Чи може місцева влада пом’якшити карантин

Журналіст центру спільних дій Руслан Мініч для Цензор.НЕТ

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко став відомим, коли послабив карантин у своєму місті вже з 1 травня, а не з 11-го – як планував уряд. Проте саме рішення належить виконавчому комітету Черкаської міської ради, оскільки на час його ухвалення 30 квітня міський голова був у відпустці. Дозволили відкрити непродовольчі магазини, перукарні, майстерні, ринки, парки та сквери, спортмайданчики. Це лише кілька прикладів. Пізніше суд визнав це рішення незаконним і зупинив його.

Міська влада зазначає, що пішла на такий крок після чисельних звернень представників бізнесу. Вони “через карантинні обмеження опинилися на межі виживання”. Анатолій Бондаренко впевнений, що нічого не порушує, а лише створює рівні умови для всіх підприємців: “Окремі ресторани та окремі великі бізнеси працюють, а малі підприємці, громадяни України повинні в цей період залишатися вдома, не повинні вийти в парк, сходити в ломбард, якийсь невеликий магазинчик, зате мають в тисячних чергах стояти до Епіцентру“.

Водночас, будь-яке рішення має враховувати епідеміологічну ситуацію. Важливо знайти правильний баланс між економікою та здоров’ям людей. Міський голова Черкас стверджує, що кількість виписаних хворих перевищує кількість тих, що захворіли. Тому карантин можна пом’якшувати. Проте головний санітарно-епідеміологічний лікар Черкаської області Людмила Кравченко не підтримує таке пом’якшення. Вона вважає, що саме завдяки карантину немає різкого зростання захворюваності. Окрім того, Черкащина ще не вийшла на лінію плато.

Не тільки Чекраси

Черкаси, проте, не єдині згадали про вольності і права. Дочасно пом’якшили карантин також Мукачево, Житомир, Дніпро. А в Одесі його ігнорують і без офіційного рішення.

Водночас, в Асоціації міст України звернулися до уряду з проханням дозволити місцевій владі самій виріщувати питання пом’якшення карантину відповідно до рівня захворюваності та стану місцевої економіки. Схожі звернення до уряду надсилали і ради окремих міст, як-от Чернігова.

Законність v конституційність

Це дозволяє припустити, що місцева влада розуміє, що рішення про пом’якшення карантину може ухвалити лише уряд відповідно до статті 29 закону про захист населення від інфекційних хвороб. Завданням місцевого самоврядування є забезпечити його виконання на місцях. В окремих випадках місцева влада може впровадити жорсткіші заходи, наприклад, встановивши контрольно-пропускні пункти на в’їзді до міста та виїзду з нього.

Проте мер Черкас зазначає, що “постанови уряду – це не закони і не Конституція України. Підприємців поставили в нерівні умови: одним дали працювати, а іншим – ні. Зокрема, це стосується великих будівельних гіпермаркетів (таких як Епіцентр – ред). Тому ми не порушували постанову, а відновили соціальну справедливість у країні”.

Ця позиція вкотре піднімає питання конституційності обмежень прав в умовах карантину. Позиції можна умовно розділити на дві групи. Представники першої стверджують, що Конституція сама передбачає можливість обмеження прав за певних умов та наявності відповідного закону. Наразі метою є захист здоров’я та життя людей. Право на здоров’я та життя є абсолютним і не може обмежуватись за жодних умов. А закон, що дає уряду право впроваджувати карантини, – це закон про захист населення від інфекційних хвороб.

Представники другої групи кажуть, що дії уряду не відповідають Конституції.

“Коли в Конституції мова йде про права, вказано, що вони можуть бути обмежені законом. Тобто в самому законі, наприклад, про захист від інфекційних хвороб, мають бути встановлені конкретні обмеження, наприклад, не можна виходити на вулицю. Постанова Кабміну є підзаконним актом нижчого рівня. Ним такі питання регулювати не можна“, — вважає мій колега з Центру спільних дій Назар Заболотний.

Водночас, обмеження деяких прав та свобод допускається лише за надзвичайного стану або не допускається взагалі. Наприклад, це право на недоторканість особи та право власності. На початку квітня парламент вніс зміни до закону про захист від інфекційних хвороб, щоби посилити заходи, які спрямовані на протидію поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Саме цей закон і надає уряду право встановлювати та відміняти карантин. І у змінененому його варіанті можна обмежувати право на недоторканість особи та право власності, що суперечить конституції. Також він дозволяє обробку персональних даних без згоди особи, що порушує право на захист персональних даних.

Проте навіть хто визнає дії влади правомірними, вказують на певні недоліки.

“Найбільша проблема у пропорційності обмежень. Невипадково низка запроваджених Урядом заходів критикується через їх надмірність. Наприклад, заборона на прогулянки у парках, скверах (за умов дотримання соціальної дистанції та наявності індивідуальних засобів захисту) видається не зовсім обґрунтованою“, – зазначає Людмила Опришко, експертка ГО “Платформа Прав Людини”.

Як би там не було, конституційність законів може встановити тільки Конституційний Суд, а не міський голова чи хтось інший. Якщо в органах місцевого самоврядування вважають акти уряду неконституційними, то це не привід їх не виконувати. Натомість, вони можуть звернутися до адміністративного суду.

Реакція центру

У відповідь на рішення міськвиконкому Черкас президент України Володимир Зеленський передавав йому публічно “привіт”, на вулицях міста з’явилась Нацгвардія, навіть відкрили кримінальну справу. Така реакція мала не меті зупинити ефект доміно. “З юридичної точки зору це повний абсурд, але мета була не посадити когось, а зупинити масове послаблення карантину в громадах, щоб не було епідеміологічного вибуху“, — каже Олександр Солонтай, експерт з політики.

Водночас, Черкаська облдержадміністрація подала до суду, і останній задовільнив її позов, оскільки “право на життя та здоров’я людини не може бути обмежено” і “реалізація окремими жителями міста Черкаси спірного рішення виконавчого комітету може призвести до значного збільшення кількості захворювань на гостру респіраторну хворобу COVID-19 на території міста Черкаси”. Саме так і має діяти центральна влада у таких випадках з юридичної точки зору.

Чому місцева влада повстала

Доходи місцевих бюджетів постраждали від коронавірусу та карантинних обмежень. Зокрема, парламент дозволив не сплачувати протягом березня плату за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Оскільки більшість підприємств малого та середнього бізнесу не працюють, місцеві бюджети можуть втратити 17 відсотків надходжень від податку на доходи фізичних осіб. Менше платитимуть і єдиного податку. Інше джерело доходів громад – туристичний збір – також впаде, адже менше туристів зможе відвідати громади через обмеження пересування людей.

Водночас, витрати зростають. Місцева влада виділяє кошти на підвищення зарплат медикам, які працюють з хворими на коронавірус, закупівлю ліків, тестів, масок, підвіз медиків на роботу, доставку продуктів літнім людям та соціально незахищеним сім’ям. Задля підтримки фінансової спроможності представники місцевого самоврядування звернулися до парламенту з проханням збільшити частку податку на доходи фізичних осіб, яка надходить до місцевих бюджетів, із 60 до 65 відсотків.

Заходи з підтримки бізнесу, які ухвалила Верховна Рада, мають зменшити негативний вплив та зберегти частину робочих місць. У результаті менше підприємств закриються і продовжуватимуть сплачувати податки до місцевих бюджетів. Проте ці заходи, навряд чи, дозволять запобігти скороченню надходжень до місцевих бюджетів.

“Якщо не послаблювати карантин, економіка все-одно візьме гору, але буде суцільно тіньова“, – зазначає Олександр Солонтай, експерт з політики. А це ще більше вдарить по місцевих бюджетах, адже підприємства “в тіні” не платять податки.

Змінюються і настрої людей, відповідно до опитувань Gradus. Більше людей підтримують пом’якшення карантину. У них закінчуються заощадження. Тоді як 38 відсотків вважає, що карантин продовжать до літа, аж 39 відсотків не готові сидіти вдома довше, ніж до 12 травня.

Все частіше по телебаченню розповідають про пом’якшення карантину в європейських та інших країнах. Також з’являються повідомлення про недотримання правил й в Україні. Та і на місцях люди самі бачать, що не всі їх дотримуються.

Зменшення надходжень до місцевих бюджетів та зміна настроїв у людей підштовхують місцеву владу до пом’якшення карантину всупереч рішенням уряду. Не виключено й те, що це спроби посилити політичну підтримку серед громадян напередодні місцевих виборів, запланованих на осінь 2020-го.

Принцип диференціації

“Бунт” місцевої влади підняв питання про те, що в різних регіонах ситуація різна: і з точки зору захворюваності на COVID-19, і щодо соціально-економічного становища. Тому місцева влада просить надати їй повноваження пом’якшувати карантин. Водночас, коронавірус передається надзвичайно швидко. Це пандемія світового масштабу. І передчасне пом’якшення в одній області може вплинути на спалах захворюваності у сусідніх.

Незалежно від того, як вирішиться дилема щодо повноважень, вихід з карантину для різних регіонів може бути різним. І питання не тільки в тому, що хтось почне пом’якштувати карантин раніше, ніж це дозволяє уряд. А і в тому, що 11 травня, коли уряд починає пом’якшення карантину, для когось може бути передчасним. Наприклад, у Львові статистика захворюваності зростає, станом на 4 травня.

Не кажучи вже про Чернівецьку область чи місто Київ. Із заяв міністра охорони здоров’я можна припустити, що пом’якшення все ж буде різним для різних регіонів. Проте як саме це відбуватиметься буде зрозуміло лише після ухвалення нової постанови уряду.