Указ Президента №732/2024 від 22.10.2024 

Стадія: набрав чинності 22 жовтня 2024 року 

Хто ініціював: Президент України 

На кого вплине: Раду національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, Офіс Генерального прокурора, Службу безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національну поліцію України, Національне антикорупційне бюро України, Міністерство охорони здоровʼя України, Пенсійний фонд України, Національне агентство з питань запобігання корупції, медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), Міністерство соціальної політики України, Міністерство цифрової трансформації України, Державну прикордонну службу. 

Що змінює: вводить в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року, яке стосується боротьби з корупцією та іншими порушеннями під час встановлення інвалідності чиновникам. Це рішення:  

  • рекомендує силовим органам протягом місяця вжити конкретних заходів, щоб виявити, розслідувати та зупинити зловживання, які трапляються під час надання чиновникам груп інвалідності, а також запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення; 
  • зобовʼязує Кабмін сформувати робочі групи для перевірки рішень МСЕК та прозвітувати про результати; 
  • зобовʼязує Кабмін розробити нормативно-правові акти:  
  • разом із МОЗ – про невідкладне реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року; 
  • разом із Мінсоцполітики – про перегляд системи та механізму нарахувань пенсійних виплат чиновникам, які мають інвалідність;  
  • разом з Офісом Генерального прокурора – впорядкувати правила нарахування заробітних плат і пенсій прокурорам, а також забезпечити соціальні гарантії для тих, хто має інвалідність і працює в прокуратурі. Крім того, необхідна повторна перевірка рішень МСЕК, які встановлювали інвалідність прокурорам;  
  • разом із Державною прикордонною службою України – про виїзд за кордон колишніх чиновників, які мають інвалідність; 
  • рекомендує НАЗК до 31 грудня 2024 року розробити й подати до Кабінету Міністрів зміни до законів, які передбачатимуть кримінальну відповідальність для членів МСЕК за незаконне збагачення та можливість цивільної конфіскації їхнього майна. 

Що так: реформа МСЕК та перетворення її на ефективну інституцію – нагальна потреба держави. Однією з найгостріших проблем МСЕК є корупція та антилюдяність системи, покликаної підтримувати людей. Хабарі за встановлення групи інвалідності, махінації з документами, неправомірне призначення пенсій – лише деякі з поширених порушень. Тому реформа МСЕК є необхідним кроком в контексті боротьби з корупцією та встановлення соціальної справедливості, коли допомогу від держави отримує той, хто дійсно її потребує.  

Що не так: 

  • для ліквідації чи реформування МСЕК не потрібні рішення РНБО чи указ Президента. Міністр охорони здоров’я може ініціювати це самостійно, оскільки формально МСЕК перебувають під контролем МОЗ, яке затверджує стандарти їхньої роботи, методики та керує загальними політиками у сфері медико-соціальної експертизи; 
  • вірогідність виконання масштабних реформ, таких як ліквідація МСЕК і перевірка рішень, викликає сумніви. Враховуючи попередній досвід реформування ВЛК рішенням і незавершеність реальних змін після публічних наказів та обурення, є ризик, що ситуація може повторитися. Реалізація таких змін потребує значних ресурсів, часу, якісно розроблених політик та переатестації працівників (або ж набору нових); 
  • не коректно вживати формулювання “Президент підписав указ про ліквідацію МСЕК” (як це зробили деякі ЗМІ), бо він не має таких повноважень. Президент попросив Кабмін забезпечити ліквідацію МСЕК, тобто ініціював процес. Показне обурення та укази для швидкого розвʼязання медійно гострих проблем не сприяють ефективності інституцій та розмивають поле відповідальності посадовців. В таких ситуаціях надважлива коректність формулювань для розуміння зон їхньої відповідальності. 

Чому важливо: процедури встановлення інвалідності є непрозорими і складними для розуміння пересічної людини. Своєю чергою, це ускладнює оскарження неправомірних рішень і створює додаткові перешкоди для людей з інвалідністю, які справді потребують допомоги та підтримки. Водночас зміна назви органу не гарантує реальних зміни в системі, яка роками процвітала на корупції, та встигла вибудувати кругову поруку в усіх органах, які повинні були б цій корупції запобігати. 

Що натомість:  

  • запропонувати конкретні державні політики, які зможуть забезпечити прозорість, ефективність і справедливість в оцінці інвалідності; 
  • запровадити цифровізацію процесу подання даних, як головний інструмент їх обробки та фіксації; 
  • використовувати сучасні міжнародні стандарти для оцінки працездатності та інвалідності (наприклад, Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я); 
  • розділити функції між різними органами або передати частину повноважень незалежним експертам, що знизить ризик зловживань. Реформа МСЕК має бути поступовою та виваженою, а також включати переатестацію та перенавчання працівників. Інакше зміна назви ризикує потягнути старий устрій за оновлений фасад інституції.