Економіка: понад дві третини українців вважають Кабмін головним, проте 50% із них готові дати більше влади президентові

09 Вересня 2021
Економіка: понад дві третини українців вважають Кабмін головним, проте 50% із них готові дати більше влади президентові
Головна > Парламентська республіка > Економіка: понад дві третини українців вважають Кабмін головним, проте 50% із них готові дати більше влади президентові

69%  громадян України переконані, що Кабінет міністрів – головна державна інституція, яка відповідальна за розвиток економіки України. Водночас 50% громадян готові дати більше повноважень президентові, аби той навів лад в країні. Про це свідчать  дані соціологічного дослідження «Як українці розуміють та оцінюють систему влади в Україні», яке провела дослідницька агенція «Info Sapiens» на замовлення Центру спільних дій. Презентація дослідження відбулася 9 вересня. 

Водночас 63% громадян вважають, що Кабмін відповідає за соціальний захист населення, 65% – за розвиток технологій, 72% – за розвиток медичної системи. Проте кожен п’ятий (в середньому 20%) віддає ключову роль у розвитку соціального захисту, охорони здоров’я і технологій президенту. 

Команда Центру спільних дій вважає, що саме через агресивну комунікацію інституту президента та його неконституційний вплив на виконавчу владу половині українців здається, що тільки президент може навести лад в Україні. Однак, в суспільстві наразі немає єдиної позиції, до якої б схилялись більшість громадян, якщо йдеться про розвиток та збереження демократії. Про це засвідчила друга хвиля опитування: 

«Якщо у питанні про наведення ладу в Україні додати змінну збереження демократії, то частка тих, хто не визначились із тим, хто має бути головними у наведенні ладу у країні, зростає до третини. Тоді як кількість прихильників «сильного президента» зменшується до 38%, а уряду і парламенту – до 27%», –повідомила керівниця аналітичної команди Центру спільних дій Марія Левонова

На думку аналітика Центру спільних дій Олега Савичука, президент регулярно концентрує повноваження, які не належать йому згідно з Конституцією. Це відбувається з часу виникнення цієї посади, у 1991 році. Спочатку Леонід Кравчук перебрав на себе повноваження уряду та парламенту видавати укази з економічних питань. Водночас Кабмін Леоніда Кучми отримав повноваження видавати декрети з економічних питань, які мали статус закону. А Конституція 1996 року дозволила вже президентові Леоніду Кучмі особисто призначати і звільняти міністрів.  

Зміни до Основного закону 2004 року так і не дали можливості усунути президента від впливу на економіку. Президент Віктор Ющенко і його наступники взялися впливати на економіку через створення регуляторів, які, зокрема, визначають вартість частини комунальних послуг та впливають на роботу бізнесу. Це дозволило президентам утворити альтернативну виконавчу владу та/або спрямувати значні публічні ресурси в своїх інтересах. 

«Навіть такий антисистемний політик, як президент Володимир Зеленський теж продовжує цю практику. Через зміни до Конституції він хотів легалізувати вплив на державні регулятори. Також президент Зеленський намагається впливати на уряд шляхом регулярних завдань та розпоряджень про заробітні плати, дороги та університети. Все це свідчить про те, що неформальний вплив президента рано чи пізно перетворюється у формальний. Внаслідок цього – з’являються загрози авторитаризму», – продовжив Олег Савичук, презентуючи розділ історичного огляду «Історія балансу влад у незалежній Україні», який присвячений економіці. 

В той же час майже половина українців (48%) вважають, що головною загрозою у роботі центральних органів влади є ухвалення владою рішень, які суперечать Конституції. Тому замкнуте коло «збільшення повноважень президента – загроз авторитаризму – революцій» необхідно припинити.  

Система влади в Україні, де на економіку одночасно впливають президент та його оточення, парламент та уряд вже довела свою нежиттєздатність. Рано чи пізно конституційна система стримувань і противаг прогинається під вагою апетитів глави держави. В результаті – публічні ресурси перерозподіляють у персональних інтересах президента та найближчого його оточення. Тому суспільство та політичні еліти повинні розпочати дискусію про альтернативну форму правління, яка унеможливить всі ці ризики: 

«Україні слід поглянути в бік переходу до парламентської республіки, де головним в ухваленні рішень є найвищий колегіальний орган – парламент. Він за своєю суттю не зможе узурпувати владу. Найпопулярніший політик за таких умов буде головою виконавчої влади і зможе повноцінно формувати та впроваджувати державні політики в інтересах громадян. Засідання Кабміну будуть єдиним місцем, де прем’єр та міністри будуть ухвалювати рішення», – додав виконавчий директор Центру спільних дій Андрій Андрушків

Детальніше про це описано в аналітичному огляді «Історія балансу влад в незалежній Україні». В межах історичного огляду Центр спільних дій опублікував серію відео та статей на своєму сайті та в соцмережах на сторінках організації з тегом #укрдерждовгобуд. Шукайте нас у facebook,  telegram чи youtube.  

Методологія дослідження оприлюднена на сайті Центру спільних дій у розділі Розробка рішень – парламентська республіка. 

Схожі статті