
Верховна Рада нарешті перейшла від кадрових питань до роботи над законопроєктами і ухвалила довгоочікуваний закон, який приводить статус та діяльність НАБУ у відповідність до вимог Конституції. Також народні обранці можуть розглянути у першому читанні проєкт, який спростить іноземцям, які служать в ЗСУ, дорогу до українського громадянства, а також почнуть розгляд «закону про закони» визначивши те, за якими правилами мають готуватись нормативно-правові акти.
Врегулювання правового статусу НАБУ
Проєкт Закону № 5459-1 від 13.05.2021
Яка стадія: закон ухвалено.
На кого вплине: Кабмін, Президента, Верховну Раду, НАБУ.
Що передувало: У 2014 році НАБУ було створено як правоохоронний орган. Склад комісії, яка добирала кандидатів на посаду Директора та аудиторів діяльності органу призначали Президент, Верховна Рада та Кабмін на паритетних засадах. Кінцеве рішення про призначення кандидата на посаду ухвалював Президент, а Верховна Рада могла звільнити Директора за підстав, визначених у законі.
Такий порядок ухвалення кадрових рішень суперечив Основному Закону:
- НАБУ не було включено до системи органів виконавчої влади, хоча належить до них за своєю правовою природою
- профільний закон, всупереч Конституції, розширював повноваження Верховної Ради і Президента.
Як наслідок, у 2020 році Конституційний Суд України визнав деякі положення закону про НАБУ неконституційними, що створило невизначеність із правовим статусом та подальшою діяльністю Бюро.
Що змінює:
- Перетворює НАБУ із правоохоронного органу на центральний орган виконавчої влади.
- Позбавляє Президента і Верховну Раду невластивих повноважень щодо формування конкурсної комісії для добору Директора, його призначення та звільнення, обрання аудиторів діяльності НАБУ.
- Наділяє Кабмін повноваженнями спрямовувати та координувати діяльність НАБУ в межах встановлених законом. Передає уряду повноваження щодо призначення Директора НАБУ за результатами добору.
- Склад комісії для добору кандидатів на посаду Директора та Комісії із оцінки діяльності НАБУ будуть формувати за пропозиціями міжнародних партнерів, а затверджуватиме їх Кабмін.
- Закон встановлює ряд запобіжників від втручання Кабміну в повсякденну діяльність НАБУ.
Що так: проєкт приводить профільний закон у відповідність із Конституцією України, що усуває загрози для роботи НАБУ та повертає Бюро у систему органів виконавчої влади.
Що ще: варто внести аналогічні за суттю зміни до Закону «Про Державне бюро розслідувань», що також виправить неконституційні положення цього Закону.
Спрощення процедури набуття громадянства України для іноземців, які служили в Збройних Силах України
Проєкт Закону № 5630 від 07.06.2021
Яка стадія: перше читання.
На кого вплине: іноземців та осіб без громадянства, які бажають набути громадянство України.
Що передувало: наприкінці 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон, яким дозволила іноземцям та особам без громадянства добровільно вступати на військову службу за контрактом, а також дозволила таким особам набувати громадянство України. Однак, часто такі військовослужбовці не можуть набути громадянство через складність бюрократичних процедур щодо припинення свого іноземного громадянства – це є обов’язковою умовою для вступу в громадянство України. Зокрема, існують складнощі із припиненням громадянства Росії і Білорусі.
Що змінює:
- Дозволяє ширше використання декларації про відмову від іноземного громадянства замість фактичної відмови від нього, у тих випадках, коли від іноземного громадянства відмовитись неможливо, або іноземна держава не приймає відмови.
- Декларацію про відмову від іноземного громадянства мають право подати особи, які:
- служать, служили в ЗСУ чи мають державну нагороду за службу
- особи, які мають значні заслуги перед Україною або прийняття яких у громадянство становить державний інтерес
- громадяни РФ, які зазнали переслідувань у своїй країні
- діти іноземців якщо один із батьків дитини або її опікун чи піклувальник відмовився від іноземного громадянства шляхом подання декларації про відмову від нього.
- Визначає, що для іноземців, які служили у ЗСУ термін безперервного проживання на території України має становити останні три роки на момент подання заяви про прийняття до громадянства України.
- Дозволяє набувати громадянство України іноземцям, які звинувачені у вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів за межами України за умови, що такі звинувачення висунуті з політичних мотивів державою-агресором або державою, яка не визнає територіальної цілісності України.
Що так: прийняття законопроєкту усуне бюрократичні перешкоди для набуття громадянства України іноземцям, які проходили службу за контрактом у ЗСУ та особам, які мають значні заслуги перед державою чи становлять для неї значний інтерес. Також проєкт усуває можливості для зловживання з боку РФ та Білорусі, які створюють штучні перешкоди для виходу із свого громадянства особам, які служили у ЗСУ.
Що не так: закон «Про Національну гвардію України» дозволяє іноземцям проходити військову службу за контрактом не тільки в ЗСУ, але в НГУ. В той же час проєкт стосується виключно осіб, які вступили на службу в ЗСУ. Таким чином, безпідставно дискримінуючи іноземців, які служать в НГУ, і обмежуючи їм доступ до українського громадянства. Тому під час підготовки до другого читання варто доопрацювати проект.
Визначити правила правотворчої діяльності
Проєкт Закону № 5707 від 25.06.2021
Яка стадія: перше читання.
На кого вплине: народних депутатів, президента, Кабмін, міністрів, голів місцевих державних адміністрацій, органи державної влади і місцевого самоврядування, громадян.
Що змінює:
- встановлює основні вимоги до правотворчої діяльності, зокрема щодо структури актів, термінології, мови, стилю, змісту, техніки нормопроєктування
- забороняє президенту, парламенту та уряду делегувати свої правотворчі повноваження
- визначає структуру та ієрархію нормативно-правових актів в Україні: від Конституції та законів до актів місцевого самоврядування та органів професійного самоврядування
- встановлює вимоги щодо планування діяльності правотворців на певний час, юридичного прогнозування та наукової концепції розвитку законодавства
- зобов’язує проводити публічні консультації для подання проєктів актів, які визначають певні правила поведінки
- створює єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, держателем якого буде Мін’юст.
Що так:
- фактично це буде закон про закони, який буде регулювати базові речі щодо нормативно-правових актів в Україні
- встановлює базові вимоги щодо нормопроєктування і структури актів. Наразі досить часто акти пишуться хаотично, з різною термінологією, структурою та стилем.
Що не так: вимоги щодо обов’язковості публічних консультацій. Часто уряд, президент та парламент мають діяти швидко для того, щоб ухвалити важливе рішення і часу на публічні консультації немає. До того ж, запропонований порядок проведення консультацій унеможливлює реєстрацію альтернативних законопроєктів. Публічні консультації необхідно проводити щодо концепцій, стратегій і проєктів державних політик, а не вже готового документу.
Якщо вам сподобалась ця публікація, то можете підтримати нас
Підтримати