Проєкт закону №10337 від 13.12.2023  

Хто ініціював: Кабінет Міністрів України  

Стадія: направлено на підпис Президенту України  

На кого вплине: фізичних і юридичних осіб, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Кабінет Міністрів України 

Що змінює:  

  • визначає термінологію, субʼєктів (той, хто надає послугу лобізму) та обʼєктів лобізму (органи державної влади, органи місцевого самоврядування), а також методи контролю; 
  • дія закону не поширюється на:  
    • дипломатичні установи; 
    • медіа; 
    • політичні партії та їхні місцеві організації; 
    • роботу асоціацій місцевого самоврядування; 
    • наукову й науково-технічну діяльність; 
    • працю, пов’язану із залученням, використанням і моніторингом міжнародної технічної допомоги, реалізацію відповідних проєктів і програм; 
    • народну ініціативу на всеукраїнському та місцевому референдумах; 
  • діяльність громадських об’єднань та інших неприбуткових організацій, крім випадків, коли така діяльність стосується комерційних інтересів; 
  • визначає, що не є лобіюванням:  
    • адвокація та спорідненні поняття; 
    • реалізація права на мирні зібрання; 
    • замовлення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів; 
    • соціальний діалог; 
    • громадське обговорення нормативно-правових актів. 
  • зобовʼязує Кабмін:  
    • протягом трьох місяців ухвалити правила етики для лобістів; 
    • протягом чотирьох місяців створити й запустити Реєстр прозорості. 
  • визначає, як має працювати Реєстр прозорості:  
    • Реєстр – це база даних, яка міститиме відомості про предмети та обʼєкти лобіювання, ідентифікуватиме клієнтів чи інших бенефіціарів; 
    • Інформація до Реєстру прозорості має подаватися щопівроку; 
    • дані Реєстру будуть відкритими й загальнодоступним (виняток – дані про серію й номер паспорта, адреси проживання, телефони, дати народження фізичних осіб); 
    • порядок ведення та доступу до Реєстру затверджує і забезпечує НАЗК; 
    • визначає, що лобіювання має бути законним, прозорим, підзвітним, відповідальним, професійним та етичним; 
    • Кабмін має затвердити обовʼязкові правила етики суб’єктів лобіювання після публічних консультацій із ними, ці правила будуть обов’язковими; 
  • визначає, що методи лобіювання – це:  
    • будь-яка пряма чи опосередкована комунікація між суб’єктом та об’єктом лобіювання для планування, розроблення та/або ухвалення нормативно-правового акту; 
    • підготовка та розповсюдження пропозицій, програмних та позиційних документів, інформаційно-аналітичних матеріалів про все, що повʼязано з предметом лобіювання; 
    • участь у заходах під час розроблення нормативно-правових актів; 
    • запрошення лобістом об’єкта лобіювання (представника органу державної влади чи місцевого самоврядування) для участі в зустрічах, конференціях або заходах; 
    • організація публічних заходів та інформаційних кампаній. 
  • визначає, що предметом лобіювання не може бути:  
    • судове рішення;  
    • рішення та висновок КСУ;  
    • акт про оголошення загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану;  
    • оголошення стану війни чи укладання миру;  
    • використання ЗСУ та інших формувань, індивідуальний акт (наприклад, нагородження, рішення про звільнення чи прийняття на роботу тощо); 
  • особа набуває статусу лобіста з моменту внесення відомостей про неї до Реєстру прозорості; 
  • не можуть бути лобістами:  
    • працівники органів державної влади чи місцевого самоврядування й люди, які припинили таку роботу менш як два роки роки тому; 
    • людина, яка має непогашену або не зняту судимість, або притягалася до відповідальності за корупційне правопорушення; 
    • обмежено дієздатні та недієздатні особи; 
    • громадяни держави-агресора та юридичні особи, які зареєстровані чи мають там кінцевого бенефіціара; 
    • органи державної влади й місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи чи організації; 
    • фізичні та юридичні особи, на яких наклали санкції; 
    • суб’єкти забезпечення правотворчої діяльності (наприклад, Головне юридичне управління ВРУ). 
  • встановлює, що клієнтом, бенефіціаром або джерелом фінансування лобістської діяльності не можуть бути:  
    • громадяни держави-агресора; 
    • зареєстровані у державі-агресорі юридичні особи, або ж юрособи, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни або юридичні особи рф; 
    • фізичні та юридичні особи держави-агресора, на які накладено санкції; 
  • лобісти мають право:  
    • представляти власні інтереси та/або клієнта; 
    • використовувати методи лобіювання; 
    • отримувати від клієнта необхідні для лобізму відомості й документи; 
    • запитувати у клієнтів (об’єктів лобіювання) про предмет їхньої роботи; 
    • подавати власні аналітичні пропозиції до нормативно-правових актів; 
    • бути в списку авторів законопроєктів; 
  • лобіст зобов’язаний:  
    • дотримуватися українського законодавства й етики лобізму; 
    • не допускати конфлікту інтересів під час лобіювання; 
    • не перешкоджати роботі й дотримуватися режиму об’єктів лобіювання; 
    • інформувати органи влади про лобістську роботу й свого клієнта; 
    • своєчасно та в повному обсязі подавати правдиву інформацію до Реєстру прозорості; 
    • здійснювати розрахунки пов’язані з лобіюванням у безготівковій формі; 
    • не допускати отримання бюджетних коштів та коштів місцевих бюджетів на лобіювання. 
  • заборонено встановлювати розмір винагороди суб’єкта лобіювання залежно від результатів; 
  • лобіст подає до Реєстру прозорості звіт про предмет лобіювання за I півріччя та річний звіт в електронній формі; 
  • НАЗК моніторить дотримання вимог закону; 
  • закон набирає чинності наступного дня після публікації й починає діяти після початку функціонування Реєстру прозорості (але не пізніше чотирьох місяців після набрання чинності законом). 

Що так:  

  • запроваджує регулювання лобізму; 
  • виконує постанову КМУ “Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки”; 
  • виконує рекомендації, подані у звіті Єврокомісії щодо ухвалення закону про лобіювання. 

Що передувало:  8 листопада 2023 року України отримала рекомендації Європейської комісії щодо набуття членства в ЄС, які передбачали ухвалення закону, що регулює лобіювання відповідно до європейських стандартів, як частину антиолігархічного плану дій. 25 грудня 2023 року Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт закону, яким передбачається відповідальність за недоброчесне лобіювання. 

Що ще:  Подкаст “Ок, і шо?” №138: Що загрожуватиме незаконним лобістам?