Закон про олігархів

Темою номер один пленарного тижня у Верховній раді стало ухвалення закону про олігархів.  Цей закон є яскравим прикладом того, як за гарною назвою не завжди ховаються правильні рішення. Тому детально розкажемо, що він змінює і до чого призведе у майбутньому.

Закон про олігархів (проєкт Закону № 5599 від 02.06.2021) 

Яка стадія: ухвалено в другому читанні.  

На кого вплине: президента, політичні партії і політиків, медіа, великий бізнес. 

Що змінює: визначає, що олігархом є особа, яка відповідає мінімум трьом з перелічених ознак: 

• бере участь у політичному житті:  

• займає найвищі державні посади або їх займають її близькі родичі 

• фінансувала партії, політичну агітацію чи проведення мітингів із політичними вимогами 

• має значний вплив на медіа 

• є кінцевим вигодонабувачем в підприємствах – природніх монополіях чи підприємствах, які займають монопольне становище в певній сфері економіки 

• підтверджена вартість активів більша за 1 млн прожиткових мінімумів – 2,4 млрд грн станом на 2021 рік. 

Рішення про визнання особи олігархом ухвалює РНБО за поданням уряду, члена РНБО, НБУ, СБУ чи Антимонопольного комітету. Рішення РНБО вводиться в дію указом президента. Осіб, яких рішенням РНБО визнали олігархом включають до відповідного реєстру олігархів, який веде Апарат РНБО. 

Особам, яких визнали олігархами, заборонено: 

• фінансувати партії чи кандидатів на виборні посади крім самих себе 

• приватизовувати великі підприємства 

• фінансувати політичну агітацію чи мітинги з політичними вимогами. 

Олігархи зобов’язані подавати декларації про доходи на рівні з чиновниками. Особи, які виконують функції держави:  від президента до державного службовця, генерали і директори державних підприємств зобов’язані повідомляти про всі контакти з олігархами чи пов’язаними з ними особами. Неповідомлення про такі контакти є підставою для звільнення високопоставлених чиновників: Голови СБУ, членів Антимонопольного комітету, керівництва НБУ, НАБУ, ЦВК. 

Що не так:  

• надання президенту повноваження визнавати осіб олігархами через рішення РНБО, яке є його координаційним органом, грубо суперечить Конституції:  

• повноваження президента є виключними і серед них немає згадки про ухвалення подібних рішень 

• обмеження, які застосовуються до олігархів мають характер покарання, тому не можуть бути встановлені в позасудовому порядку 

• процедура розгляду питання в межах засідання РНБО є близькою до судової. Тому РНБО в процесі розгляду питань щодо визнання олігархом набуває функцій надзвичайного чи особливого суду, створення якого суворо заборонено 

• президент, вводячи в дію рішення РНБО, фактично здійснює судочинство, що порушує принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Глава держави втручатиметься в діяльність судової гілки влади 

• РНБО і президент підміняють собою Антимонопольний комітет, який має встановлювати, чи має певний суб’єкт господарювання ознаки монополіста і вживати визначених законом заходів для протидії монопольному становищу 

• закон не вирішує проблему впливу олігархів на політику, а навпаки призведе до подальшого зближення  президента з олігархами, які стануть від нього частково залежними 

• поширення електронного декларування статків не лише на осіб, які виконують функцію держави, але також і на  олігархів перетворює цей інструмент прозорості на форму покарання, що негативно впливатиме на мотивацію громадян вступати на публічну службу і буде її дискредитувати. Оскільки закон урівнює державного службовця, суддю,  депутата міськради та олігарха 

• встановлення обмежень свободи мирних зібрань та участі в політичному житті без рішень суду має ознаки порушення прав людини та спроби зменшити конкуренцію у політичній боротьбі чи монополізувати владу 

• закон буде неминуче оскаржено до Конституційного суду, що створить тривалий період невизначеності в питаннях приватизації великих підприємств, діяльності медіа та політичних партій. 

Що замість:  

• реформувати судову систему 

• усунути вплив влади на діяльність прокуратури та правоохоронних органів 

• забезпечити незалежність Антимонопольного комітету та незалежних регуляторів, як від впливу великого бізнесу, так і від впливу з боку вищих посадових осіб держави 

• створити систему захисту критичної інфраструктури, яка зменшить вплив олігархів на державу 

• розвивати суспільний мовник як якісну альтернативу медіа, пов’язаних з олігархами.