Вдосконалення системи адміністративно-територіального устрою та використання майна закритих шкіл

На початку нового пленарного тижня парламентарі мають обрати Першого заступника голови Верховної ради, а також розглянути 12 проєктів постанов щодо скасування рішення про прийняття закону про олігархів. Крім цього, в першій половині тижня увага депутатів буде прикута до питань адміністративно-територіального устрою та розв’язання питання щодо подальшого майбутнього майна закритих сільських шкіл 

Розв’язання питань адміністративно-територіального устрою 

Проєкт Закону № 4664 від 28.01.2021 

Яка стадія: перше читання 

На кого вплине: мешканців України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування 

Що передувало: Конституція описує лише загальні засади того, як органи державної влади мають ухвалювати рішення, пов’язані зі змінами в адміністративно-територіальному устрої держави. Зокрема, Верховна Рада визначає систему адміністративно-територіального устрою України, яку складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища й села.  

Однак, упродовж тривалого часу на рівні закону не було врегульовано те, за яких умов та підстав подібні рішення ухвалюються. Не було встановлено ні актуальних критеріїв віднесення населених пунктів до категорії, міст, селищ та сіл, ні актуального порядку визначення адміністративних центрів областей та районів. Такий стан речей існує через те, що відповідні питання до сьогодні регулюються Указом Президії Верховної Ради УРСР 1981 року, який давно припинив відповідати системі влади та вимогам часу. 

Процес децентралізації влади, об’єднання громад та районів, а також тимчасова окупація Російською Федерацією Луганська та Донецька, які були адміністративними центрами однойменних областей, спричинили гостру необхідність у правовому регулюванні відповідних сфер. 

Що змінює:  

1. Встановлює вимоги до адміністративно-територіальних одиниць:

– район складається з кількох громад із сумарною чисельністю населення не менше 150 тис мешканців за винятком гірських та рідкозаселених територій, у яких кількість населення може бути меншою; 

– місто – населений пункт із високою щільністю населення і, переважно, компактною забудовою, промисловими та переробними підприємствами, розвинутою інфраструктурою й загальною чисельністю мешканців не менше 10 тис осіб; 

– селище – населений пункт із загальною чисельністю населення не менше 5 тис осіб, утворення та розвиток якого пов’язані з розташуванням у межах його території підприємств, залізничних вузлів, гідротехнічних споруд і об’єктів, та який має необхідну інфраструктуру; 

– село – населений пункт із населенням менше 5 тис осіб. 

2. Врегульовуєпорядок визначення меж адміністративно-територіальних одиниць.
3. Надає Верховній Раді повноваження визначати адміністративні центри районів, а Кабміну– визначати адміністративні центри громад,за умови, якщо такі рішення будуть підтримані місцевими радами. 
4. Врегульовує процедуру державної реєстрації адміністративно-територіальних одиниць і наповнення та веденняДержавного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад України.
5. Селища міського типу, які є районними центрами,відносять до категорії міст, а всі інші СМТ відносяться до категорії селищ. 
6. Населені пункти, які зараз мають статус селищ,відносять до сіл.
7. Скасовує статус міст республіканського, обласного та районного значенняі відносить всі такі населені пункти до категорії міст. 

Що так:  

• ухвалення законопроєкту заповнить значну частину прогалин у правовому регулюванні адміністративно-територіального устрою держави. Запровадить чіткі механізми визначення меж територій громад і районів. Наділить Кабмін необхідними для ухвалення рішень повноваженнями; 
• перетворення селищ міського типу на селища, приводить систему адміністративно-територіального устрою у відповідність до Конституції, яка не передбачає існування СМТ; 
• скасування статусу міст республіканського, обласного чи районного підпорядкування відповідає змінам адміністративно-територіального устрою, які відбулись на рівні громад та районів, і забезпечує єдність державної політики щодо розподілу між громадами податкових надходжень та субвенцій. 

Що не так:  

• проєкт не розв’язує проблеми з неможливістю перенесення адміністративних центрів областей, зокрема в Луганській і Донецькій областях, адміністративні центри яких окуповані; 

• Конституція не уповноважує Верховну Раду визначати адміністративні центри районів, як це пропонує проєкт. Більше того, наділення парламенту цим повноваженням виглядає нелогічним, адже розташування адміністративних центрів районів важливе для виконавчої, а не законодавчої влади; 
• Без проведення всеукраїнського перепису й реформи системи реєстрації місця проживання, дані щодо чисельності населення населених пунктів і віднесення їх до категорій міст, селищ чи сіл не будуть об’єктивними; 
• Автоматичне віднесення усіх райцентрів до категорії міст суперечить іншим положенням проєкту, який встановлює чіткі критерії щодо міст. Перш за все, мінімальну кількість населення, якій районні центри можуть не відповідати. Аналогічно із віднесенням всіх СМТ до категорії селищ, а селищ до сіл. 

Що замість:  

Доопрацювати проєкт до другого читання надавши Кабміну повноваження визначати адміністративні центри районів та, як мінімум тимчасово, змінювати адміністративні центри областей у зв’язку з тимчасовою окупацією. 

Узгодити надання районним центрам статусу міст із вимогами до міст у самому проєкті. Надати строк на визначення статусу теперішніх СМТ та селищ відповідно до критеріїв, визначених в самому проєкті. 

Використання майна ліквідованих сільських шкіл 

Проєкт Закону № 5230 від 12.03.2021  

Яка стадія: друге читання 

На кого вплине: мешканців громад, на території яких закрили школи, органи місцевого самоврядування 

Що змінює: дозволяє використовувати майно та земельні ділянки державних чи комунальних закладів середньої освіти, які ліквідовані чи діяльність яких припинена для надання послуг у сферах соціального захисту, культури, спорту та охорони здоров’я. Якщо надання таких послуг є неможливим, то місцева рада після громадського обговорення може здавати їх в оренду. Рішення про передачу в оренду може бути ухвалено не раніше ніж через рік після припинення роботи закладу середньої освіти. Кошти, отримані від оренди, можуть бути використані виключно на освітні потреби.  

Що так: знімає частину обмежень використання майна ліквідованих закладів середньої освіти – це зменшує ризики його руйнування та витрат на утримання без можливості експлуатувати. 

Що не так:  

• Більшість закритих навчальних закладів розташовані в селах, у яких відбувається швидке скорочення населення, а разом із ним падає економічна активність. Тому є дуже низька імовірність здати приміщення в оренду та отримувати достатньо коштів для підтримки майна в справному стані; 

• Заборона продавати майно, яке не використовується за попереднім призначенням веде до накопичення громадами непотрібного та збиткового майна; 
• Зобов’язання використовувати кошти від оренди на освітні потреби перешкоджає громаді самостійно розпоряджатися майном і доходами, створює передумови для непотрібних видатків заради того, щоб використати кошти й виконати вимоги закону. 

Що замість:  дозволити продавати майно закритих навчальних закладів чи використовувати його в якості об’єкта застави. Дозволити громадам використовувати кошти, одержані від оренди чи продажу такого майна, на власний розсуд.