В Миколаєві буде розроблена програма з охорони культурної спадщини за участі громадськості — результати публічної консультації

30 Серпня 2018
В Миколаєві буде розроблена програма з охорони культурної спадщини за участі громадськості — результати публічної консультації
Головна > Публічні консультації в обласних центрах > В Миколаєві буде розроблена програма з охорони культурної спадщини за участі громадськості — результати публічної консультації

Представники профільних органів місцевої влади пообіцяли внести заходи з популяризацїї пам’яток архітектури до Програми охорони культурної спадщини Миколаєва на 2019 та підтримати пілотний проект щодо реставрації історичного житлового будинку. Про це домовились учасники публічної консультації з заінтересованими сторонами, яку організувала ГО “Центр UA” у співпраці з проектом “Архітектура Миколаєва”.

Чинна Програма охорони культурної спадщини Миколаєва діє з 2016 року. Втім, незважаючи на незначні відмінності від програм інших міст, вона працює недостатньо ефективно. Гроші на фінансування реставраційних робіт навіть значних історичних міських об’єктів виділяються за залишковим принципом. Пам’ятки  архітектури, що входять до житлового фонду, перебудовуються, руйнуються та втрачають свою історичну цінність, а мешканці жаліються на погіршення житлових умов та відсутність капітальних ремонтів. На заході чиновники, громадські активісти та представники культурних інституцій напрацювали пропозиції щодо покращення Програми охорони культурної спадщини на майбутній рік.

За словами учасників, ключовою проблемою неефективності програми є значне недофінансування з міського бюджету.

“У 2018 році жодної копійки з міського бюджету не було виділено на капітальний ремонт та реставрацію. Грошей не вистачає навіть на пам’ятки історії і архітектури, які є власністю міської громади, не кажучи вже про реставрацію об’єктів житлового фонду”, — зауважує начальниця відділу охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради Ірина Бондаренко.

Начальник управління культури та охорони культурної спадщини Юрій Любаров наголошує, що відновлення історичних об’єктів відбувається не за кошти міського бюджету: “Зайвий папір не допоможе. Ми робимо програму, а потім обнуляємо її, бо не було виділено грошей. За останні роки відновлення історичних пам’яток Миколаєва виконано виключно за приватний кошт”.

Серед інших важливих недоліків програми — брак просвітницьких заходів та навчальних матеріалів для популяризації історичної цінності, а також відсутність правил поводження з пам’ятками архітектури та об’єктами цінної фонової забудови.

Євген Васюков, архітектор та автор проекту “Архітектура Миколаєва”, вважає, що об’єкти культурної спадщини варто популяризувати шляхом проведення заходів з практичною складовою:

“Варто провести майстерню міста, присвячену культурній спадщині та реставрації з лекціями, квестами та екскурсіями. Окремою складовою можуть бути майстер-класи з техніки реставрації окремих архітектурних елементів. Важливо залучати до реалізації проекту місцевих ремісників та різні організації, які виготовляють будівельні матеріали й проводять реставраційні роботи”.

Також архітектор додає, що розроблення та поширення тематичних друкованих матеріалів може підвищити розуміння мешканцями цінності власної будівлі, виховати відчуття відповідальності та збільшити довіру до органів влади.

Втім ініціатори обговорення переконані, популяризація — це комплексний процес, а отже потребує іншого підходу:

“Потрібна комплексна інформаційна кампанія, щоб мешканці пам’яток архітектури навчились хоча б не шкодити власним помешканням”, — коментує Ганна Павлова, головний спеціаліст відділу по реалізації Генплану управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради.

Тетяна Тверда, директорка Центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва, наголошує, що тільки спільними зусиллями можна зробити процес популяризації культурної спадщини успішним:

“Це тривалий процес — виховати у людині розуміння цінності тої архітектури, яка її оточує. Він має проводитись на всіх рівнях. Треба визначити цільові аудиторії, розробити відповідну рекламну продукцію, об’єднавши зусилля влади із закладами культури, освіти й громадськими організаціями”.

Також учасники консультації обговорили перспективи оновлення історико-архітектурного опорного плану. Він не оновлювався з 1995 року, хоча входить до важливої містобудівної документації, передбаченої законодавством України. Програма охорони культурної спадщини — лише його більш деталізована версія.

“На 2019 рік запланований початок оновлення Історико-архітектурного опорного плану. Попри те, що був проведений тендер, в Миколаєві важко знайти організації зі спеціалізацією виконання таких робіт”, — пояснює затримку у виконанні Марина Калмикова, заступниця головного архітектора Миколаєва.

Один з учасників обговорення Євген Васюков запропонував започаткувати інститут громадських інспекторів. Він вважає, що залучення містян до пам’яткоохоронної діяльності повинно сприяти підвищенню свідомості громади. Зокрема, цей пункт зазначений у програмах охорони культурної спадщини багатьох українських міст.

“У досвіді Харкова і Чернівців є проведення тренінгів для охочих стати громадськими інспекторами з охорони культурної спадщини, а в Одесі інспектори мають звітувати в кінці року щодо своєї діяльності. З правами і повноваженнями ці люди отримують й обов’язки”, — додає Євген.

Чиновник Юрій Любаров вважає, що інститут громадського інспектора навпаки обмежить миколаївців у здійсненні громадського контролю та викличе зловживання владою:

“У нас існує досвід громадського інспектування. Нам телефонують громадяни, на основ цих телефонних дзвінків наші співробітники виходять на перевірку будівлі історичної спадщини. У нас є контакт-центр в Facebook, куди активні містяни звертаються щодня. Якщо давати їм посвідчення, то це вже певна відповідальність”.

“Існують неузгодження в законодавстві з містобудівної діяльності та в програмах енергоефективності. Ми можемо втратити всі історичні міста тільки через те, що в багатьох офіційних документах не прописане особливе ставлення до пам’яток архітектури. А є ще цінна фонова забудова, поводження з якою взагалі законом не регулюється”, — підсумовує посадовецьІрина Бондаренко.

Учасники публічної консультації запланувати підготувати та включити пілотний проект співфінансування реставрації історичної будівлі до Програми охорони культурної спадщини 2019, а також збільшити у майбутній програмі кількість заходів щодо популяризації теми охорони культурної спадщини, а також

Нагадаємо, в травні відбулася перша публічна консультація, присвячена охороні культурної спадщини. Зокрема, розглядались проблеми, пов’язані з захистом історичної забудови міста  відсутність громадського контролю щодо рішень про зміни в історичній частині міста та спеціалізованих цільових програм для мешканців будівель, що водночас становлять житловий фонд та підпадають під визначення “пам’ятка архітектури”.