Воєнні обмеження для кандидатів на посаду Директора НАБУ, обмеження трансляцій з Парламенту та захист критичної інфраструктури

Нардепи заборонили призначати Директором НАБУ тих, кого не було в Україні під час російського вторгнення, подовжили заборону трансляцій з Парламенту та внесли зміни щодо захисту критичної інфраструктури  

Воєнні обмеження для кандидатів на посаду Директора НАБУ

Проєкт Закону № 8003 від 06.09.2022 

Яка стадія: Закон прийнято 

На кого вплине: кандидатів на посаду Директора НАБУ 

Що змінює:  

• Забороняє призначати на посаду Директора НАБУ особу, яка сукупно понад 21 день із моменту запровадження воєнного стану перебувала поза межами держави. Обмеження не поширюється на осіб, які перебували на лікуванні через поранення, контузію, каліцтво чи захворювання пов’язане із виконанням обов’язків військової служби або у відрядженні у зв’язку із виконанням завдань в інтересах національної безпеки і оборони. 

Що не так:  

• Існує безліч інших правомірних підстав для виїзду закордон, окрім тих, які перелічені в Законі. Наприклад, щодо виїзду за межі країни жінок обмежень взагалі немає. Тому легальний і правомірний виїзд особи закордон не може бути перешкодою для зайняття посади Директора НАБУ чи будь-якої іншої посади. 

Що замість:  

Президент має заветувати закон, як такий що встановлює неправомірні обмеження для доступу на публічні посади і у своїх пропозиціях обмежити заборону лише тими випадками коли територію країни покинув військовозобов’язаний чоловік. 

Зміни щодо управління сферою захисту критичної інфраструктури 

Проєкт Закону № 7607 від 28.07.2022 

Яка стадія: прийнято у першому читанні 

На кого вплине: Кабмін, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації, власників та користувачів об’єктів критичної інфраструктури 

Що змінює:  

• Дозволяє не створювати окремий уповноважений орган державної влади у сфері захисту критичної інфраструктури. Натомість покладає його функції на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації (далі ДССЗЗІ). Наділяє її повноваженнями формувати та впроваджувати державну політику у цій сфері. 

Що так:  

• Створення окремого органу державної влади у сфері захисту критичної інфраструктури недоречне. Це призведе до дублювання функцій інших органів державної влади, які регулюють діяльність об’єктів критичної інфраструктури за напрямками. 

Що не так: 

• ДССЗЗІ не є міністерством, тому не може формувати державну політику; 
• ДССЗЗІ має вузьку компетенцію в сферах спеціального зв’язку та захисту інформації, тому не може належним чином забезпечувати захист всієї критичної інфраструктури держави, більшість якої належить до сфер поза звичною компетенцією Держслужби спецзв’язку; 

• Надання ДССЗЗІ повноважень впроваджувати державну політику щодо захисту критичної інфраструктури призведе до дублювання її повноважень із повноваженнями міністерств та відомств, в межах їхньої галузевої компетенції..  

Що замість: 

• Формувати державну політику у сфері критичної інфраструктури має міністерство. В теперішньому складі Кабміну ця функція найближча до сфери компетенції Міністерства інфраструктури; 
• Замість створення чи визначення єдиного органу державної влади, який впроваджує державну політику у сфері захисту критичної інфраструктури варто створити координаційний орган, який лише забезпечує синхронізацію підходів та взаємодію органів державної влади, які регулюють діяльність об’єктів критичної інфраструктури в окремих галузях та напрямках. 

Обмеження висвітлення діяльності Верховної Ради 

Постанова Верховної Ради № 7739 від 05.09.2022 

Яка стадія: Постанову прийнято 

На кого вплине: мешканців України, народних депутатів, телеканал «Рада» 

Що змінює: 

• Дозволяє телеканалу «Рада» не проводити прямих трансляцій засідань парламенту із міркувань безпеки під час дії правового режиму воєнного стану; 
• Зобов’язує телеканал «Рада» транслювати новини та інші інформаційно-аналітичні матеріали в рамках єдиного телемарафону; 
• Зобов’язує Апарат Верховної Ради організувати проведення офіційних виступів голови Верховної Ради та заступників, а також брифінги народних депутатів за межами будинку, де розміщена зала пленарних засідань. 

Що так: 

• Відсутність прямих трансляцій зменшує ризики завдання росією удару по парламенту в момент проведення засідань; 

Що не так:  

• Ускладнює суспільний контроль за діяльністю законодавців, що може призвести до різного роду зловживань; 
• Вирішує питання безпеки проведення пленарних засідань лише поверхнево, адже до роботи парламенту залучена доволі велика кількість людей. Це ускладнює збереження інформації про день та час проведення пленарних засідань.