Пропозиція нових українських свят

16 Лютого 2023
Пропозиція нових українських свят
Головна > Моніторинг рішень > Пропозиція нових українських свят

Встановити нові українські свята 

Законопроєкт 9009 від 13.02.2023 

Хто зареєстрував: Оксана Савчук та народні депутати з фракцій “Голос”, “За майбутнє” та “Слуга народу”.   

На кого впливає: роботодавців, працівників, зокрема державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування, працівників державних та комунальних підприємств, бізнес, жінок. 

Що змінює 

  • скасовує такі святкові дні: Міжнародний жіночий день (8 березня), День праці (1 травня) та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня); 
  • натомість, запроваджує нові святкові дні:  
  • День української жінки (День українки) – День народження Лесі Українки (25 лютого); 
  • Шевченків день – День народження Тараса Шевченка (9 березня); 
  • День матері (друга неділя травня). 

Що так: скасування свят 1 травня та 9 травня, які наразі мають не святковий, а радше пропагандистський характер. Росія використовує ці дати для пропаганди свого режиму, виправдання агресії та погроз цивілізованому світу війною. 

Що не так:  

  • нові запропоновані свята не відображають традицій, які склалися у суспільстві, як про це заявляють автори законопроєкту. Більше того, окремі пропоновані дати можуть мати й несвяткову конотацію. Наприклад, День жінки пропонують святкувати 25 лютого, через кілька днів після річниці Дня Героїв Небесної Сотні (20 лютого) та початку збройної агресії Росії проти України (24 лютого); 
  • поширення традиціоналістичних наративів про роль жінки у суспільстві: жінки-матері, жінки-берегині, української жінки тощо; 
  • окремі автори ініціативи вже її критикують. Ярослав Юрчишин, народний депутат з фракції “Голос” та співавтор ініціативи, каже, що деякі нововведення не мають шансів пройти й “справді непотрібні”; 
  • порівняльна таблиця суперечить законопроєкту. У таблиці визначили, що 14 жовтня, замість Дня захисників і захисниць України, буде святкуватись День захисника України. Водночас, основним документом є законопроєкт, а порівняльна таблиця – лише відображає запропоновані зміни.