
Верховна Рада намагається встигнути зробити за останній пленарний тиждень все, до чого не доходили руки протягом всього року. Цього разу поговоримо про ухвалення Державного бюджету, кадрові призначення в уряді та посилення масочного режиму.
Ухвалили Державний бюджет на 2021 рік
Стадія: закон ухвалено, направлено на підпис президенту.
На кого вплине: мешканців України, бізнес, органи державної влади і місцевого самоврядування.
Що змінює: затверджує показники державних фінансів на наступний рік:
- доходи бюджету складатимуть трошки менше ніж 1,1 трлн грн
- видатки – понад 1,3 трлн грн
- у наступному році держава запозичить щонайменше 246 млрд грн
- мінімальну заробітну плату збільшено до 6000 грн з 01 січня наступного року і до 6500 грн з 01 грудня 2021 року.
Що не так:
- великий розмір дефіциту державного бюджету загрожує економічній стабільності в державі, є передумовою інфляції
- попри успішні випробування вакцин від COVID 19 поки неможливо достеменно сказати, коли економіка повноцінно відновиться, тому реальне зростання державного боргу у наступному році може бути навіть більшим через економічний спад та невиконання бюджету за дохідною частиною
- зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати збільшується фіскальний тиск на бізнес, зокрема на мікробізнес, який і так чи не найбільше постраждав від негативних наслідків пандемії. Тому збільшення мінімальної заробітної плати може спричинити зростання безробіття та перехід частини мікробізнесу в тінь.
Призначили Шкарлета міністром освіти
Хто підтримав: Слуга народу – 171, ОПЗЖ – 20, Довіра – 16, За майбутнє – 12, позафракційні – 7.
На кого вплине: Кабмін, Міністерство освіти, навчальні заклади, учнів, студентів, вчителів та викладачів, органи місцевого самоврядування
Що змінює: Сергія Шкарлета, який раніше виконував обов’язки міністра освіти, призначено на постійно.
Що не так: Шкарлета призначено попри те, що його кандидатуру декілька разів не підтримував профільний комітет, і проти його призначення виступала велика кількість освітян, науковців, громадських організацій.
Що ще: Міністр призначений завдяки тому, що його підтримала частина ОПЗЖ, Довіри, За майбутнє та позафракційних. Це свідчить про відсутність дієвої більшості у парламенті, яка у подальшому перешкоджатиме підтримці ініціатив міністерства в парламенті.
Вітренка не призначили першим віцепрем’єр-міністром енергетики
На кого вплине: Кабмін, Міністерство енергетики, суб’єктів господарювання у сфері енергетики.
Що змінює: залишає Кабмін без першого віцепрем’єра та постійного міністра енергетики, адже вже тривалий час уряд змінює на цій посаді виконувачів обов’язків.
Що не так: як мінімум до середини січня міністра замінятиме ТВО. У свою чергу відсутність постійного керівника шкодить виробленню міністерством єдиної і сталої політики в своїй сфері та часто є перешкодою для втілення її у життя.
Що далі: прем’єр має подати на розгляд Верховної Ради нову кандидатуру на посаду міністра енергетики.
Що ще: провал голосування свідчить про те, що Слуга народу не має дієвої більшості в парламенті. Це може призвести або до нездатності ВР ухвалювати рішення, або до ситуативних союзів з іншими фракціями, які шкодять ефективності роботи парламенту і часто пов’язані із політичною корупцією.
Посилили відповідальність підприємців за обслуговування клієнтів без захисних масок
Стадія: закон ухвалено.
На кого вплине: працівників Національної поліції, юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців, громадян.
Що змінює: зобов’язує юридичні особи та фізичних осіб–підприємців попереджати відвідувачів про необхідність вдягнути в приміщенні захисну маску, а у випадку відмови викликати поліцію. В протилежному випадку на підприємство можуть накласти штраф у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Що так: закон мотивує підприємців стежити за тим, щоб їхні відвідувачі дотримувались карантинних норм.
Якщо вам сподобалась ця публікація, то можете підтримати нас
Підтримати