Конституційність закону про ДБР, підстави для звільнення Директора ДБР та позачергові вибори у громадах

ДБР зараз в центрі уваги через скандальних нардепів партії “Слуга народу”: то Олександр Трухін намагався втекти в ліс з місця ДТП, то викрили Сергія Кузьміних на хабарі. Тим часом частина нардепів пропонує повернути “легітимність” ДБР, а інша частина спростити процедуру звільнення директора Бюро.   

Привести закон про ДБР у відповідність до Конституції

Законопроєкт 7022 від 04.02.2022

Хто зареєстрував: дев’ять депутатів з фракції “Голос”, які є членами об’єднання “Справедливість”, на чолі з Олександрою Устіновою.

На кого вплине: президента, нардепів, Кабмін, працівників ДБР, вищих посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців.

Що змінює: змінює закон про ДБР так само, як раніше змінили закон про НАБУ:

• перетворює ДБР із правоохоронного органу на центральний орган виконавчої влади;
• позбавляє президента і парламент невластивих повноважень впливати на призначення Директора ДБР, натомість наділяє Кабмін цими повноваженнями;
• конкурсну комісію для призначення керівника ДБР буде формувати Кабмін: трьох осіб за власною ініціативою, і ще трьох – за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій;
• забороняє Кабміну впливати на роботу ДБР в питаннях:
  • • формування структури апарату;
    • затвердження положення;
    • проведення державної реєстрації актів;
    • надавання вказівок.

Чому важливо:

• протягом 2019-2020 років Конституційний Суд ухвалив ряд рішень, якими визначив, що державні регулятори, НАБУ та ДБР є центральними органами виконавчої влади, а тому мають знаходитись у сфері впливу Кабміну, а не президента чи Верховної Ради (справи про НКРЕКП, змін до Конституції, призначення Директора НАБУ, впливу президента на НАБУ). Тому чинний закон про ДБР суперечить Конституції;
• водночас у грудні 2019 року Верховна Рада “перезапустила” ДБР, перетворила його у державний правоохоронний орган і перепідпорядкувала президенту.

Що так: приводить закон у відповідність до Конституції. Це усуває небезпеку визнання неконституційними окремих положень профільного закону, а також “нелегітимності” роботи ДБР з 2019 року.

Удосконалити процедуру звільнення Директора ДБР

Законопроєкт 7007 від 03.02.2022

Хто зареєстрував: чотирнадцять депутатів з фракції “Європейська солідарність” на чолі з Іриною Геращенко.

На кого вплине: президента, нардепів, Кабмін, працівників ДБР, вищих посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців.

Що змінює:

• визначає, що Верховна Рада за пропозицією 150 депутатів у будь-який час може більшістю голосів висловити недовіру Директору ДБР;
• після висловлення недовіри президент має звільнити Директора ДБР.

Що не так:

• розширює повноваження Верховної Ради усупереч Конституції. Основний Закон не наділяє парламент повноваженням оголошувати недовіру керівникам центральних органів виконавчої влади;
• розширює повноваження президента, що суперечить Конституції. Конституційний Суд вже скасовував подібні повноваження президента впливати на призначення у НАБУ.

Призначити перевибори у громадах

Хто зареєстрував: члени комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

На кого вплине: органи державної влади та місцевого самоврядування та виборців у Запорізькій, Свалявській. Бердянській, Золотопотіцькій, Седнівській, Цебриківській та Коровинській громадах.

Що змінює: оголошує позачергові вибори голів у:

• Запорізькій, Свалявській, Бердянській міських громадах;
• Золотопотіцькій, Седнівській, Цебриківській селищних громадах;
• Коровинській сільській громаді.

Чому важливо: у кожній із громад, у якій депутати пропонують провести позачергові вибори, голів звільнили у зв’язку з особистою заявою, або ж вони померли. Тому наразі цими громадами керують секретарі рад – тимчасові виконувачі обов’язків, яким виборці не давали таких повноважень.

Що так:

• дотримання вимог Конституції. Лише Верховна Рада може призначати чергові та позачергові вибори до органів місцевого самоврядування;
• захист права жителів громад на місцеве самоврядування. Виборці мають самі визначати, хто буде ними керувати.