Посилення обороноздатності держави та перенаправлення коштів військового збору

Схоже, що вся владна вертикаль зайнята зустрічами з високопоставленими іноземними гостями, які в ці дні прилітають в Київ один за одним. Але не дипломатією єдиною. Президент знайшов час щоби прийти у стіни Верховної Ради і розповісти про те, як буде посилювати Збройні Сили України одним указом. А група народних депутатів України, наче продовжуючи тему, запропонувала змінити спрямування коштів, отриманих завдяки військовому збору 

Першочергові заходи зміцнення обороноздатності держави 

Указ Президента № 36/2022 

Хто ухвалив: Президент 

На кого вплине: Кабмін, Міністерство оборони, Збройні Сили України (ЗСУ) 

Що змінює:  

Доручає Кабміну: 

1. забезпечити фінансування потреб сектору безпеки і оборони на 2023-2025 роки на рівні 5 % від запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% ВВП мають бути спрямовані на потреби сил оборони; 
2. підготувати законопроєкти щодо: 

• збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців на 2022 рік; 
• поетапного збільшення чисельності ЗСУ на 100 000 осіб впродовж 2022-2025 років; 
• запровадження моделі інтенсивної системи військової підготовки як заміни для проходження строкової військової служби; 
• припинення призову з 1 січня 2024 року; 

Доручає Міністерству оборони: 

• розробити концепцію поступового переходу до формування ЗСУ на професійній основі; 
• збільшити термін дії контрактів військовослужбовців; 
• збільшити розмір грошового забезпечення у 2023 році для осіб, які укладають довгострокові контракти до рівня не менше трикратного розміру мінімальної зарплати на відповідний рік; 
• прискорити розробку концепції забезпечення військовослужбовців житлом; 

• забезпечити прозору систему кар’єрного росту.  

Що не так:  

• порушує Конституцію, оскільки Президент не має повноважень давати жодні доручення Кабміну; 
• збільшення грошового забезпечення військовослужбовців на 2022 рік через місяць після прийняття Державного бюджету потребуватиме значного перерозподілу державних видатків і ставить під сумнів здатність Уряду планомірно керувати економікою країни; 

• відмова від призову є популізмом, оскільки жодна держава в стані тривалої війни чи з високим ризиком вторгнення не комплектує армію виключно за рахунок військовослужбовців за контрактом. Високі ризики зменшують кількість охочих вступати на службу і національна економіка не здатна забезпечити достатній рівень оплати такій великій кількості персоналу; 
• в держави немає фінансових можливостей для збільшення ЗСУ на 100 000 осіб за три роки і для їхнього постійного утримання. Україна вже зараз витрачає близько 5% ВВП на сектор безпеки та оборони і навряд чи зможе суттєво збільшити цей відсоток у наступні роки; 
• збільшення терміну контрактів призведе до зменшення кількості осіб, які бажають вступати на службу та до відтоку військовослужбовців, які будуть незгодні продовжувати свої контракти на довгі строки. 

Що замість:  

• Президент мав би самостійно готувати законодавчі пропозиції, для реалізації своїх повноважень, оскільки він наділений правом законодавчої ініціативи і здійснює загальне керівництво сектором безпеки і оборони; 
• рішення щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців необхідно закладати під час прийняття бюджету на наступний рік, а не через місяць після його прийняття; 
• модернізувати підходи до строкової військової служби, зробити її проходження обов’язковим для заняття частини посад державної служби та у державному секторі економіки; 
• спрямувати доступні фінансові ресурси для покращення побутових умов військовослужбовців та переозброєння військ. 

Спрямування коштів військового збору на потреби оборони 

Проєкт Закону № 6566 від 28.01.2022 

Хто зареєстрував: В. Цабаль та 8 депутатів фракції «Голос» 

На кого вплине: мешканців України, Міністерство фінансів, Міністерство оборони, Збройні Сили України (ЗСУ) 

Що передувало: з початком збройної агресії Російської Федерації проти України в 2014 році був запроваджений військовий збір. Зібрані за ним кошти, а це майже 27 мільярдів грн за минулий рік, спрямовуються до Загального фонду Державного бюджету.  

Що змінює:  

• виключає доходи від стягнення військового збору з числа доходів Загального фонду Державного бюджету; 
• спрямовує доходи від військового збору до Спеціального фонду державного бюджету на потреби забезпечення діяльності ЗСУ та модернізацію військової техніки. 

Що не так: 

• проєкт не пропонує додаткових джерел надходжень або еквівалентного скорочення видатків до Загального фонду бюджету після вилучення з нього доходів від військового збору. Це призведе до дефіциту Загального фонду Державного бюджету на суму понад 20 мільярдів грн на 2022 рік; 
• фінансування видатків на забезпечення ЗСУ та модернізацію військової техніки через спеціальний фонд підвищує ризики корупції та неефективного використання коштів через позаплановий характер закупівель поєднану з непрозорістю процедур закупівель. 

Що замість:  

• під час подання законопроєктів про перерозподіл чи збільшення видатків необхідно одночасно подавати пропозиції змін щодо скорочення видатків за іншими напрямками чи способи залучити додаткові надходження до бюджету; 
• узгоджувати розмір видатків на розвиток ЗСУ з потребами державного оборонного замовлення на відповідний рік.