Внормування правотворчої діяльності

Проєкт Закону №5707 від 25.06.2021 

Хто ініціював: група з 191 народного депутата з усіх фракцій та груп на чолі з Русланом Стефанчуком.  

Стадія: закон прийнято, очікує підпису Голови Верховної Ради та президента.  

На кого вплине: учасників правотворчої діяльності.  

Що змінює:  

• визначає порядок здійснення правотворчої діяльності;  
• правотворча діяльність – це діяльність, що здійснюється суб’єктом з метою: 
  •  планування розроблення та прийняття (видання) нормативно-правових актів (далі – НПА); 
  •  розроблення проектів НПА; 
  •  прийняття (видання) НПА; 
  • ведення обліку НПА; 
  •  здійснення правового моніторингу; 
• дія закону не поширюється на: 
  • проведення референдуму;  
  • оголошення мобілізації, воєнного чи надзвичайного стану, стану війни і укладення миру, використання Збройних Сил України, здійснення повноважень у сфері національної безпеки і оборони та зовнішньополітичної діяльності;  
  • прийняття та зміни до Бюджетного кодексу України; 
  • проєкти законів про внесення змін до Конституції України; 
  • проєкти міжнародних договорів;  
  • пропозицій та поправки до законопроектів, прийнятих ВРУ у першому та наступних читаннях;  
  • акти, які не містять норм права (рішення КСУ, судові рішення, акти ВРУ та Президента політичного характеру, акти індивідуальної дії);  
• виділяє суб’єктів правотворчої діяльності, суб’єктів правотворчої ініціативи,  суб’єктів забезпечення правотворчої діяльності та заінтересованих осіб;  
• гарантується право на доступ до інформації щодо правотворчої діяльності через:  
  • оприлюднення інформації; 
  • доступ до засідань шляхом трансляції таких засідань на ТБ та радіо, онлайн-медіа, онлайн-трансляції, публікації стенограм засідань, а також розміщення інформації на офіційних веб-сайтах; 
  • встановлення відповідальності за порушення доступу;  
• Встановлює таку ієрархію НПА:  
  • Конституція України; 
  • міжнародні договори; 
  • закони; 
  • постанови ВРУ, укази Президента; 
  • постанови КМУ, нормативно-правові акти Національного банку; 
  • накази міністерств; 
  • акти інших державних органів; 
  • постанови Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК; 
  • акти обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій;  
  • акти районних державних адміністрацій; 
  • акти органів місцевого самоврядування; 
• документами публічної політики є: 
  • аналітичні документи публічної політики (зелена книга, оцінка впливу, біла книга, концепція НПА); 
  • прогнозні документи публічної політики; 
  • програмні документи публічної політики (Послання Президента України до ВРУ, Коаліційна угода, Програми діяльності КМУ, загальнодержавні та місцеві програми економічного, соціального розвитку); 
  • розроблення концепції кодексу та первинного закону є обов’язковим. Вона має бути представлена суб’єктом законодавчої ініціативи на засіданні головного комітету ВРУ; 
• розроблення проекту НПА включає такі етапи: 
  • підготовка тексту проекту НПА, пояснювальної записки та інших супровідних документів до нього; 
  • здійснення оцінки впливу проекту НПА на суспільні відносини; 
  • здійснення оцінки відповідності проекту НПА зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС; 
  • організаційно-технічне забезпечення підготовки проекту НПА; 
  • проведення публічних консультацій; 
  • погодження проекту НПА з відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом України;  
• головною експертною установою з проведення юридичної (правової) експертизи проектів законів є Національна академія наук України;  
• Міністерство юстиції здійснює реєстрацію НПА, що означає його перевірку на відповідність: 
  • Конституції та законам України; 
  • Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і Протоколам до неї, міжнародним договорам України та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції; 
  • практиці Європейського суду з прав людини; 
  • правилам техніки нормопроєктування. 
• створюється Єдиний державний реєстр НПА  – державна інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення,  реєстрацію, облік та зберігання НПА; 
• інформування населення про НПА міністерств та інших державних органів здійснюється після їх державної реєстрації та включення до Єдиного державного реєстру  НПА;  
• ВРУ та КМУ мають провести правовий моніторинг чинних актів, які були ухвалені до 1991 року;  
• цей закон набирає чинності через один рік з дня скасування чи припинення воєнного стану.  

Що так:  дозволить підвищити якість законодавчого процесу та стандартизувати пов’язані із ним процедури. 

Що не так:  

• суперечить Конституції в частині, яка стосується порядку роботи Верховної Ради. Оскільки Конституція встановлює, що робота парламенту регулюється або нею самою, або Регламентом Верховної Ради;  
• не висвітлені достатньою мірою процедури для всіх видів НПА. До прикладу, поза увагою законодавця залишилися акти органів місцевого самоврядування; 

• проведення експеризи проєктів законів Національною академією наук суперечить Закону «Про Регламент ВРУ». Експертизу законопроєктів здійснюють відповідні структурні підрозділи ВРУ; 
• інформування населення про НПА лише після державної реєстрації може спричинити зловживання Міністерства юстиції через блокування реєстрації, що в свою чергу порушить самостійність органів державної влади;  
• вилучення з предмету регулювання закону здійснення повноважень у сфері національної безпеки і оборони та зовнішньополітичної діяльності є необґрунтованим жодним чином.