Неконституційні положення закону про НАБУ, конкурс на керівника САП та нові вимоги до кандидатів на місцевих виборах – які рішення ухвалювали цього тижня

Незважаючи на підготовку країни до місцевих виборів, державні інституції  працюють й ухвалюють важливі для громадян рішення. Цього разу про останнє рішення Конституційного Суду, рішення парламенту щодо процедури добору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та зменшення вимог до кандидатів у місцеві депутати та голови громад.

Хто ухвалив: Конституційний Суд України.

На кого вплине: громадян, державних службовців, суддів, топ-чиновників, слідчих Національного антикорупційного бюро (НАБУ), керівника НАБУ, нардепів, президента, Кабмін.

Що змінює: визнає неконституційними повноваження президента:

• утворювати НАБУ
• призначати та звільняти з посади директора НАБУ
• призначати трьох членів конкурсної комісії з добору директора НАБУ
• визначати члена комісії зовнішнього контролю роботи НАБУ
• затверджувати Положення про Раду громадського контролю при НАБУ та про порядок її формування.

Що так: Конституційний Суд виконав своє основне завдання – конституційний контроль щодо актів, які ухвалює Верховна Рада. Будь-який закон має відповідати Конституції і не суперечити їй.

Що не так: у законі залишаються інші неконституційні положення, зокрема повноваження Верховної Ради звільняти директора НАБУ, призначати членів конкурсної комісії з добору директора НАБУ та призначати одного члена комісії зовнішнього контролю роботи НАБУ.

Що далі: нардепи мають три місяці на те, щоб привести закон у відповідність до Конституції.

Про те, які подібні проблеми можуть спіткати ДБР, читайте у нашій статті “Навіщо Зеленський “зарейдерив” ДБР і як виправити ситуацію“.

Хто ухвалив: парламент.

На кого вплине: громадян, працівників розвідувальних органів, президента, Кабмін, парламент.

Що змінює: 

• врегульовує перелік розвідувальних органів та визначає межі їхньої компетенції
• визначає роль, завдання та функції розвідувальних органів
• визначає особливості функціонування парламентського комітету, який буде контролювати діяльність розвідувальних органів.

Що так: обмеження діяльності розвідки на території України, щоб зменшити можливість їхнього застосування проти громадян України.

Що не так:

• окрім діяльності розвідки, закон регулює порядок розгляду судом клопотань про проведення розвідки. Це є частина кримінального процесу, тому відповідні норми мають бути визначені у Кримінальному процесуальному кодексі
• не усуває ризику перетворення координаційного органу розвідки при президенті на єдиний орган, який керує усіма розвідками. Це загрожує спотворенням інформації, яку отримують перші особи держави
• не пропонує нових підходів до організації роботи органів розвідки. Натомість, фіксує наявний стан справ.

Хто підтримав: фракції “Слуга народу”, “Європейська солідарність”, “Голос”, група “За майбутнє” та “Довіра”.

Детальніше про реформу розвідки читайте у нашій статті: “(Не)реформована розвідка: більше діла, менше слів“.

Хто ухвалив: парламент.

На кого вплине: громадян, кандидатів у місцеві депутати, голів громад, органи внутрішніх справ.

Що змінює: кандидати у депутати місцевих рад (обласні, районні, ради громад) та кандидати на посаду голів громад не повинні подавати довідки про наявність чи відсутність судимості, виданих органом внутрішніх справ після початку виборчого процесу, для реєстрації.

Що так: відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ, надання відповідної довідки здійснюється протягом тридцяти календарних днів з дня надходження запиту. Такий строк може завадити кандидатам зареєструватись на виборах.

Хто підтримав: всі фракції і групи.

Хто ухвалив: парламент.

На кого вплине: суддів, вищих посадових осіб, прокурорів САП, президента, Кабмін, парламент.

Що змінює: призначає сім членів комісії, яка проводить конкурс на зайняття адміністративних посад у САП. Ще чотирьох осіб комісії призначає Рада прокурорів.

Чому важливо: ця конкурсна комісія зможе обрати нового керівника САП. Назар Холодницький, колишній керівник САП, ще 21 серпня написав заяву про звільнення.

Що не так:

• парламент не має повноваження делегувати своїх представників до конкурсних комісій. Тому цю постанову, а також рішення Генпрокурора про призначення керівника САП можна буде оскаржити до суду
• незважаючи на вимоги закону, аби члени конкурсної комісії мали досвід боротьби з корупцією, нардепи делегували людей, які відповідного досвіду не мають.

Хто підтримав: фракції “Слуга народу” і “Опозиційна платформа – За життя”, групи “За майбутнє” та “Довіра”.