Звільнення директора НАБУ, початок виборчого процесу, підвищення винагород суддів і державних службовців – рішення Конституційного Суду та Центральної виборчої комісії

Сьогодні нетиповий для нас дайджест. Ми не будемо говорити про щойно ухвалені документи уряду, президента чи парламенту. Натомість розповімо вам про найважливіші рішення, які ухвалили минулого тижня Конституційний Суд та Центральна виборча комісія. 

Хто ухвалив: Конституційний Суд України. 

На кого вплине: громадян, державних службовців, суддів, топ чиновників, слідчих Національного антикорупційного бюро (НАБУ), керівника НАБУ, нардепів, президента, Кабмін. 

Що змінює:  

• визнає неконституційним указ президента Петра Порошенка про призначення Артема Ситника директором НАБУ 

• рішення Конституційного Суду не поширюється на ті вказівки чи управлінські дії, які робив Артем Ситник раніше. Тобто рішення не впливає на проведену НАБУ роботу за період управління Ситника і не ставить під загрозу його існування. 

Що так: 

• рішення є продовженням практики Конституційного Суду щодо визнання неконституційними рішень президента, на прийняття яких у нього немає повноважень згідно з Конституцією. Раніше Суд визнав неконституційним повноваження президента призначати членів НКРЕКП 

• повноваження президента визначені у Конституції. Їхній перелік не можна розширювати у законах. Тому те, що парламент надав повноваження президенту призначати директора НАБУ, було неконституційним 

• Конституційний Суд захистив роботу і подальше існування НАБУ як інституції, оскільки саме політична незаангажованість у його діяльності є визначальною для ефективної роботи. 

Що не так:  

• Суд скасував указ про призначення Артема Ситника директором НАБУ, але не скасував норми закону, які надали президенту відповідне повноваження 

• в інших законах досі лишаються сумнівні з точки зору Конституції повноваження президента. Зокрема, це стосується повноважень призначати та звільняти членів конкурсної комісії з добору директорів ДБР та НАБУ, самого директора ДБР, членів державних регуляторів, заступників голови, начальників підрозділів Центрального управління Служби безпеки України. 

Детальніше про подібну ситуацію із ДБР читайте у нашій статті: “Навіщо Зеленський “зарейдерив” ДБР і як виправити ситуацію“ 

Хто ухвалив: Конституційний Суд України. 

На кого вплине: громадян, бізнес, державних службовців, суддів, органи місцевого самоврядування, Кабмін. 

Що змінює:  

• визнає дії Кабміну, якими встановили карантин, невідповідними Конституції. Кабмін не може своїми актами обмежувати права і свободи людини. Подібні обмеження можна встановлювати або законом, або в умовах воєнного або надзвичайного стану 

• визнає неконституційними рішення: 

• щодо обмеження винагороди державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування та суддів – обмеження розміру винагороди на час карантину порушують принцип правової визначеності, оскільки незрозуміло, коли закінчиться карантин. До того ж, обмеження винагороди суддів впливає на їхню незалежність, а держава не може свавільно змінювати розмір їхньої винагороди 

• щодо заборони до 1 січня 2021 року проводити Держказначейством безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів на підставі рішення суду – судові рішення є обов’язковими до виконання і це має забезпечити держава. 

Що так: КСУ згідно з Конституцією захищає права і свободи людей. На випадок пандемії, війни, інших небезпечних для життя людей явищ, є спеціальні правові режими, які дозволяють тимчасово обмежити права людини. 

Що не так: Суд не визнав неконституційною нову постанову про встановлення карантину, хоча її положення також прийняті у неконституційний спосіб. 

Хто ухвалив: Центральна виборча комісія. 

На кого вплине: громадян, виборців, самовисуванців, політичні партії, органи місцевого самоврядування, Кабмін.  

Що змінює: 5 вересня 2020 року починається виборчий процес місцевих виборів. 

Чому важливо: після початку виборчого процесу неможливо буде оголосити  проведення місцевих виборів на окупованих територіях. 

Що так: початок активної стадії виборів, який спинити буде майже неможливо. Тобто місцеві вибори таки відбудуться. 

Що не так: Центральна виборча комісія визначила територіальні громади, у яких не зможе провести місцеві вибори. Це військово-цивільні адміністрації на підконтрольних українському уряду територіях Донецької і Луганської областей, які мали припинити свою роботу після чергових місцевих виборів. Зокрема, вибори не відбудуться у Сєвєродонецьку – адміністративному центрі Луганської області.