Година запитань до уряду

Година запитань до уряду — це періодичне проведення засідання Верховної Ради за участі членів Кабінету Міністрів. На ньому депутати запитують прем’єра та міністрів про ті речі, які зараз є актуальними для суспільства. До повномасштабного вторгнення година запитань до уряду проводилась щоп’ятниці наприкінці пленарного тижня. Календар та стенограми засідань доступні на сайті Верховної Ради. Також трансляція доступна на телеканалі “Рада”.

Здійснені заходи:

13 березня 2026 року відбулась чергова Година запитань до уряду. Урядовці відповідали на запитання про стан забезпечення паливно-енергетичного комплексу та першочергові заходи щодо стабілізації ситуації на ринку енергоносіїв в умовах дії воєнного стану.Основним доповідачем став Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр енергетики України Денис Шмигаль.Міністр окреслив основні напрямки роботи:

  • імпортується 85% пального, ситуація контрольована. Пріоритети це армія, посівна, бізнес. У резервах біля 100 тис. тонн бензину та дизелю;
  • енергосистема стабілізована. Дефіцит залишається, тому часткові відключення зберігаються;
  • продовжується відновлення знищених обʼєктів енергетики;
  • перший рівень захисту об’єктів виконано на всіх пріоритетних об’єктах. Другий рівень наразі 80–95% готовності. Потреба у фінансуванні значна — біля 35 млрд грн;
  • триває накопичення газу у сховищах;
  • мета — залучити ~5 млрд євро. Формат “Енергетичний Рамштайн” працює, наступна зустріч відбудеться у Брюсселі. Мета — залучити 5 млрд євро.

27 березня 2026 року відбулась наступна Година запитань до уряду. Урядовці відповідали на запитання про поточну економічну ситуацію в Україні та шляхи врегулювання викликів в умовах дії воєнного стану. Відповідав на запитання депутатів міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Міністр окреслив основні напрямки роботи:

  • у 2025 році відбулося зростання ВВП на 1,8%, інфляція 8%. Через енергообмеження та холодну зиму на початку 2026 року відбулося падіння ВВП на на 1,2%. Постраждали металургія, добувна промисловість, транспорт;
  • окрема увага URІF: перша інвестиція фонду США-Україна у виробника компонентів для дронів “Сайн Інжиніринг”. Наступні інвестиції плануються у критичні копалини та енергетику;
  • пріоритетом є підтримка бізнесу, зокрема кредитні програми на власну генерацію, гранти для постраждалих підприємств, страхування воєнних ризиків (компенсація до 30 млн грн на об’єкт). Мета цього збільшити частку переробної промисловості у ВВП з 8,5% до 20%;
  • з 20 березня по 1 травня працюватиме програма “Кешбек на пальне”: компенсація 5–15% вартості пального, до 1000 грн/місяць. Витратити можна на комуналку, продукти, ліки або донат ЗСУ;
  • нова стратегія зайнятості до 2030 року, цифровізація через систему “Обрій”, програма перенавчання для людей 50+, оновлений Трудовий кодекс;
  • існує ризик недонаповнення бюджету на 5 млрд євро, через невчасне виконання маркерів програми Ukraine Facility, зокрема невчасне прийняття законопроєктів у рамках зобовʼязань програми.

 

Депутатські запити і звернення

Депутатський запит і депутатське звернення — це два різних інструменти, які народні депутати використовують для виконання своїх повноважень. Запит – це прохання надати інформацію, звернення – прохання вчинити певні дії, викладені у пропозиціях, заявах чи скаргах.

Здійснені заходи:

У березні 2026 подано 57 депутатських запитів, адресованих переважно Кабінету Міністрів, Президенту, профільним міністерствам та органам місцевого самоврядування.

Значну частину запитів присвячено військовим і ветеранським питанням: присвоєння звання Героя України (зокрема посмертно), виплати військовослужбовцям НГУ за знищену техніку ворога, права родин звільнених з полону, реінтеграція ветеранів та надання земельних ділянок учасникам бойових дій. В енергетичній сфері порушувалися питання графіків аварійних відключень, обсягів імпорту газу й електроенергії, якості житлово-комунальних послуг, а також відмови державних банків виконувати закон про підтримку сімей з дітьми.

Окремий блок стосується інфраструктури та розвитку громад: ремонт доріг і мостів на Чернівеччині, будівництво спортивних майданчиків, відновлення житла у Вишгороді після ракетних ударів. У соціальній та освітній сфері порушувалися питання ситуації навколо черкаського ліцею “Перспектива”, збереження лікарняних відділень, відкриття сільських аптек, пенсійного забезпечення чорнобильців та осіб з інвалідністю.

Кілька запитів спрямовано на контроль і прозорість: перевірка мережі АЗС “АМІС” (запити до БЕБ, СБУ та прокуратури), антикорупційна перевірка НАЗК, витрати посадовців Уманської ради. Серед інших тем — якість мобільного зв’язку на Чернівеччині, доступність вуличної інфраструктури Києва для людей з порушеннями зору та правовий статус будинків-гуртожитків.

 

Тимчасові спеціальні слідчі комісії

Тимчасові спеціальні та слідчі комісії Верховної Ради України – це тимчасові органи, які створюються для виконання певних завдань, визначених парламентом. Спеціальні комісії займаються підготовкою та попереднім розглядом питань, а також розробкою проєктів законів. Слідчі комісії проводять розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес. Перелік комісій міститься на сайті Ради. Діяльність регламентується профільним законом.

Здійснені заходи:

9 березня група з 8 народних депутатів на чолі з Максимом Ткаченком зареєстрували проєкт постанови № 15060 “Проект Постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту”. ТСК виявлена:

  • системні проблеми у реалізації інфраструктурних проєктів у межах «Великого будівництва»: затримки, подорожчання, неефективне використання коштів і слабкий контроль.
  • частина об’єктів залишається незавершеною (зокрема «ШевченкоHUB»), що створює ризики втрати бюджетних інвестицій і додаткового фінансового навантаження.
  • неврегульованою залишається багаторічна заборгованість спортивних об’єктів (Євро-2012), що блокує їх повноцінне функціонування.
  • сфера охорони культурної спадщини не готова до умов війни: відсутня системна евакуація, облік і належні сховища для музейних цінностей.
  • туристична галузь частково відновлюється, але залишається тінізованою через слабке адміністрування туристичного збору та недостатній контроль.
  • у культурному секторі (театр, кіно, музика) зафіксовано неефективне управління, порушення у використанні коштів і відсутність прозорих механізмів відбору керівників.
  • стан кіногалузі та збереження кіноспадщини оцінено як критичний: необхідні аудити, консолідація ресурсів і реформа системи державної підтримки.

12 березня Верховна Рада ухвалила постанову №4815-IX “Про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань збереження та розвитку академічної науки”. Основними завдання ТСК визначено:

  • підготовка пропозицій щодо оновлення законодавства у сфері академічної науки, включно з розробкою нового профільного закону;
  • аналіз стану використання майна академій наук і напрацювання рішень для підвищення його ефективності;
  • розробка заходів для запобігання незаконному використанню майнового комплексу академій;
  • підготовка пропозицій щодо вдосконалення системи управління та адміністрування академічної науки.

10 березня народний депутат Михайло Бондар зареєстрував проєкт постанови №15071 “Про утворення Тимчасової слідчої комісію Верховної Ради України з питань протидії контрабанді та контрафакту”. Основні завдання ТСК визначені такі:

  • збір інформації та доказів, а також отримання пояснень від державних органів, установ і посадових осіб, дотичних до предмета розслідування;
  • виявлення схем незаконного переміщення товарів і обігу контрафактної продукції, зокрема у високоризикових товарних групах;
  • аналіз законодавства і процедур у сфері митниці, оподаткування та захисту прав інтелектуальної власності з метою виявлення прогалин;
  • підготовка рекомендацій і законодавчих ініціатив, у тому числі щодо посилення парламентського контролю.

11 березня група з 9 народних депутатів на чолі з Ярославом Железняком зареєстрували проєкт постанови №15074 “Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України”. ТСК прийшла до висновку:

  • зберігаються високі ризики невиконання міжнародних зобов’язань перед МВФ та ЄС (Ukraine Facility) через затримки у законодавчих змінах і досягненні індикаторів;
  • рівень нелегального обігу тютюнової продукції та сировини залишається значним і системним;
  • виконання міжнародних програм підтримки напряму залежить від ефективної взаємодії парламенту та уряду;
  • більшість необхідних реформ перебуває у спільній зоні відповідальності законодавчої та виконавчої влади;
  • забезпечення економічної стійкості держави потребує прискорення реформ і кращої координації між інституціями.

11 березня група з 8 народних депутатів на чолі з Мар’яном Заблоцьким зареєстрували проєкт постанови №15075 “Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, пов’язаних з неповерненням валютної виручки в Україну”. Комісія дійшла до висновків:

  • неповернення валютної виручки та фіктивний експорт мають системний характер і становлять загрозу фінансовій та економічній безпеці держави;
  • обсяг таких операцій перевищує 8 млрд доларів США, із найбільшим негативним впливом на аграрний сектор і ринок природного газу;
  • проблема загострилася в умовах війни, оскільки втрати валютних надходжень напряму послаблюють економічну та оборонну стійкість України;
  • недосконале регулювання валютних операцій, зокрема в енергетичному секторі, призводить до втрат бюджету та державних компаній;
  • існуючі механізми контролю частково працюють (наприклад, депонування коштів в аграрному експорті), але обходяться через нові схеми, зокрема фіктивні давальницькі операції;
  • необхідне посилення законодавчих і контрольних інструментів, включно з чіткими критеріями для експортерів і жорсткими санкціями, з урахуванням практик ЄС.

13 березня народний депутат Ярослав Железняк зареєстрував проєкт постанови №15079 “Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України”. Основними завданнями комісії визначено:

  • розслідування можливих протиправних дій посадових осіб державних органів і підприємств, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
  • збір та аналіз інформації про міжнародну фінансову допомогу (кредити, позики, технічну підтримку) і стан виконання Україною відповідних зобов’язань.

16 березня група з 17 народних депутатів на чолі з Олександром Бакумовим зареєстрували проєкт постанови №15083 “Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави”. Комісія прийшла до таких висновків:

  • облік і документування фортифікаційних споруд здійснювалися неналежно: відсутні повні та достовірні дані про їх кількість, стан і вартість, а частина об’єктів не підтверджена документально;
  • у сфері оборонних закупівель виявлено системні проблеми планування та виконання: недофінансування поєднувалося з неефективним використанням коштів, значною дебіторською заборгованістю та зривами постачань;
  • нова модель тилових закупівель не забезпечила очікуваного результату через слабке розмежування повноважень, зростання адміністративних витрат і низьку результативність контрактів;
  • попри формальну прозорість процедур, механізми контролю якості та відповідальності постачальників залишаються неефективними, що призводить до невиконання зобов’язань і втрат бюджету;
  • закупівлі безпілотних систем у 2022–2024 роках здійснювалися з істотними правовими прогалинами, без належної конкуренції та контролю за ціноутворенням, що створило ризики завищення вартості і неефективного використання коштів;
  • система державного контролю у сфері оборонних витрат є недостатньо спроможною, зокрема через кадрову слабкість і обмежені ресурси, що не відповідає масштабу бюджетних витрат на сектор безпеки і оборони.

 

Уповноважений ВРУ з прав людини

Уповноважений ВРУ з прав людини здійснює парламентський моніторинг за дотриманням прав і свобод людини. Його діяльність регулюється законом.

Здійснені заходи:

  • моніторингові візити у регіонах — перевірки закладів і місць проживання ВПО, медичних закладів, місць несвободи, об’єктів цивільного захисту (укриття), центрів соціальної підтримки. Офіс Омбудсмана регулярно публікував Омбудсман Дмитро Лубінець анонси та звіти таких візитів у березні 2026;
  • взяв участь у засіданні Конституційного суду України. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини оскаржує норму, яка на час дії воєнного стану повністю блокує виконання судових рішень немайнового характеру, де боржниками є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України. У засіданні оголошено перерву, розгляд справи триває.

 

Бюджетна процедура

Контроль за використанням державних коштів, зокрема, через ухвалення закону про бюджет та забезпечення його виконання, є конституційним повноваженням ВРУ.

Здійснені заходи:

Відсутні.
 

Рахункова Палата

Рахункова Палата є вищим органом фінансового контролю в Україні, який діє від імені Верховної Ради. Вона здійснює аудит ефективності бюджетних витрат та представлення аналітичних висновків для парламенту.

Здійснені заходи:

6 березня Рахункова Палата на своєму засідання розглянула звіт про результати аудиту відповідності на тему «Закупівля безпілотних систем» («таємно»).
 

Комітетський контроль

Комітетський контроль – це система заходів, за допомогою яких парламентські комітети контролюють діяльність профільних міністерств. До прикладу, Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки контролює діяльність Міністерства оборони. Комітети парламенту перевіряють діяльність виконавчих органів через заслуховування та робочі групи.

Здійснені заходи:

Комітет Верховної Ради з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи на своєму засіданні підтримав заяву народного депутата Дар’ї Володіної щодо складання мандату.

Загалом, у березні планово відбулися засідання всіх комітетів Верховної Ради України.

Дайджест підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».