Продовження карантину, розвиток професійної освіти, новий керівник ССО та нова мінімалка – що робили уряд, президент та парламент

Найбільшим результатом роботи Кабміну та президента цього тижня стало продовження карантину та запровадження нових обмежувальних заходів. Майже непоміченими на цьому фоні є інші рішення, зокрема щодо розвитку центрів професійної  освіти та призначення нового керівника Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. 

Хто ухвалив: Кабмін. 

На кого вплине: громадян, бізнес, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, Кабмін. 

Що змінює:  

• продовжили адаптивний карантин до 31 жовтня 

• заборонили роботу дискотек, нічних клубів, діяльність закладів громадського харчування з організацією дозвілля 

• в той же час заклади культури, для яких концертна діяльність протягом останнього року є основним видом діяльності, можуть її продовжувати 

• з 24-ї до 7-ї обмежили роботу ресторанів, кафе, барів, їдалень, інших закладів харчування, окрім адресної доставки 

• органам місцевого самоврядування надали доступ до додатку “Дій вдома”. 

Що не так: 

• Кабмін не має повноважень обмежувати права людини так, як це зробили розпорядженням про введення карантину 

• обмеження, які встановив Кабмін на час карантину, характерні для режиму надзвичайного стану, який вводить президент своїм указом і затверджує парламент 

• встановлення додаткових обмежень не мають сенсу, якщо паралельно не проводити підготовку закладів охорони здоров’я до наслідків пандемії. На жаль, нові обмежувальні заходи не впливають на здатність системи охорони здоров’я в Україні відповідати на виклики пандемії. 

Хто ухвалив: Кабмін. 

На кого вплине: громадян, бізнес, деяких іноземців, осіб без громадянства, органи державної влади, Кабмін, президента, парламент. 

Що змінює:  

• з 00 годин 00 хвилин 28 серпня до 28 вересня забороняє в’їзд на територію України іноземцям та особам без громадянства, окрім осіб, які: 

• є одним із подружжя, батьками або дітьми громадянина України, постійно або тимчасово проживають в Україні та мають посвідку на остійне чи тимчасове проживання 

• прибувають в Україну з метою навчання, проходять військову службу, інструктори збройних сил країн-членів НАТО, або ж прямують транзитом 

• визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту 

• є дипломатами, працівниками дипломатичних представництв, главами чи членами офіційних делегацій, або ж запрошені Міністерством закордонних справ 

• є діячами культури, що прибувають на запрошення закладу культури, прибувають для участі в спортивних змаганнях,  або ж є водіями чи членами екіпажу вантажних автомобілів, автобусів, які здійснюють регулярні перевезення чи річкових, морських, повітряних суден, локомотивних бригад 

• окремим іноземцям дозвіл на перетин кордону може дати Голова Держприкордонної служби 

• іноземці, які таки перетнули кордон, мають мати поліс страхування. 

Що не так: 

• порушення принципу правової визначеності. Люди мають мати можливість передбачати наслідки своїх дій і розуміти, що вони можуть робити. Але коли обмеження вводиться в дію за пару годин після ухвалення – принцип порушується 

• Кабмін не створив якісних механізмів для перетину кордону громадянами Білорусі. Випадки, коли вони можуть отримати статус біженця або окремий дозвіл голови Держприкордонної служби є неефективними 

• непродуманість політики. Перше рішення щодо введених заборон Кабмін скасував як нереалізоване. Введені заборони не обговорювали з громадськістю, є раптовими і ввели без можливості повернутись на територію України усім, хто хотів. 

Про недоліки першого рішення уряду про заборону в’їзду іноземців та осіб без громадянства читайте у статті редактора “Європейської правди” Сергія Сидоренка: “Зруйнувати родини, покарати інвесторів: чим загрожує закриття кордонів України для іноземців“. 

Хто ухвалив: Кабмін. 

На кого вплине: абітурієнтів, студентів професійної (професійно-технічної) освіти, органи місцевого самоврядування, Міністерство фінансів, Кабмін. 

Що змінює: розподіляє субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної  (професійно-технічної) освіти у 2020 році. Загалом місцеві бюджети отримають 100 млн грн. За ці кошти 52 заклади професійної освіти облаштують 53 навчально-практичні центри новими обладнанням та технікою.  

Чому важливо: навчально-практичні центри – це майстерні і лабораторії у закладі професійної освіти, де студенти проводять практичні заняття, підвищують кваліфікацію або перенавчаються. 

Що так: за рахунок отриманих коштів заклади професійної (професійно-технічної) освіти зможуть оновити техніку та матеріально-технічну базу, що дозволить якісніше навчати студентів. 

Що не так: система професійної (професійно-технічної) освіти потребує системної реформи з переглядом її завдань та бажаних результатів, а не одноразового виділення субвенцій з державного бюджету напередодні виборів. Наразі заклади професійної (професійно-технічної) освіти знаходяться на балансі місцевої влади, яка не завжди має здатність її фінансово підтримати. 

Хто ухвалив: президент. 

На кого вплине: військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, Генштаб, Командувача Збройних Сил, Президента, громадян України. 

Що змінює: звільняє з посади командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України Ігоря Луньова, натомість призначає на цю посаду Григорія Галагана.  

Чому важливо: Сили спеціальних операцій – наймолодша складова Збройних Сил України, яка мала б існувати за стандартами НАТО, тренувати найкращих бійців, брати участь у найбільш небезпечних завданнях. Оновлення керівництва у цій структурі може позитивно вплинути на її розвиток. 

Що не так: відсутня інформація від президента чи його офісу щодо причин раптової зміни керівництва Сил спеціальних операцій. 

Хто ухвалив: парламент.  

На кого вплине: громадян, працівників, бізнес, ФОПів, пенсіонерів, органи державної влади та місцевого самоврядування. 

Що змінює: 

• збільшує мінімальну заробітну плату на 277 грн (до 5000 грн) 

• збільшує видатки та доходи державного бюджету. Зокрема, доходи від податку на доходи фізичних осіб планують збільшити на 461 млн грн, а видатки на обслуговування державного бюджету скоротити на 3,4 млрд грн.  

Що так: за словами міністра фінансів Сергія Марченка, це рішення має допомогти додатково залучили до Пенсійного фонду 1,7 млрд грн, а також збільшити доходи державного та місцевих бюджетів на 1,2 млрд грн.  

Що не так:  

• збільшення витрат бізнесу, державного та місцевих бюджетів на відповідне підвищення зарплат працівникам. Зокрема, Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, прогнозує додаткові 1,5 млрд грн видатків з державного бюджету 

• пропорційно збільшиться сплата транспортного податку, податків на нерухомість, на доходи фізичних осіб, судового та туристичного зборів, плата за адміністративні послуги, державного мита, єдиного соціального внеску тощо. Також змінюється розмір необхідних збитків для кваліфікації злочинів. 

Також нардепи на позачерговому засіданні, що відбулось 25 серпня, оголосили конкурс на ескіз Великого Державного Герба (3394). Про цю ініціативу ми писали у попередньому дайджесті.