Не наші герої. Чому потрібно позбавити звань та нагород тих, хто підтримує війну росії проти України

Чому потрібно позбавити звань та нагород тих, хто підтримує війну росії проти України

12 грудня президент Володимир Зеленський відповів на петицію про позбавлення політика Юрія Бойка звання Герой України. У своїй відповіді він вказав, що не має на це повноважень, адже закон не передбачає таких механізмів. Текст написаний для “Цензор.нет“

Нагородження державною нагородою є найвищим проявом визнання видатних заслуг. Військовослужбовці, правники, економісти, медики, інженери, науковці, журналісти, письменники та багато інших, хто здійснив героїчний вчинок, досягнув значних успіхів чи у інший спосіб сприяв розвитку України, заслуговують на публічне визнання. Так мало б бути.

Але від самого початку державні нагороди не завжди були тим, чим мали бути. У компанії із дійсно гідними відзначали також випадкових людей, які на практиці нічого визначного для України не зробили. Упродовж десятиліть це було звичною практикою. І зараз ми пожинаємо плоди такої політики: деякі Герої України, кавалери державних орденів та народні артисти України не лише не засуджують агресію Росії проти нашої країни, але й всіляко її підтримують.

Вручити легше, ніж позбавити

Чинний Закон “Про державні нагороди” ухвалили ще у квітні 2000 року. З того часу його правили 30 разів, але без суттєвих змін. Тому ті, хто читають його сьогодні, можуть вловити саме той відголосок “нульових”: вседозволеності кучмізму і відсутності будь-якого контролю.

Саме цей закон визначає види державних нагород: звання Герой України, ордени, медалі, відзнака “Іменна вогнепальна зброя”, почесні звання, державні премії та президентські відзнаки. Останні Глава держави затверджує власними указами. Наприклад, Віктор Ющенко заснував відзнаку Хрест Івана Мазепи, Петро Порошенко – медаль “25 років незалежності України“, а Володимир Зеленський – відзнаку “За оборону України“.

Закон визначає за які заслуги можна розраховувати на державну нагороду. Наприклад, за геройський вчинок можна отримати звання Герой України, за успіхи у державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах – орден княгині Ольги, а за мужність і відвагу, самовіддані дії у захисті державних інтересів військовослужбовці можуть розраховувати на медаль “За військову службу Україні”.

У питаннях нагородження президенту допомагає Комісія державних нагород та геральдики. Вона є дорадчим органом Глави держави і працює на громадських засадах. До чинного складу Комісії входять чотирнадцять осіб. Зараз її очолює голова Офісу Президента Андрій Єрмак, а його заступником є колега з Банкової Олексій Дніпров. Окрім ще двох співробітників Офісу президента до складу Комісії входить ще десять осіб за згодою, серед яких Андрій Гречило, голова Українського геральдичного товариства, Андрій Бокотей, професор кафедри Львівської національної академії мистецтв, Василь Кремінь, колишній міністр освіти і науки часів Кучми, а зараз президент Національної академії педагогічних наук України.

Відповідне Рішення про позбавлення держнагород президент може ухвалити лише у разі засудження особи за тяжкий злочин за окремим поданням суду. Також, одним із видів санкцій, які застосовує президент є позбавлення державних нагород та інших форм відзначення. Жодних інших підстав чи процедур немає.

Держнагороди як комплімент

Значною проблемою є відсутність будь-якого контролю. Ані суспільство, ані парламент не можуть вплинути на президента чи комісію і вказати, кого варто нагороджувати, а кого – ні. Тому поширеною практикою є нагородження наближених до влади спонсорів та політиків або популярних людей задля піару.

Наприклад, нагородження Надії Савченко званням Герой України було гарним кроком для президента Петра Порошенка. Але після повернення з полону, численних скандалів і кількох років депутатства Надію Савченко позбавили недоторканості і звинуватили у намірі вчинити теракт у парламенті. Можна згадати також про Ігора Калєтніка, заступника голови парламенту у часи Януковича, почесного митника і заслуженого юриста, Галину Герегу, кавалерку ордену “За заслуги” І, ІІ та ІІІ ступенів, та Віктора Медведчука, який є одночасно заслуженим юристом, кавалером орденів “За заслуги” та князя Ярослава Мудрого.

Нинішній Президент Володимир Зеленський у серпні 2021 року нагородив одразу дванадцять чинних народних депутатів, дев’ять з яких – представники його фракції у парламенті. Серед них були Андрій Костін та Олена Шуляк, які сьогодні є Генпрокурором та головою пропрезидентської партії відповідно.

Такий підхід діє ледь не у кожній демократичній країні. Нагородження державними нагородами часто є політичним інструментом, за бездумне використання якого президенти мали б нести політичну відповідальність. Але обставини кардинально змінюються, коли нагороджені державними нагородами сприяють збройній агресії проти України і воєнним злочинам проти українців.

Колишній депутат-регіонал Борис Дейч, маючи звання Героя України, підтримав окупацію Криму. Аналогічно вчинили й інші “Герої України” – Микола Багров та Февзі Якубов. Ексдепутат Ілля Кива, який систематично закликає знищити нашу країну, є кавалером орденів Данила Галицького та “За мужність“.

Великого фаната “русского мира” Олега Царьова нагороджували орденом “За заслуги“. А експрем’єр Микола Азаров, якого підозрюють у державній зраді, отримував Державну премію у галузі науки і техніки, звання заслужений економіст, Орден “За заслуги” ІІ та ІІІ ступенів. Народні артисти України Ані Лорак, Таїсія Повалій, Володимир Данилець та Володимир Мойсеєнко роками живуть в Росії і майже ніяк не відреагували на широкомасштабне вторгнення.

Але крім українців із антидержавною позицією у нас досить росіян, які мають чинні українські звання. Народними артистами України є росіяни Віктор Захарченко та Владімір Співаков, які у 2014 році публічно підтримали агресію проти України, Ніколай Басков, який виправдовує війну, Філіп Кіркоров, який робить вигляд, наче нічого не відбувається, та Ілля Рєзнік, який показово відмовився від цього звання через “фашистський переворот”.

Як виправити ситуацію

Нагородження державними нагородами – це право президента, за яке він має нести відповідальність перед виборцем. Було б дивно, якби кожен наступний президент переглядав рішення свого попередника і визначав своїх героїв. Але в умовах антиколоніальної війни обставини змінюються.

Присутність в одному переліку осіб, які активно підтримують агресію проти України і міф про “український нацизм”, та справжніх Героїв України, які віддали своє життя чи здоров’я за вільну країну, знецінює сам сенс державних нагород. Такі “герої” не лише зраджують довіру президентів, які їх нагородили, а й дискредитують Україну і наш народ вказуючи, що ці нагороди нічого не варті.

Одного фаната “русского мира” вже позбавили державних нагород. У 2018 році РНБО запровадила санкції проти народного артиста народного артиста Іосіфа Кобзона, забравши у нього держнагороди. Але сама процедура довга і вибіркова. Таку практику потрібно продовжити і вичистити списки нагороджених від тих, хто підтримує знищення України та українців. Зрештою, петиція про позбавлення Юрія Бойка звання Герой України не просто так набрала 27 тисяч підписів раніше відведеного терміну.

Для цього достатньо змінити чинний закон і доповнити його новим положенням, яке дозволить разово перевірити усіх нагороджених щодо підтримки збройної агресії. За нормальних умов ця норма була б не потрібна, але під час антиколоніальної війни проти військових злочинців це необхідний крок. Такі нагороджені є загрозою національній безпеці. Прикриваючись отриманими нагородами вони позиціонують себе як частину українського суспільства та культури, тому їхні заклики до війни є більш небезпечними.