Всеукраїнський референдум, Бюро економічної безпеки, закон про СБУ, вибори ректорів університетів та парламентська служба – за що голосували нардепи

Перший пленарний тиждень Верховної Ради у новому році був насиченим. Нардепи підтримали проєкти щодо всеукраїнського референдуму, запустили створення парламентської служби, прийняли у першому читанні закон про СБУ, створили Бюро економічної безпеки та виправили процедуру виборів керівників закладів вищої освіти.

Яка стадія: ухвалили остаточно. Тепер президент має підписати чи ветувати.

На кого вплине: громадян, органи державної влади та місцевого самоврядування, нардепів, Кабмін, президента.

Що змінює: 

• врегульовує порядок проведення всеукраїнського референдуму
• на референдум можна виносити питання щодо:
• зміни меж території України
• затвердження змін до 1, 3 та 13 розділів Конституції. Ці розділи регулюють загальні засади Конституції, вибори, референдуму та процедуру внесення змін до Конституції
• втрати чинності закону чи окремих його положень
• інших питань загальнодержавного значення
• не можна виносити на референдум питання, спрямовані на:
• ліквідацію незалежності
• порушення територіальної цілісності
• щодо податків та бюджету  
• питання, віднесені Конституцією і законами до відання органів правопорядку та судів тощо, зокрема амністії.
• передбачає можливість електронного голосування, але після ухвалення відповідного закону.

Що так: 

• впровадження інструменту прямого народовладдя. Право на референдум визначене у Конституції і застосовується у розвинутих демократіях
• обмеження переліку питань, щодо яких можна ініціювати референдум. Це унеможливить референдуми про зміну Конституції чи ліквідації незалежності.

Що не так:

• референдум може бути небезпечним в умовах війни Росії проти України, коли частина території окупована, а власниками ЗМІ є олігархи. Агресор через своїх агентів, а олігархи – використовуючи власні ЗМІ можуть маніпулювати громадською думкою, спотворювати її, що впливатиме на результати референдумів
• референдум щодо Брекзіту показує, що подібні голосування без належного інформування людей та дій державної влади щодо захисту власного інформаційного простору можуть призвести до політичних криз.   

Хто підтримав: фракція “Слуга народу” (219 нардепів), групи “За майбутнє” (1) та “Довіра” (14), позафракційні (8).

Яка стадія: ухвалили за основу. Нардепи мають час на доопрацювання проєкту.

На кого вплине: працівників Апарату Верховної Ради, нардепів, голів парламентських комітетів, голову Верховної Ради, Кабмін.

Що змінює: 

• виокремлює парламентських службовців із загальної системи державної служби
• керівника Апарату та його заступників буде відбирати Верховна Рада через власну конкурсну комісію, а керівник Апарату буде залежним від голови парламенту
• керівник Апарату зможе формувати спеціальні вимоги до кандидатів на всі позиції службовців.

Що не так:

• виокремлення парламентської служби з загальної системи державної служби не обґрунтоване спеціальними функціями службовців
• надмірний вплив голови Верховної Ради на керівника Апарату, який  має бути професійним та аполітичним, працювати на державу і забезпечувати якісну роботу єдиного законодавчого органу України
• можливість керівника Апарату формувати вимоги до кандидатів обмежить право громадян брати участь у таких конкурсах.

Чому важливо: після Революції гідності реформа державної служби була одна з найважливіших. Вона полягала у відкритому та прозорому конкурсному доборі кандидатів.

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” (212 нардепів), “Опозиційна платформа – за життя” (21), “Батьківщина” (18), “Голос” (16), групи “За майбутнє” (12) та “Довіра” (10), позафракційні (12).

Детальніше про недоліки цієї ініціативи можете прочитати у нашій статті.

Яка стадія: ухвалили остаточно. Тепер президент має підписати чи ветувати.

На кого вплине: бізнес, Службу безпеки України, інші правоохоронні органи та органи державної влади.

Що змінює: створює Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке має: 

• виявляти та оцінювати ризики і загрози економічній безпеці держави та шукати способи їхнього усунення 
• запобігати, виявляти, припиняти, розслідувати кримінальні правопорушення, що посягають на економіку держави.

Що не так:  

• за своїми завданнями Бюро ідентичне департаменту захисту економічної безпеки держави СБУ, про необхідність ліквідації якого говорять і бізнес, й українські експерти, і західні партнери через його протиправний тиск на бізнес та корумпованість. БЕБ стане рівноцінним наступником департаменту економіки з тими ж недоліками
• БЕБ поєднує в собі функції дізнання і досудового слідства, що створює передумови для безпідставного порушення справ. Це суперечить курсу держави на розподіл цих функцій, який обрано внаслідок створення ДБР, як органу слідства у важливих справах
• БЕБ поєднує в собі функції безпекової служби в сфері економіки і правоохоронного органу, що непритаманно розвиненим демократіям. Повноваження БЕБ щодо всієї економіки, а не лише тих її об’єктів, які мають суттєвий вплив на добробут держави, робить бюро органом тоталітарного контролю за економікою
• директора БЕБ будуть обирати у неконституційний спосіб: конкурсну комісію формуватимуть Рада національної безпеки і оборони і парламент, які не мають таких повноважень відповідно до Конституції.

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” (201 нардеп) та “Голос” (16), групи “За майбутнє” (3) та “Довіра” (17), позафракційні (5).

Яка стадія: ухвалили остаточно. Тепер президент має підписати чи ветувати.

На кого вплине: бізнес, громадян, інші правоохоронні органи та органи державної влади, президента.

Що змінює:

• забирає невластиві функції у сферах економіки і боротьби з корупцією
• позбавляє СБУ повноваження здійснювати слідчі функції
• скорочує кількість працівників Служби безпеки.

Що так: 

• зосереджує СБУ на контррозвідувальній діяльності, що й має бути її пріоритетом
• позбавлення СБУ невластивих їй функцій і повноважень.

Що не так: 

• невластиві функції у сферах економіки і боротьби з корупцією були фактично передані новоствореному БЕБ – проблема надмірного впливу СБУ на економіку не була вирішена, а просто переміщена в інше відомство
• у складі СБУ досі залишатиметься департамент господарського забезпечення з роздутим штатом. Ця структура обслуговує саму службу, а також належні їй заклади та установи (санаторії, дитячі садки, поліклініки тощо). Потреба такої структури у складі СБУ є сумнівною.

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” (200 нардепів), “Опозиційна платформа – за життя” (19), “Європейська солідарність” (22), “Голос” (17), групи “За майбутнє” (4) та “Довіра” (17), позафракційні (6).

Яка стадія: ухвалили за основу. Нардепи мають час на доопрацювання проєкту.

На кого вплине: студентів, викладачів, працівників і керівників закладів вищої освіти.

Що змінює: 

• у разі, якщо у першому турі виборів керівника закладу вищої освіти жоден із кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, відбувається другий тур, де перемагає кандидат з більшою кількістю голосів
• якщо вибори не відбулись, жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів чи переможець не проходить спеціальну перевірку, оголошують новий конкурс.

Чому важливо: наразі для того, щоб перемогти у конкурсі на посаду керівника закладу вищої освіти, необхідно отримати більше 50% голосів осіб, які мають право голосу.  Через цю норму, у Києво-Могилянські Академії вже двічі не змогли обрати президента академії. З подібною проблемою зіткнувся й Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Що так: вирішення проблеми, коли неможливо обрати керівника закладу вищої освіти через низьку явку виборців.

Хто підтримав: всі фракції і групи (335 нардепів).

Що ще:

• схвалили допуск підрозділів іноземних збройних сил для навчань в Україні (4499), про що ми писали у попередньому дайджесті
• направили на повторне перше читання проєкт щодо конституційної процедури (4533), про який ми писали у дайджесті за 15 січня 2021 року.