Проєкт закону №10337 від 13.12.2023 

Хто ініціював: Кабінет Міністрів України.  

Стадія: розглядає комітет із питань правової політики.  

На кого вплине: фізичних і юридичних осіб, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Кабінет Міністрів України (КМУ).  

Що змінює:  

  • визначає термінологію, субʼєктів (той, хто надає послугу лобізму) та обʼєктів лобізму (органи державної влади, органи місцевого самоврядування), а також методи контролю; 
  • дія закону не поширюється на:  
    • дипломатичні установи, які представляють зовнішньополітичні інтереси;  
    • медіа; 
    • політичні партії та їхні місцеві організації; 
    • роботу асоціацій місцевого самоврядування;  
    • наукову й науково-технічну діяльність;  
    • працю, пов’язану із залученням, використанням і моніторингом міжнародної технічної допомоги, реалізацію відповідних проєктів іпрограм;  
    • народну ініціативу на всеукраїнському та місцевому референдумах. 
  • Визначає, що не є лобіюванням: 
    • адвокація; 
    • реалізація права на мирні зібрання;  
    • замовлення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів; 
    • соціальний діалог;  
    • громадське обговорення нормативно-правових актів. 
  • Запроваджує Реєстр прозорості:  
    • це база даних, яка міститиме інформацію про лобістів та їхню звітність;  
    • дані Реєстру будуть відкритими й загальнодоступними. Виняток – дані про серію й номер паспорта, адреси місця проживання, номерів, телефонів, дати народження фізичних осіб;  
    • порядок ведення та доступу до Реєстру затверджує НАЗК; 
    • ведення Реєстру забезпечує НАЗК. 
  • Запроваджує принципи лобіювання: воно має бути законним, прозорим; підзвітним, відповідальним, професійним та етичним;  
  • КМУ затвердить обовʼязкові правила етики суб’єктів лобіювання після публічних консультацій із ними, й ці правила будуть обов’язковими; 
  • Визначає, що методи лобіювання – це:  
    • будь-яка пряма чи опосередкована комунікація між суб’єктом та об’єктом лобіювання для планування, розроблення та/або прийняття нормативно-правового акту;  
    • підготовка та розповсюдження пропозицій, програмних та позиційних документів, інформаційно-аналітичних матеріалів про все, що повʼязано з предметом лобіювання;  
    • участь у заходах під час розроблення нормативно-правових актів;  
    • запрошення лобістом об’єкта лобіювання (представника органу державної влади чи місцевого самоврядування) для участі в зустрічах, конференціях або заходах;  
    • організація публічних заходів та інформаційних кампаній. 
  • Не може бути предметом лобіювання судове рішення, рішення та висновок КСУ, акт про оголошення загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану, оголошення стану війни чи укладання миру, використання ЗСУ та інших формувань, індивідуальний акт (наприклад, нагородження, рішення про звільнення чи прийняття на роботу тощо);  
  • особа набуває статусу лобіста з моменту внесення відомостей про неї до Реєстру прозорості. 
  • Не може бути лобістом: 
    • особа, яка уповноважена на виконання функції держави чи місцевого самоврядування, і яка припинила виконувати такі функції не менше як 2 роки тому;  
    • особа, яка має непогашену або не зняту судимість, та яка притягалася до відповідальності за корупційне правопорушення;  
    • обмежено дієздатні та недієздатні особи;  
    • громадяни держави-агресора та юридичні особи, які зареєстровані чи мають там кінцевого бенефіціара;  
    • органи державної влади й місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи чи організації;  
    • фізичні та юридичні особи, на яких наклали санкції;  
    • суб’єкти забезпечення правотворчої діяльності (наприклад, Головне юридичне управління ВРУ).  
  • Встановлює, що клієнтом, бенефіціаром або джерелом фінансування лобістської діяльності не можуть бути: 
    • громадяни держави-агресора; 
    • зареєстровані у державі-агресорі юридичні особи, або ж юрособи, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни або юридичні особи рф; 
    • фізичні та юридичні особи держави-агресора, на які накладено санкції; 
  • Лобісти мають право: 
    • представляти власні інтереси та/або клієнта; 
    • використовувати методи лобіювання; 
    • отримувати від клієнта необхідні для лобізму відомості й документи; 
    • запитувати у клієнтів (об’єктів лобіювання) про предмет їхньої роботи; 
    • подавати власні аналітичні пропозиції до нормативно-правових актів; 
    • бути в списку авторів законопроєкт. 
  • Лобіст зобов’язаний: 
    • дотримуватися українського законодавства й етики лобізму; 
    • не допускати конфлікту інтересів під час лобіювання; 
    • не перешкоджати роботі й дотримуватися режиму об’єктів лобіювання; 
    • інформувати органи влади про лобістську роботу й свого клієнта; 
    • своєчасно та в повному обсязі подавати правдиву інформацію до Реєстру прозорості; 
    • здійснювати розрахунки пов’язані з лобіюванням у безготівковій формі;  
    • не допускати отримання бюджетних коштів та коштів місцевих бюджетів на лобіювання. 
  • Лобіст подає до Реєстру прозорості звіт щодо предмета лобіювання за I півріччя та річний в електронній формі; 
  • НАЗК моніторить дотримання вимог закону;  
  • закон набирає чинності наступного дня після публікації й починає діяти з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше чотирьох місяців з дня набрання чинності законом;  
  • Кабінет Міністрів України має:  
    • протягом трьох місяців ухвалити правила етики для лобістів;  
    • Протягом чотирьох місяців створити й запустити Реєстр прозорості.  

Що так:  

  • запроваджує регулювання лобізму;  
  • виконує постанову КМУ від 4.03.2023 №220 “Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки”;  
  • виконує рекомендації, які подані у Звіті Єврокомісії щодо ухвалення закону про лобіювання.  

Що не так:  

  • поки що уряд не зареєстрував законопроєкт, який би передбачав відповідальність за порушення вимог законодавства про лобіювання.  

Що натомість:  

  • внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та до Кримінального кодексу щодо впровадження відповідальності за порушення вимог закону щодо лобіювання.  

Що передувало: 8 листопада 2023 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, презентуючи звіт щодо розширення ЄС, рекомендувала Європейській Раді розпочати переговорний процес з Україною. У звіті комісія рекомендувала ухвалити закон про лобіювання. НАЗК провело громадське обговорення проєкту про доброчесне лобіювання та адвокацію. Після того, як громадський сектор висловив зауваження до нього, уряд допрацював документ. 

Що ще:  

В ЄС оцінили наше «домашнє завдання»: яких рішень бракує? Ексклюзивний «Ок, і шо?».