів в Україні: від Конституції та законів до актів місцевого самоврядування та органів професійного самоврядування
• встановлює вимоги щодо планування діяльності правотворців на певний час, юридичного прогнозування та наукової концепції розвитку законодавства
• зобов’язує проводити публічні консультації для подання проєктів актів, які визначають певні правила поведінки
• створює єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, держателем якого буде Мін’юст.

Що так:

• фактично це буде закон про закони, який буде регулювати базові речі щодо нормативно-правових актів в Україні
• встановлює базові вимоги щодо нормопроєктування і структури актів. Наразі досить часто акти пишуться хаотично, з різною термінологією, структурою та стилем.

Що не так: вимоги щодо обов’язковості публічних консультацій. Часто уряд, президент та парламент мають діяти швидко для того, щоб ухвалити важливе рішення і часу на публічні консультації немає. До того ж, запропонований порядок проведення консультацій унеможливлює реєстрацію альтернативних законопроєктів.

Публічні консультації необхідно проводити щодо концепцій, стратегій і проєктів державних політик, а не вже готового документу.

 

Затвердити великий Державний Герб України (5712)

Хто зареєстрував: Президент України.

На кого вплине: органи державної влади і місцевого самоврядування, громадян.

Що змінює:

• затверджує великий Державний Герб України
• встановлює обов’язкове використання великого Державного Герба України на офіційних символах президента, печатках президента, Верховної Ради, Кабміну, Конституційного Суду, Верховного Суду, фасадах будівель Верховної Ради, Кабміну, Конституційного Суду, Верховного Суду, залі засідань Верховної Ради
• щодо великого Державного Герба забороняє:
  • імітування або використання у символіці політичних партій, громадських об’єднань
  • використання у рекламі (крім соціальної щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності)
  • розміщення на зображенні великого Державного Герба України написів чи зображень незалежно від способів їх нанесення та змісту.

Чому важливо:

• у кінці серпня 2020 року парламент проголосував постанову (3994) про оголошення конкурсу на найкращий ескіз великого Державного Герба України, який невдовзі оголосив Кабмін
• конкурсна комісія за співголовування міністра культури Олександра Ткаченка та міністра юстиції Дениса Малюськи вибрала переможця. Мін’юст мав розробити відповідний законопроєкт і направити його нардепам
• президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, у якому запропонував парламентарям затвердити великим Державним Гербом не переможця конкурсу, а інше зображення, яке вносили до Верховної Ради ще у 2009 році.

Що так: виконує норму Конституції про наявність в України великого Державного Герба.

Що не так: президент проігнорував результат конкурсу, який оголосила Верховна Рада і провів Кабінет Міністрів.

Що далі: для того, щоб ухвалити великий Державний Герб народні депутати мають проголосувати конституційною більшістю – надати 300 голосів на користь проєкту президента.

 

Запровадити електронний квиток у громадському транспорті (5705)

Хто зареєстрував: Кабінет Міністрів України.

На кого вплине: органи місцевого самоврядування, транспортні підприємства, перевізників, пасажирів міського транспорту.

Що змінює: визначає електронний квиток підставою для укладення договору перевезення пасажира та багажу. Тобто електронний квиток, як і паперовий, буде правовою підставою для перевезення пасажирів.

Чому важливо:

• електронний квиток вже використовується у містах України. Зокрема, у Києві, Львові та Дніпрі
• з 14 липня цього року у Києві остаточно вийдуть з обігу паперові разові квитки.