Нові судді Конституційного Суду і завершення реформи децентралізації

Історія пам’ятатиме цей тиждень, адже сучасні події матимуть наслідки для балансу влад в Україні. Спершу Конституційний Суд відмовився реалізовувати указ президента й наражати себе на чергову кризу. Пізніше оприлюднили текст змін до Конституції щодо децентралізації. Це вже третя спроба чинної влади закінчити реформу децентралізації.

Про передумови ухвалення цих рішень та їхні наслідки читайте в нашому дайджесті.

Відтермінували присягу суддів Конституційного Суду від президента

Постанова КСУ №11-п/2021 від 30 листопада 2021 року

Хто ухвалив: Конституційний Суд.

На кого вплине: громадян, бізнес, органи державної влади та місцевого самоврядування, президента, “звільнених” суддів Конституційного Суду Олександра Касмініна та Олександра Тупицького, а також новопризначених Оксану Грищук та Олександра Петришина.

Що змінює: відтермінує прийняття присяги новопризначених президентом суддів КСУ. Присягу можна буде прийняти лише після того, як з’являться вакантні місця.

Що передувало:

• у березні 2021 року президент Володимир Зеленський скасував укази про призначення суддів КСУ Олександра Касмініна та Олександра Тупицького і таким чином їх “звільнив”;
• Верховний Суд поновив “звільнених” суддів, Представники президента оскаржили це рішення і вказали, що його слід вважати “проявом опору суддів реформі”;
• 49 нардепів оскаржили до КСУ указ президента, а КСУ відкрив провадження
• Попри всі судові процеси, президент оголосив і провів конкурс на “вакантні” посади суддів КСУ.

Що так: рішення не допустило чергової конституційної кризи. Якщо б присягу новопризначених суддів прийняли, КСУ був би дискредитований.

Що не так: цим рішенням Суд порушив закон, який зобов’язує голову КСУ прийняти присягу новопризначених суддів не пізніше, ніж через п’ять днів від призначення.

Оприлюднили текст змін до Конституції щодо децентралізації

Звіт за результатами публічних консультацій

Хто оприлюднив: парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

На кого вплине: громадян, бізнес, органи державної влади і місцевого самоврядування, працівників і керівників місцевих державних адміністрацій, президента, Кабмін.

Що змінює:

• адміністративно-територіальний устрій. Об’єднані територіальні громади стають громадами й первинним суб’єктом місцевого самоврядування. Райони пропонують перейменувати на повіти, а селища – на містечка;
• громада через органи місцевого самоврядування розв’язує питання місцевого значення, які не вилучені зі сфери її компетенції і не доручені іншим органам;
• районні та обласні ради отримують власні виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації, які наразі виконують ці функції, будуть ліквідовані;
• держава має проводити публічні консультації з місцевим самоврядуванням щодо питань місцевого самоврядування;
• замість місцевих державних адміністрацій виконавчу владу на місцях здійснюватимуть префектури. Їх очолюватиме префект
  • його призначатиме або президент за поданням Кабміну, або сам Кабмін. Спосіб обрання в проєкті остаточно ще не визначили;
  • префект є державним службовцем, його обирають на конкурсних засадах строком на 3 роки;
  • він здійснює адміністративний нагляд за актами органів місцевого самоврядування, інші наглядові та координаційні повноваження;
• позачергові вибори до місцевих рад оголошує Центральна виборча комісія;
• змінюють назви двох областей: Дніпропетровської на Дніпровську, Кіровоградську на Кропивницьку.

Чому важливо:

• зміни до Конституції мають стати завершальним етапом реформи децентралізації, яка триває з 2014 року;
• це вже третя спроба внести зміни до Конституції щодо децентралізації за останні два роки. Попередні два рази президент наражався на різку критику від місцевого самоврядування і відкликав проєкт.

Що так:

• зміни напрацьовували через публічні консультації з місцевим самоврядуванням;
• зміна підходу до повноважень органів місцевого самоврядування дозволить їм розв’язувати проблеми місцевого значення. Тому історій на кшталт скасування пішохідної зони на Контрактовій площі в Києві має стати менше.

Що не так:

• районні й обласні ради позбавили повноваження оголошувати недовіру голові місцевої державної адміністрації. Це викривлює баланс влад між місцевим самоврядуванням і центральною владою;
• рівень районів (повітів) і районних (повітових) рад функціонуватиме майже без повноважень;
• префекти будуть у першу чергу консультувати й контролювати органи місцевого самоврядування. Є високий ризик зловживань цими повноваженнями, й це може унеможливити самостійну роботу місцевого самоврядування.

Що замість:

• виконавчу владу на місцях має призначати уряд, а не президент. Це дозволить ефективно втілювати державні політики, за переважну більшість яких відповідає саме уряд;
• префекти повинні мати такий перелік повноважень, щоб контролювати, а не узалежнювати місцеве самоврядування;
• переглянути необхідність районів у системі адміністративно-територіального устрою, оскільки наразі районні ради та районні державні адміністрації майже не мають повноважень, тому їхнє утримання фінансово не доцільне.