Як продавати більше до ЄС: успіхи та складнощі одеських експортерів

В Україні вже майже 5 років діє Угода про асоціацію з ЄС. Зовсім скоро настане час, коли можна підвести підсумки та за потреби оновити деякі положення Угоди, зокрема в частині поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.  

Розпитуємо бізнес Одещини, як вони працюють за умовами Угоди, які виникають труднощі, коли експортують товар та що слід змінити, аби налагодити ще більш ефективну співпрацю з країнами Європейського Союзу. 

Для цього Центр спільних дій спільно з Офісом віцепрем‘єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції провів 21 серпня публічну консультацію “Оновлення Угоди про асоціацію з ЄС: потреби та очікування бізнесу Одещини”.   

“Навіщо ми це робимо? Країна не знала, що було ратифіковано. Зараз ми перейшли у вищу лігу. Умови торгівлі мають бути рівноправними. І позиція українського бізнесу, не лише великого, але також малого і середнього має бути представлена в процесі змін до Угоди. Консультації в регіонах дозволяють мати стійку позицію під час переговорів”, – зазначила Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. 

Вона також пояснила, чому обрали Одещину як перший регіон для початку таких консультацій з підприємцями: “Одеська область – чемпіон у багатьох сферах, однак частка ЄС достатньо невелика. Це говорить про значний потенціал. Природа одеситів – займатись всіма напрямками”. 

Одеський бізнес поділився своїми думками. Чого ще бракує регіональному бізнесу, щоб вийти на європейський ринок? 

“Ми вже вийшли на експорт трамваїв закордон. Проте маємо труднощі через технічні бар’єри. Для того, щоб постачати в ЄС маємо проходити сертифікації в одній з європейських лабортаторій,” – зазначив під час консультацій Вадим Кердівара із  ТОВ “Татра-Юг”.  

Вирішити цю проблему допоможе укладення Угод про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods, угоди АСАА або “промисловий безвіз”). Наразі пріоритетними секторами для укладення таких угод є низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання та машини.  

Ольга Стефанішина очікує, що представники ЄС завершать оцінку виконаного Україною домашнього завдання в кінці жовтня, що й дозволить таким угодам запрацювати.  

Експорт деяких українських сільськогосподарських товарів обмежується безмитними тарифними квотами. Квоти не є кількісним обмеженням експорту. Вони лише вказують обсяг продукції, який Україна може експортувати без мит.  

Проте багато з квот Україна вибирає дуже швидко – їх не вистачає.  

“Україна на сьогодні здатна прогодувати всю Європу. Ми б хотіли бути конкурентоздатними на європейському ринку і просимо вас або зняти, або зменшити квоти на експорт наших товарів в Європу,” – закликає Алла Стоянова, голова асоціації фермерів Бесарабії. 

Водночас є товари, у яких ми не вибираємо навіть наявні квоти, як наприклад з експорту виноградного та яблучного соків.  

“Проблема експорту до ЄС не стільки у квотах, скільки у можливості показати, звідки та  що прийшло, особливо для складної продукції чи молочних виробів. Для цього було створено Держпродспоживчслужбу, яка навчала виробників впроваджувати систему безпеки харчових продуктів на виробництві. Проте зараз від неї хочуть виокремити санітарно-епідеміологічну службу. Це відкине нас назад,” – додає Андрій Смислов із компанії “Фактум”.  

Віцепрем’єр-міністерка запевнила, що це був лише один із запропонованих проєктів, і більшість уряду таке виокремлення СЕС не підтримує.  

“Потенційним продуктом чорноморського регіону є м’ясо рапанів. Проте ми не можемо його продавати у Європу через відсутність в Україні  державного моніторингу морських біотоксинів,” – наголосила Юлія Маркітан із Ukraine Global Export LLC.  

Ольга Стефанішина запропонувала вивчити це питання детальніше. Ймовірно, експорт рапанів стане гарним пілотним проєктом.  

“У галузі виноробства Україна взяла на себе досить болючі зобов’язання. По-перше, це географічні зазначення: є перехідний період, але ми маємо відмовитись від зазначень, які перетинаються з європейськими.  

По-друге, це поступове поетапне зниження мит на виноробну продукцію європейських виробників. Натомість Євросоюз не дуже відкрив свій ринок для українського вина. Це специфічний продукт і в плані історичних традицій, і кожна виноробна країна Євросоюзу також має і свої обмеження”, – зазначає Владислав Блюмберг, керівник виноробної компанії “Агро ЮГ”, президент Асоціації виноградарів та виноробів Одеської області. 

“Ми виробляємо соки, нектари, дитяче харчування. Це продукти з доданою вартістю, і ми експортуємо їх у всі куточки світу. Однак, європеський споживач є найбільш вимогливим споживачем. Для нас дуже важливо, щоб були лабораторії, які працюють за європейськими стандартами.  

Тому що на сьогоднішній день ми інвестуємо свої кошти для того, щоб наші зразки перевіряли в німецьких та швейцарських лабораторіях, тому що, наприклад, німецький ринок роздрібної торгівлі вимагає цього від нас, щоб дати нам зелене світло‘‘, – пояснює Ірина Коваленко, Вітмарк Україна.  

Підсумувати хотілося би цитатою Олега Рибачука, голови Центру спільних дій, який під час консультацій відзначив: 

“Я бачу сильний контраст між тим, що відбувається сьогодні, і тим, що було 15 років тому, коли це все починалося. У нас пішли справжні процеси, які роблять нас ближчими до Європейського Союзу. Сьогодні багато говорили про конкуренцію. Французькі фермери не в захваті від того, щоб Україна виходила на європейські ринки. Тому так, складнощів у нас багато, але краще конкурувати так, ніж жити, як у Білорусі”. 

Цей інформаційний продукт створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Фонд розвитку ефективного врядування Сполученого Королівства. Думки, висловлені тут, належать авторам та не обов’язково відображають погляди Уряду Її Величності.