Найбільш вразливі: як держава дбає про пенсіонерів на карантині

Авторка — Марія Квіцінська, аналітикиня Центру спільних дій

Через загрозу епідемії коронавірусної інфекції COVID-19, 12 березня Кабінет Міністрів  впровадив карантин на всій території України. Обмежувальні заходи вплинули на більшість наших громадян, та найбільш вразливою групою є пенсіонери та особи похилого віку. 

Люди старшого віку мають найвищий ризик захворіти новою коронавірусною хворобою. Нині пенсіонери серед тих українців, на кого найбільш вплинули карантинні обмеження. Багато літніх людей зіткнулися з таким викликом як невміння користуватися онлайн сервісами, тож вони не мають можливості отримати звичні послуги безпечно. Безкоштовна та вчасна доставка харчів і ліків, попри зусилля держави та волонтерів, все ще може бути доступна не всім, хто цього потребує. З огляду на невеликий розмір пенсії, старші люди дуже вразливі ще й фінансово, адже в нинішніх умовах українцям все важче допомагати своїм літнім родичам. 

Центр громадського здоров’я МОЗ щодня повідомляє, що в Україні 85% померлих від COVID-19 — громадяни віком 50+. Ця ж вікова група становить понад 50% всіх хворих. У європейських країнах, деякі з яких вже увійшли в пік захворюваності, ситуація виглядає ще гірше. За даними ВООЗ, 95% усіх летальних випадків в Європі припадають на людей у віці понад 60 років. 

Окрім загрози життю і здоров’ю епідемія принесла людям старшого віку суспільно-економічні виклики, які стали наслідком обмежувальних заходів. Такі звичні справи як покупка продуктів, отримання пенсії або оплата комунальних послуг перетворилися для деяких літніх людей в складну процедуру, яка залежить від якості роботи відповідних служб. 

Щоб зрозуміти, скільки людей потребують зараз особливої уваги з боку суспільства та влади, ми пішли за цифрами. Згідно з даними Пенсійного фонду України, в країні зареєстровано 11,3 млн пенсіонерів, з них 8,5 млн — пенсіонери за віком, тобто жінки, яким понад 60, та чоловіки за 65. Отже, пенсіонери за віком становлять близько 23% населення країни (за останньою оцінкою, станом на 1 грудня 2019 року населення Україні 37 млн 289 тисяч).

Серед пенсіонерів є такі, які потребують підтримки більше за інших. Держава її забезпечує через спеціальні центри надання соціальних послуг. За інформацією Міністерства соціальної політики України, до початку карантину територіальні центри надання соціальних послуг обслуговували близько 1,2 млн осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. Серед них зокрема 400 тисяч осіб, які отримували такі послуги вдома, і майже 12 тисяч осіб, які проживають в будинках для літніх людей та людей з інвалідністю.

Для боротьби з пандемією були впроваджені урядові обмеження, які поширюються на всі групи населення, зокрема осіб похилого віку, — заборона  відвідувати установи та заклади, що надають паліативну допомогу та соціальні послуги. Крім того, з 8 квітня особи старші 60 років повинні дотримуватися самоізоляції — перебувати вдома та утримуватися від контактів з людьми, крім тих, з ким спільно проживають. Уряд уточнив, що особи похилого віку, про яких немає кому подбати, можуть відвідувати магазини, аптеки, які не далі ніж за 2 кілометри від місця самоізоляції, але у масках та з документами для посвідчення особи. 

Важливо, що ці обмеження не поширюються на старших людей, які залучені у процеси з  недопущення поширення COVID-19. Це ті, хто забезпечує діяльність об’єктів критичної інфраструктури — наприклад, енергетика, транспорт, інформаційно-комунікаційні технології, комунальні, аварійні та рятувальні служби, служби екстреної допомоги населенню тощо. Поза карантином і пенсіонери-держслужбовці, депутати усіх рівнів, міські голови, судді, військовослужбовці та правоохоронці. Контроль за дотриманням цих правил здійснюють структурні підрозділи МВС. Невідомо чи отримують пенсіонери, задіяні в життєво необхідні для функціонування держави та економіки, додаткові засоби захисту та чи роботодавці допомагають їм уникати ситуацій, де ті можуть потенційно заразитись. 

Багато людей похилого віку не можуть отримати соціальні послуги та купити товари, не виходячи з дому. Вони не можуть навіть формально дотримуватися рекомендованих правил соціального дистанціювання, чим наражають себе на ризик інфікування. 

Деякі послуги, наприклад, доставка продуктів та ліків самотнім особам похилого віку, можуть бути доступні не всім, хто цього потребує. Часто люди похилого віку не вміють користуватися онлайн сервісами та цифровими технологіями, тому змушені виходити з дому. Навіть у випадках з таким базовим питанням як отримання пенсії видно, наскільки це серйозна проблема: в 2019 році майже 40% пенсіонерів все ще отримували пенсію у відділеннях пошти готівкою. 

З метою соціального захисту літніх людей уряд доручив місцевим органам влади в період карантину виявляти самотніх осіб, які перебувають на самоізоляції, та забезпечувати їм соціальне обслуговування, зокрема придбання та доставку харчів та ліків тощо. Станом на 24 березня Мінсоцполітики виявило близько 20 тисяч таких осіб. 

Повідомляється, що в період дії карантинних обмежень понад 30 тисяч соціальних працівників надають послуги самотнім особам похилого віку та особам з інвалідністю, які перебувають вдома, ще понад 6 тисяч працівників надають цим та деяким іншим категоріям осіб паліативну допомогу в будинках для літніх людей та людей з інвалідністю. Частково функцію соціальних служб покладено на співробітників поліції, які відвідують літніх осіб і людей з інвалідністю, та виявляють тих, хто потребує допомоги.

Для осіб, які раніше отримували пенсії у відділеннях пошти, передбачена доставка грошей додому листоношами. Разом з тим, в соціальних мережах є повідомлення пенсіонерів, яким листоноші не принесли пенсію вчасно. Чи вирішено цю проблему нині, невідомо.

Крім того, оплачувати комунальні послуги Уряд пропонує за допомогою онлайн сервісів, спеціальної «гарячої лінії» банків (таку послугу вже запустив Приватбанк) або безпосередньо у листоноші під час отримання пенсії. Щодо медичних питань — радять контактувати з сімейним лікарем телефоном або дзвонити на медичну  «гарячу лінію». 

На місцевому рівні значну частину безкоштовних сервісів для осіб похилого віку забезпечують благодійні фонди, локальні волонтерські ініціативи, представники бізнесу та релігійних установ. З 10 квітня на базі Міністерства соціальної політики України розпочала працювати онлайн платформа «Допомога поруч», яка дозволяє  оперативно визначати потреби осіб похилого віку та інших вразливих груп, і надавати їм соціальні послуги та іншу необхідну допомогу. У Міністерстві заявили, що до реалізації проєкту залучено органи місцевої влади, органи соціального захисту, волонтерські організації та соціально відповідальний бізнес. У разі успішного втілення платформа може стати координаційним центром допомоги особам похилого віку. Про результати роботи платформи наразі невідомо.

Іншою загрозою для літніх людей є економічні проблеми. Середній розмір української пенсії — 3083 грн, але третина пенсіонерів отримують менше навіть за  прожитковий мінімум — а це зараз 2027 грн. І лише близько 15% пенсіонерів отримують понад 4000 грн.

Невідомо, скільки з 2,6 млн працюючих пенсіонерів отримали меншу зарплату через карантин, але, ймовірно, таких багато. 

Ускладнило ситуацію загальне погіршення економіки домогосподарств, адже тепер українцям значно важче допомагати своїм літнім родичам. Соціологія показує, що 36% українців під час карантину змушені були брати відпустку власним коштом або втратили роботу. При цьому 60% громадян зможуть жити на заощадження лише місяць, якщо раптом втратять доходи.  

Ще одна проблема— зростання  цін на продукти та ліки. Антимонопольний комітет України заявив, що моніторить такі випадків і порушників буде притягати до відповідальності, та повідомлення про істотне завищення цін продовжують з’являтися по всій  країні. Це підтверджує і Нацбанк у своїх економічних оглядах: ціни на деякі харчі все ще зростають, хоча з меншими темпами.

Центральні органи виконавчої влади впроваджують заходи з економічної підтримки літніх людей. Так, з квітня передбачено одноразову грошову допомогу на суму 1 тисяча грн для пенсіонерів, які отримують виплати менше за 5 тисяч грн; щомісячну доплату в розмірі до 500 грн для осіб, віком більш ніж 80 років, у яких пенсія не перевищує 9 205 грн; перерахунок виплат для працюючих пенсіонерів (357 тисяч осіб отримають підвищення пенсії в середньому на 170 грн). Також в травні буде проведена планова індексація пенсій на 11% (середній розмір підвищення 260 грн). У разі несвоєчасної оплати комунальних послуг на період карантину не будуть скасовані субсидії.

Відповідно до роз’яснень Кабміну, на період карантину діє законодавча заборона звільняти співробітників, яка поширюється і на працюючих пенсіонерів, а в разі перебування в неоплачуваній відпустці держава планує виплачувати частину окладу на період карантину. Разом з тим, порядок, суми та строки таких компенсацій не уточнюються.

Деякі заходи економічної підтримки реалізуються за кошти представників бізнесу в координації з Міністерством соціальної політики. Так, з 3 квітня у 24 областях України соціальних служби планують передати самотнім особам похилого віку та іншим вразливим групам населення понад 572 тисячі продуктових наборів, які оплатила одна з продуктових корпорацій. Разом з тим, в умовах, коли майже 70% українських пенсіонерів отримують пенсію менше за 3 тисячі грн, — кількість потребуючих є значно вищою, ніж поточні можливості філантропів. 

Водночас реальна якість державної політики щодо захисту осіб похилого віку в умовах пандемії багато в чому залежить від того, як органи місцевої влади реалізують ініціативи органів центральної влади та які додаткові заходи впроваджують. 

У деяких регіонах України вже здійснюються окремі заходи, що є необхідними для захисту людей похилого віку. Проте такі заходи повинні мати комплексний характер та бути впроваджені на всій території держави. 

Для забезпечення економічної підтримки та соціального захисту осіб похилого віку органи місцевої влади можуть створити координаційні штаби з залученням представників волонтерських ініціатив та бізнесу. На базі таких штабів могли б працювати «гаряча лінія», за допомогою якої люди похилого віку зможуть повідомити про свої потреби, отримати інформаційну та психологічну допомогу, а також доставку продуктів та ліків. Яскравим прикладом такої кооперації є Антикризовий штаб в Одесі, який працює з перших днів карантину, координуючи роботу волонтерів, бізнесу та влади. 8 квітня у своєму звіті представники штабу зазначили, що вже доставили понад 5000 продуктових наборів для маломобільних осіб похилого віку. 

Виділення коштів з бюджетів для закупівлі продуктових наборів та предметів першої необхідності для літніх людей було б особливо доцільним. З огляду на високий ризик інфікування в будинках для літніх людей, варто посилити реальний контроль за виконанням санітарно-епідеміологічних вимог у цих закладах.

Не слід забувати і про соціальних працівників, які піклуються про літніх людей. За можливості з  місцевих бюджетів могли б виплатити їм надбавки до зарплати та мали б в повному обсязі забезпечити засобами індивідуального захисту. Окрім цього, кошти, які планувалося витратити на проведення заходів органами соціального захисту, можуть бути переспрямовані на фінансування соціальних послуг.

На додаток до цього позитивний вплив може мати розробка та впровадження інформаційної кампанії про важливість дотримання карантину особливо особами похилого віку. 

Про те, в який спосіб місцева влада опікується літніми людьми в умовах пандемії, читайте у наших наступних публікаціях.