Мережу закладів освіти в Зорівській ОТГ реформують – результат публічної консультації

Мережа навчальних закладів, що є зараз в Зорівській громаді, має бути реформована. Втім, це має відбутися так, аби не постраждали учні і вчителі, але і з урахуванням економічної та фінансової доцільності функціонування шкіл. Таке рішення було прийнято на публічній консультації із заінтересованими сторонами, яку організувала ГО “Центр UA” 26 вересня.

В силу різних причини (скорочення кількості населення, нестача фінансування та кадрів для всієї мережі шкіл) наявна мережа закладів освіти Зорівської громади є затратною та неефективною. Адже і кількість учнів, що навчається в селах ОТГ, менша за передбачені нормативи, і рівень забезпечення матеріально-технічної бази не відповідає сучасним стандартам. Проблема також в тому, аби не тільки скоротити витрати бюджету, а й подбати про інтереси громадян. 

Якщо залишати наявну мережу шкіл, то потрібно провести оптимізацію штату педагогічного колективу, здійснити заходи з енергозбереження та ефективного використання приміщень  навчальних закладів у дії, а зрештою належно профінансувати матеріальну та навчальну базу в школах. Представник ГО “Центр UA” в області Сергій Пасічник зазначив, що такий варіант найпростіший: 

“Він не створює соціальних проблем. Втім, витрати на одну особу в школах, де мало учнів, інколи в 5-10 разів вище, ніж в школі з достатньою кількістю дітей. Вчителі, які не мають достатньої кількості годин, змушені брати викладати предмети, які недостатньо добре освоїли самі.Через це страждає якість викладання”.

Значна економія бюджету відбудеться, якщо залишити в повному обсязі лише опорну школу в Зорівці, а на базі інших залишити лише молодші класи. При цьому потрібно скоротити кількість вчителів, забезпечити нормальну роботу шкільного автобуса, основні фінансові вкладення направити в опорну школу, а решту фінансувати виключно в рамках “Нової української школи”. Втім, на думку директорки Мехедівської школи Ольги Швидкої, така модель не враховує турботу про людей, як дітей, так і дорослих. 

“Учні мають вставати дуже рано, а повертатися пізно. Річ у тім, що маршрут шкільного автобуса до опорної школи досить довгий, учням треба буде  годину-півтори чекати на зупинках. А крім того, це призведе до втрати роботи частиною вчителів”, – відзначила вона.

В той же час, має бути враховано і фактор економічний – нераціональне використання бюджетних коштів. Про це, зокрема сказав сільський голова Юрій Гунько:

“Бюджети шкіл в селах Мехедівка і Богданівка складають по кілька мільйонів, а навчається там по 10-20 учнів. За умови отримання ще одного шкільного автобуса ми могли б скоротити час на довезення учнів. Крім того, є норми Міністерства освіти про мінімальну кількість учнів в класі і хочемо ми чи ні, але якщо кількість буде меншою за нормативи, то навчальний заклад доведеться закривати,” – підсумував він.

Напевно, оптимально було б залишити в усіх школах, крім Зорівської, молодші класи, а в інших приміщеннях шкіл потрібно створити різноманітні громадсько-культурні простори (молодіжні хаби, інформаційно-просвітницькі центри, університети третього віку, спортивні, культурні та мистецькі секції або гуртки). На думку присутніх, дана альтернатива може бути найбільш адекватною. 

“Учні молодших класів мають адаптуватися до навчання, соціалізуватися. З часом вони могли б без проблем приїздити шкільним автобусом в опорну школу. Але мешканці сіл справедливо зауважують, що нема школи – нема села. Повинен залишатися центр, куди люди зможуть приходити за знаннями”, – вважає сільський голова Юрій Гунько.

Втім, усі присутні зійшлися на тому, що державна субвенція на утримання шкіл рано чи пізно перестане надходити. Як наслідок, утримання всієї освітньої мережі ляже на плечі громади. І тоді треба буде терміново визначатися, що робит з людьми, і з приміщеннями, з коштами. Тому краще підготуватися до цієї ситуації заздалегідь і почати оптимізацію структури шкіл з урахуванням економічної доцільності так, аби не постраждали учні.

Проект реалізується за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку “U-LEAD з Європою”, що спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. Програма співпрацює з Мінрегіоном у формуванні багаторівневої системи управління, яка є прозорою, підзвітною та реагує на потреби громадян.