Українці не розуміють, хто найбільше впливає на їхню безпеку та оборону країни – опитування

У суспільстві немає розуміння з приводу того, хто у трикутнику президент-уряд-парламент найбільше впливає на безпеку в Україні. 34% опитаних переконані, що на безпеку найбільше впливає президент. Ще 22% респондентів схиляються до того, що політику у сфері безпеки формують Верховна рада чи Кабінет міністрів. Про це свідчать дані соціологічного дослідження «Як українці розуміють та оцінюють систему влади в Україні», яке провела дослідницька агенція «Info Sapiens» на замовлення Центру спільних дій. Презентація дослідження відбулася 21 вересня. 

Дві третини опитаних громадян (66%) наділяють відповідальністю за оборону від зовнішніх загроз президента. А ще 25% вважають відповідальним за це уряд. 

Натомість, у правоохоронній сфері 51% респондентів віддають формування правоохоронної політики Кабінету міністрів.  

«Утім, регулярні виступи і коментарі президентів щодо резонансних кримінальних справ і започаткована останнім часом діяльність Ради національної безпеки і оборони із наведення порядку санкціями роблять своє. Як наслідок цього, президента вважають відповідальним за безпеку і правопорядок у країні – 41% опитаних громадян», – коментує виконавчий директор Центру спільних дій Андрій Андрушків. 

Аналітик Центру спільних дій Назар Заболотний у історичному огляді «Історія балансу влад у незалежній Україні» дослідив проблеми розвитку силового блоку і правоохоронної сфери в Україні. Він наголошує на тому, що в сучасній Україні призначення керівників більшості органів, які мають стосунок до безпеки і захисту прав громадян, зосереджені у президента та уряду. 

«Загалом така роздвоєна між президентом і Кабміном структура органів безпеки є перешкодою для їхньої ефективної роботи та взаємодії між собою. Це порушує єдність державної виконавчої влади, створює умови для концентрації надто великого обсягу повноважень в руках президента і не дає можливості для належного парламентського контролю», – каже Назар Заболотний. 

На думку Центру спільних дій, ефективний розвиток і робота в інтересах суспільства Національної поліції, Національної Гвардії, Збройних сил України, Служби зовнішньої розвідки і Служби безпеки України наразі не може відбуватися через низку факторів. По-перше, це слабкий вплив на формування системи оборони України з боку уряду. Наприклад, в Кабінеті міністрів досі немає відомства, яке формує правила і контролює діяльність СБУ і Служби зовнішньої розвідки. По-друге, парламент, хоч і має повноваження контролювати діяльність силових і правоохоронних органів, рідко втручається у їхню роботу. А це призводить до зловживань з боку чиновників. 

«Виправити такі глобальні проблеми можна тільки переглянувши усю систему влади на рівні Конституції. Це має відбутись через перехід до парламентської республіки. У ній уряд має отримати всю виконавчу владу, а Верховна Рада – дієві механізми контролю за всіма його рішеннями, кадровими призначеннями і процесом використання народних коштів зібраних через систему податків та зборів. Така зміна дасть змогу створити передумови для визначення відповідального за формування безпекової політики міністерства. І що ще найважливіше – дасть парламенту більше можливостей захистити платника податків і солдата від недоброчесного врядування і зловживання владою», – наполягає голова Центру спільних дій Олег Рибачук. 

Детальніше про це описано в аналітичному огляді «Історія балансу влад в незалежній Україні». В межах історичного огляду Центр спільних дій опублікував серію відео та статей на своєму сайті та в соцмережах на сторінках організації з тегом #укрдерждовгобуд. Шукайте нас у facebook, telegram чи youtube. 

Методологія дослідження оприлюднена на сайті Центру спільних дій у розділі Розробка рішень – парламентська республіка.