Малий бізнес під забороною: як знайти компроміс між порятунком економіки та громадським здоров’ям

06 Травня 2020
Малий бізнес під забороною: як знайти компроміс між порятунком економіки та громадським здоров’ям
Головна > Аналіз рішень > Малий бізнес під забороною: як знайти компроміс між порятунком економіки та громадським здоров’ям

Авторка — Марія Квіцінська, аналітикиня Центру спільних дій

Днями в Києві, Львові, Запоріжжі та інших містах відбулися акції протесту малого бізнесу. Через карантинні обмеження українські підприємства зазнають величезних збитків, і найбільш вразливими виявився малий бізнес, який не має достатньої «подушки безпеки».  Дрібні підприємці зіткнулися з цілою низкою проблем. Зрив закупок і поставок, зменшення обсягів продажів, нестача коштів для оплати оренди та зарплати персоналу, нерівне положення з великими корпораціями, які попри заборони продовжують працювати, – це лише деякі з проблем. 

Більшість підприємств малого бізнесу (а це близько 4 млн робочих місць) вже втратили до 75% доходів. За даними Європейської Бізнес Асоціації, внаслідок чинних обмежень кожен п’ятий малий бізнес може закритися, що неминуче призведе до скорочення надходжень в місцеві бюджети та зростання безробіття, зокрема серед вразливих верств населення. Чи можливо в умовах пандемії врятувати малий бізнес, не зашкодивши громадському здоров’ю, спробуємо розібратися в цій статті. 

Малий бізнес на карантині

З 17 березня через загрозу швидкого поширення COVID-19 Уряд призупинив роботу всіх закладів громадського харчування (за винятком «режиму адресної доставки»), побутового обслуговування, ТРЦ, більшості магазинів, спортивних клубів, кінотеатрів, театрів та інших розважальних закладів. На всій території країни кілька тижнів не працювали ринки (з 1 травня запрацює 281 продовольчий ринок).

Повністю або частково було паралізовано роботу багатьох комерційних компаній, послуги яких виявилися непотрібними в умовах карантину, — це івент-агенції, туристичні компанії, перевізники, готелі, хостели та багато інших.

Наслідки блокування економічного життя відчули на собі мільйони українців. В особливо важкому становищі опинився малий та середній бізнес, адже підприємцям необхідно не тільки забезпечувати потреби своїх сімей, але і платити оренду та зарплату співробітникам. Щоб оцінити масштаби економічних наслідків карантину, наведемо деякі цифри.

Через чинні обмеження роботу втратили близько 1,3 млн осіб, включаючи 277 тисяч ФОПів. На початку квітня майже третина підприємців повідомили, що тимчасово не можуть працювати, ще 6% змушені були повністю закрити бізнес. В обох випадках йдеться переважно про мікро- та малий бізнес, який найбільше відчуває на собі негативні наслідки карантину, — це власники кафе, барів, торгових точок, закладів індустрії краси, ремонтних майстерень тощо. Майже 80% власників мікро- та малого бізнесів заявили про скорочення доходів на 3/4, а кожен п’ятий — про ймовірність закриття бізнесу.

При цьому навіть ті бізнеси, які продовжують працювати, звільняють співробітників та скорочують зарплати: лише половина підприємців не планує скорочувати штат і лише чверть впевнені, що не будуть зменшувати оплату праці своїм співробітникам. В таких умовах особливо вразливими є неформально зайняті українці, які не захищені юридично та не можуть претендувати на соціальну допомогу в рамках державних антикризових програм.

Водночас, якщо обмеження щодо підприємців не будуть послаблені, прогнози невтішні не тільки для малого бізнесу. Аж 25% українського бізнес-сектору зможуть протриматися на плаву не більше 2-3 місяців, та лише 8% — 4-6 місяців і більше. Решта закриються ще раніше.

Малий бізнес під забороною: як знайти компроміс між порятунком економіки та громадським здоров'ям
Малий бізнес під забороною: як знайти компроміс між порятунком економіки та громадським здоров'ям

Тим, хто залишився без роботи, в нинішніх умовах складно знайти нові можливості працевлаштування. Так, сервіс «Опендатабот» повідомив, що до кінця квітня кількість нових вакансій скоротилася більш ніж вдвічі, а темпи реєстрації нових ФОПів та компаній зменшилися втричі.

Хто постраждав найбільше

Минулого тижня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що через карантин найбільше постраждали шість сфер малого та середнього бізнесу — громадський транспорт, пасажирські перевезення, туризм, громадське харчування, побутові послуги та роздрібна торгівля непродовольчими товарами. До цього переліку варто додати продовольчі ринки, медицину та стоматологію, освіту, сферу розваг, ринок нерухомості, організацію подій.

Лише в сфері громадського харчування без роботи опинилися близько 800 тисяч людей. Такі цифри з посиланням на «Всеукраїнський антикризовий центр рестораторів» повідомило інформаційне агентство «УНІАН». До кінця квітня число кафе та ресторанів, що працюють, скоротилося до 35%, а обіг — до 25%. Всі, хто може, перейшли на єдину не заборонену форму роботи — адресну доставку. Сфера громадського харчування серед тих, яким буде складно швидко відновитися і після скасування обмежень. Одна з причин в погіршенні економічного становища українців. Як показують опитування, в мільйонів громадян погіршується економічне становище. Навіть після повернення життя в звичне русло, частина населення навряд чи буде мати гроші на відвідування кафе та ресторанів або, принаймні, буде відвідувати їх рідше ніж зазвичай. 

Ще одна сфера, де наслідком блокування є колосальне безробіття — це ринки. За даними сервісу «Опендатабот», через закриття ринків без роботи опинилися понад 210 тисяч ФОПів. Слід розуміти, що ця цифра не враховує продавців, які працюють без документів. Закриття ринків особливо гостро позначилося на фермерах та виробниках продуктів, які швидко псуються. Нещодавно «Обозреватель» писав, що, якщо роботу ринків не буде відновлено, 80% врожаю сільськогосподарської продукції може буде знищено. Фермери скаржаться, що змушені тоннами викидати овочі, фрукти, молочну та м’ясну продукцію, яка псується за кілька днів і яку немає де зберігати. Ситуація ускладнюється і тим, що частина підприємців, не маючи доходів та знищуючи свою продукцію, змушені продовжувати платити оренду за торгове місце. У деяких регіонах України доведені до відчаю фермери та продавці провели акції протесту, а десь і вдалися до більш радикальних заходів. Наприклад, на минулих вихідних в Херсоні понад 300 фермерів з області перекрили трасу, в Дніпропетровській області підприємці силою відкрили ворота двох ринків та почали торгівлю. Днями на ситуацію відреагували Президент та уряд: з 1 травня буде дозволена робота 281 продовольчого ринку за умови дотримання жорстких санітарних норм.

В критичному становищі опинилися не тільки заклади та компанії, які призупинили свою діяльність. Навіть ті, хто зміг перейти на віддалений режим роботи, перевести продажі в онлайн або перепрофілювати підприємства, зіткнулися з такими проблемами як зрив закупівель та поставок, проблеми з підвозом персоналу, зменшення обсягів продажів внаслідок падіння купівельної спроможності українців та попиту на деякі види послуг. Перед малим бізнесом постало питання, як оплачувати оренду та зарплату співробітникам, а декому ще й кредити, при падінні прибутку до 75%.

Про ступінь впливу на бізнес коронакризи свідчить ситуація в IT — традиційно одній з найбільш стабільних сфер. До кінця квітня кількість вакансій там скоротилося на 30%, а пропозиція, виходячи з кількості резюме, збільшилася на 11%. Отже, практично не залишилося сфер, які б не постраждали від карантину. 

Чи достатньо державної підтримки?

Малий бізнес виконує важливу соціальну функцію — дає роботу близько 4 млн людей. Кожен десятий українець має роботу завдяки підприємствам та закладам малого бізнесу. Часто саме в цьому секторі працюють представники вразливих груп населення — пенсіонери, люди з інвалідністю, малозабезпечені особи. Тому підтримка малого бізнесу має бути одним з найбільших пріоритетів для влади.

У березні-квітні Верховна Рада та Кабмін ухвалили пакет підтримки підприємців в умовах карантину, який передбачає низку тимчасових заходів, що стосуються податкових послаблень, звітності бізнесу, скасування деяких платежів та кредитування. Серед податкових заходів — скасування штрафів та пені за порушення податкового законодавства, скасування ЄСВ на 2 місяці для ФОПів, фермерів та громадян, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, релігійні служителі, вчені тощо), звільнення від сплати земельного податку та податку на майно, мораторій на податкові перевірки, відстрочка подання декларацій, відтермінування вимоги застосування касових апаратів.

Крім того, тимчасово не буде стягуватися орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності, та пеня за несвоєчасну сплату житлово-комунальних послуг. 

«Потрібно створити нові та переосмислити наявні програми підтримки, тобто розширити підтримку тих, хто вже працює у різних сферах. Зберегти бізнес зараз – це як дозволити країні дихати й жити в майбутньому», — заявив Володимир Зеленський на початку квітня.

У квітні уряд запустив антикризову програму кредитування для мікро та малого бізнесу, яка пропонує, наприклад, кредити під 0% для погашення заборгованості підприємств та кредити з низькою 3%-ою ставкою для виплати оренди, податків, комунальних платежів та зарплати співробітникам. Проте, як показують опитування, скористатися можливостями програми не так просто. Більшість підприємців, які потребують таких кредитів, не зверталися за ними через встановлені обмеження, а половина тих, хто звернувся, отримала відмову.

Також серед державних заходів підтримки віднесення юридичного факту введення карантину до форс-мажорних обставин, розширення доступу фермерів до державних програм, допомога по частковому безробіттю для застрахованих працівників, з якими оформлені офіційні трудові відносини. На додаток до цього Уряд планує забезпечити виплати на дітей для деяких категорій ФОПів. У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, яким пропонують звільнити від сплати єдиного податку ФОПів 1 та 2 групи (наразі питання зниження ставки єдиного податку є  компетенцією місцевих органів влади).

За оцінкою Торгово-промислової палати України, ці антикризові заходи будуть коштувати державі 9,3 млрд грн. Найбільший ефект відчують на собі місцеві бюджети, втрати яких складуть не менше за 6,3 млрд грн. За підрахунками Асоціації міст України, в цілому через карантинні обмеження місцеві бюджети можуть втратити близько 15,6 млрд грн. Це означає, що десь може не вистачити коштів на оплату праці працівникам бюджетних сфер (лікарям, освітянам, комунальникам тощо), субсидії ЖКГ, соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, підтримку інфраструктури.

Отже, державою вжито низку заходів, які дають істотне навантаження на бюджет, особливо на місцеві бюджети, проте в умовах тотального карантину навіть цих заходів недостатньо. 

У нерівних умовах

Щоб зрозуміти, чи робиться все можливе для підтримки малого бізнесу, можемо порівняти позицію держави щодо роботи дрібних підприємців та великих корпорацій в умовах карантину. Звертає на себе увагу відмінність у підході до санітарних вимог та вибіркове ставлення до порушень.

«Мені пишуть численні дописи та листи з проханням пришвидшити процес виходу України з карантину. Цілком розумію причини звернень. Але я також усвідомлюю відповідальність влади за життя та здоров’я українців», — саме так прем’єр-міністр Денис Шмигаль аргументував відмову послабити обмеження, внаслідок яких так потерпає малий бізнес.

Проте з початку карантину Кабмін дозволив працювати торговій мережі «Епіцентр». Офіційна причина для такого виключення, — магазини продають захисні маски та антисептики. А ще будівельні матеріали, побутову техніку, меблі та багато іншого. При цьому відвідувачі магазину з різних частин України (напр., в Житомирі та Кривому Розі) повідомляють про масове скупчення людей та недотримання правил дистанціювання. Проте, незважаючи на порушення, торговельна мережа продовжує працювати, та, ймовірно, отримувати колосальний виторг в умовах закриття конкурентів. А нещодавно співвласник мережі Олександр Герега з використанням свого статусу народного депутата намагався продати маски київській мерії та колегам з Верховної Ради

У той же час уряд «дозрів» відкрити ринки лише після резонансних протестів. Цікаво, що санітарні вимоги та відповідальність за їх порушення на ринках значно жорсткіші, ніж у супермаркетах. Так, допускається не більше 1 покупця на 10 кв.м торгової площі, для супермаркетів введення таких вимог віддано на розсуд місцевої влади. Наприклад, в Києві діє аналогічне обмеження, а ось в Житомирській області допускається 1 покупець на 1 кв.м, тобто там «пропускна здатність» супермаркетів в 10 разів вище. Крім того, необхідною умовою роботи ринків буде отримання щоденного дозволу контролюючих органів, а в разі виявлення порушень, ринки змушені будуть простоювати не менше 7 днів після усунення цих порушень. До супермаркетів чи того ж «Епіцентру» такі норми не застосовуються. До того ж чинний механізм санітарного контролю несе корупційні ризики та є неправомірним, оскільки вводить колективну відповідальність за індивідуальні порушення. Адже навіть якщо вимоги порушать 1-2 продавця, закритий буде весь ринок. 

Схожа ситуація і в інших сферах. Наприклад, в кінці березня КМДА заборонила роботу МАФів, які продають фастфуд та напої. Водночас, в столиці, як і в інших містах, через «віконце» для водіїв продовжує працювати «Макдональдс».

Як видно, у вимогах дотримання санітарних норм влада використовує вибірковий підхід та непропорційно суворі заходи стосовно дрібних підприємців.

Порятунок малого бізнесу: пошук рішення

24 квітня Уряд презентував План виходу з карантину. Відповідно до документа з 11 травня обмеження роботи бізнесу можуть бути послаблені, якщо число нових випадків COVID-19 буде скорочуватися (передбачені індикатори для кожного етапу). Пізніше прем’єр-міністр уточнив, що строгість обмежень в різних регіонах буде регулюватися залежно від епідеміологічної ситуації на конкретній території.

Проте, як показує досвід європейський країн, високий рівень інфікування може зберігатися досить довго. Отже, блокування малого бізнесу може тривати невизначений термін.  Тобто документ можна схарактеризувати як «План А» на випадок, якщо епідеміологічна ситуація буде сприятливою, проте для недопущення економічної катастрофи державі необхідно мати і «План Б».

Очевидно, що Україна не має таких можливостей для підтримки бізнесу, які може дозволити собі, наприклад, Німеччина або Франція. У той же час передчасне зняття карантинних обмежень може призвести до зростання кількості хворих, а відповідно і смертей. Але у нас вони і не з’являться, якщо не буде тих, хто податками наповнює казну.

Як не допустити економічного колапсу та при цьому захистити здоров’я та життя українців? Від представників бізнес-спільноти вже досить довгий час звучать заклики про введення «гнучкого» режиму карантину. Зокрема, за точкове послаблення обмежень виступили Спілка українських підприємців та Європейська Бізнес Асоціація.

Перш за все, доцільно дозволити працювати тим закладам та підприємствам, які можуть робити це з дотриманням вимог карантину. Якщо в країні працюють магазини з продажу насіння, а «Макдональдс» продає каву через «віконце», чому, виконуючи санітарні норми в такий самий спосіб, не можуть працювати продавці МАФів або непродовольчих магазинів. Заклади громадського харчування могли б приймати відвідувачів з дотриманням вимоги «1 людина на 10 кв.м», які зараз застосовується до ринків та деяких супермаркетів. Безумовно, такий карантинний режим вимагає додаткових заходів контролю, постійного відстеження епідеміологічної ситуації аж до окремих районів та оперативного реагування на найменші зміни кількості нових випадків.

Цей варіант виходу з кризи не виключає повністю, але скорочує потребу в прямій фінансовій підтримці з боку держави. Разом з тим, під час ухвалення рішень щодо такої підтримки важливо враховувати, на які сектори бізнесу вони впливають. Зокрема, найбільший обсяг підтримки доцільно виділяти тим, хто постраждав найбільше, а це мікро- та малий бізнес. Не всі підприємці, що входять до цієї групи, зможуть швидко запустити роботу після карантину (декому на відновлення може знадобитися 3-6 місяців). Тому актуальним питанням є фінансова підтримка в перші місяці після зняття обмежень.

Отже, компроміс між захистом громадського здоров’я та економічним добробутом може бути знайдений. Вже сьогодні бізнес-спільнота пропонує владі конкретні рішення для цього. Для ухвалення цих рішень необхідна лише політична воля та бажання розробляти і впроваджувати ефективну державну політику.